Справа № 357/17749/25
3/357/6904/25
16.12.2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 2,відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого комплектувальником «Промінь БЦ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
12 жовтня 2025 року о 14 годині 33 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, 272, керував транспортним засобом «Renault Clio», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість , виражене тремтіння пальців рук. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 12.10.2025 року його зупинили працівники поліції, які не представилися, почали запитувати за військово-облікові документи, сказали вийти з автомобіля. Після того, як він вийшов з автомобіля та запитав про причину зупинки, працівники поліції повідомили йому, що у нього не має страхового полісу, нащо він повідомив, що страховий поліс у нього є. Потім під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомили йому, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, назвали ознаки наркотичного сп'яніння. Він повідомляв працівникам поліції, що наркотичні речовини не вживає, що не погоджується з ознаками наркотичного сп'яніння. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, при цьому не назвали в якому саме медичному закладі. Він повідомив працівникам поліції, що йому потрібен адвокат. Працівники поліції надали йому номер телефону безоплатної вторинної правової допомоги він неодноразово телефонував на даний номер, але там ніхто слухавку не брав, лише був автовідповідач. Крім того, він неодноразово телефонував своєму адвокату, але даний адвокат також не брав слухавку. Він неодноразово просив працівників поліції почекати, що він не може зв'язатися з адвокатом, однак його ніхто не слухав, працівники поліції наполягали на проходженні огляду на стан сп'яніння, сказали, що чекати не будуть. Спілкувався він з працівниками поліції 30 хвилин, просив, щоб працівники поліції надали йому адвоката. Потім він повідомив, що поспішає, потрібно було терміново їхати до бабусі дівчини, яка була з ним в автомобілі, так як бабусі стало зле, у неї хворе серце. Один із поліцейських почав його називати на «ти», нащо він зробив йому зауваження, після чого працівник поліції почав йому погрожувати, казати, що покладе його обличчям в калюжу. Ствердив, що не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, а хотів лише, щоб дана процедура була законною, хотів адвоката, так як сам боявся їхати з працівниками поліції. Не пам'ятає, чи повідомляв працівникам поліції, що не бачить причини їхати до медичного закладу. Також не пам'ятає, чи повідомляв він працівникам поліції, що не бажає знайомити з протоколом та іншими матеріалами. Не заперечував, що працівники поліції перевіряли йому зщінниці очей. Повідомив, що працівники поліції повідомили йому, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, він запитав у працівників поліції, чи може він їхати з місця події, нащо працівники поліції повідомили, що він відсторонений від керування транспортним засобом. Працівники поліції під розписку передали право керування його дівчині, він запитав у працівників поліції чи можуть вони їхати, нащо йому повідомили, що можна. Тому вони і поїхали з місця події. Пояснив, що працівники поліції його не затримували, кайданки не застосовували. Пояснив, що працівники поліції не ознайомили з протоколом про адміністративне правопорушення та з іншими матеріалами так як він з їх дозволу залишив місце події.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Лебедовська Л.Ю. в судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що працівниками поліції допущено безпричинну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , яка не відповідає вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», будь-яких Правил дорожнього руху водій не порушував за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , поліцейський підійшов до автомобіля, попросив водія ОСОБА_1 вийти з транспортного засобу та одразу оголосив ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, з цього моменту починається фіксування розмови водія з поліцейським на бодікамеру. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення та назвати причину зупинки, відповідно до ст. 35 вказаного закону. Далі оголосити, що розмова фіксується на бодікамеру поліцейського та роз'яснити водію його права та обов'язки. Дані дії поліцейськими виконані не були, чим було допущено порушення вимог чинного законодавства. Зазначила, що відеофіксація розмови поліцейських з ОСОБА_1 відбувається вже при оголошенні ознак сп'яніння, а не з моменту зупинки транспортного засобу, що є порушенням. В подальшому, на вимогу ОСОБА_1 назвати законну причину зупинки транспортного засобу, поліцейський після оголошення ознак сп'яніння, повідомив, що його зупинено за відсутність страхового полісу. Водій повідомив, що такої підстави для зупинки ТЗ немає. У ОСОБА_1 на момент зупинки був наявний та діючий страховий поліс, але працівники поліції навіть не вимагали його показати, бо вже озвучували ознаки сп'яніння та вимогу проїхати до медичного закладу. На місці зупинки транспортного засобу огляд водію на стан сп'яніння не пропонували і не проводили.
Зазначила, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово заявляв клопотання про бажання скористатися правовою допомогою адвоката і вимагав її надання від поліцейських, що допомога адвоката йому потрібна саме на місці зупинки та неможливості до цього моменту складати будь які процесуальні документи про адміністративне порушення. Однак поліцейськими не було вжито жодних дій з надання водієві можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Чекати адвоката поліцейські відмовилися, дали пораду приїхати адвокату в медичний заклад та надали номер телефону нібито адвоката, який не відповідав, а потім переключився на автовідповідач. Ствердила, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не були дотримані вимоги щодо роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, її прав та обов'язків, що закріплені у Конституції України, ст. 268 КУпАП, внаслідок цього істотно порушені права та законні інтереси водія ОСОБА_1 . Наголошувала, що її підзахисному не вручили копію направлення. Зазначила, що ОСОБА_1 спілкувався із поліцейськими нормальною, зрозумілою мовою, нормальним тоном висловлював свої заперечення щодо причини зупинки, координація рухів була звичайна, він не мав уповільнену реакцію, загальмованість, стан сонливості або ступору, ейфорії, поведінка не надто яскрава і не привертала увагу зайвою емоційністю, балакучістю, смішністю чи агресивністю, реакція на дії правоохоронців була адекватною для події, зафіксованої у протоколі. Поліцейський виявив неприродну блідість ОСОБА_1 та звужені зіниці, що не реагують на світло, причому ніякими засобами (промінь ліхтарика) водію в очі не світив та не направляв. Вказані в протоколі ознаки наркотичного сп'яніння це припущення поліцейських та цитуванням загальних ознак наркотичного сп'яніння.
Зазначила, що в матеріалах адміністративної справи наявне направлення на огляд водія в заклад охорони здоров'я КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4, який знаходиться по вул. Василя Стуса, 41 в м.Біла Церква. На адвокатський запит КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4» надала відповідь від 27.11.2025 року за вих. № 648 про те, що огляди на стан наркотичного сп'яніння в вказаній лікарні не проводяться, так як відсутнє необхідне обладнання. А також 12.10.2025 року був вихідний день і огляди на будь-яке сп'яніння не проводяться.
Крім того, поліцейський не ознайомлював ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення. Складання адміністративних матеріалів поліцейськими відбулося вже після того, як пасажир ОСОБА_2 , маючи водійські права, написавши розписку, разом з ОСОБА_1 покинули місце події. Незаконні дії працівників поліції вони відразу не оскаржили, так як працівники поліції під час зупинки транспортного засобу не представилися, не надали своє посвідчення ОСОБА_1 з матеріалами справи його не ознайомили, тому вони не знали прізвищ працівників поліції, які склали протокол. Пояснила, що з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 вона ознайомилася 20.11.2025 року. Скаргу на неправомірні дії працівників поліції вона подала 09.12.2025 року, після судового засідання, яке відбулося 04.12.2025 року та запитань головуючого, чи оскаржували вони, неправомірні, на думку сторони захисту, дії працівників поліції.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Лебедовська Л.Ю. заявила клопотання про відкладення розгляду справи для отримання відповіді на скаргу на неправомірні дії працівників поліції.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката Лебедовської Л.Ю. про відкладення розгляду справи для отримання відповіді на скаргу на неправомірні дії працівників поліції, оскільки результати розгляду скарги не впливають на винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 в вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується доводів представника ОСОБА_1 - адвоката Лебедовської Л.Ю. про необхідність виклику в судове засіданні представника поліції Ковбасюка Д.Ю., то суд вважає дане клопотання необґрунтованим та не вбачає підстав для його задоволення і виклику працівника поліції Ковбасюка Д.Ю. в судове засідання, так як протокол про адміністративне правопорушення та всі інші матеріали справи були складені працівником поліції рядовим поліції ОСОБА_3 .
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту працівник поліції, рядовий поліції Камінський Олексій Юрійович, який склав протокол про адміністративне правопорушення, пояснив, що в ході патрулювання було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Причиною зупинки була відсутність страхового поліса, дану інформацію вони перевірили на службовому планшеті по номерному знаку транспортного засобу, про що повідомили водія ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів було перевірено по він коду транспортного засобу та виявлено, що у водія є страховий поліс. Крім того у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, та оголошено ознаки сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, неприродна блідість, зіниці очей звужені, та запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, нащо водій відмовився в зв'язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Бодікамери вмикаються відразу під час спілкування з водієм і не вимикається до закінчення оформлення матеріалів. ОСОБА_1 було повідомлено, що ведеться відео фіксація події, водій поводив себе зухвало, тому йому навіть неодноразово повідомлялося про відео фіксацію. ОСОБА_1 перевіряли зіниці очей, які не реагували на світло. Зазначив, що огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, дані огляди проводяться у медичному закладі лікарем наркологом. Пояснив, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі Білоцерківська міська лікарня № 4, якби у даному медичному закладі було б відмовлено у огляді, то ОСОБА_1 доставили б до іншого найближчого медичного закладу, однак ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду. ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки та повідомлено, що відносно нього буде винесено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 категорично відмовився від ознайомлення з протоколом та іншими матеріалами. Повідомив, що нічого підписувати не буде. Ствердив, що ОСОБА_1 повідомляв, що йому необхідна правова допомога, адвокат, нащо вони прийняли всі необхідні дії, а саме надали останньому номер телефону центру безоплатної правової допомоги, надали час для виклику адвоката, однак останній затягував час, а в подальшому повідомив про відмову від проходження огляду. З ОСОБА_1 була дівчина, яка мала посвідчення водія і транспортний засіб було передано їй під розписку. Після написання розписки ОСОБА_1 залишив місце події, категорично відмовившись знайомитися з матеріалами. Зазначив, що працівники поліції викликають адвоката, якщо особа затримана. В даному випадку ОСОБА_1 не затримувався тому адвоката повинен викликати сам собі. Направлення на огляд водія на визначення стану сп'яніння вручається лікарю наркологу, а не водієві.
В судовому засіданні переглянуто відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, що містяться на дисках, які додано до протоколу, та з яких убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, назвали ознаки сп'яніння, а саме: тремтіння кінцівок рук, неприродна блідість, зіниці очей, що не реагують на світло та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що тремтіння пальців рук у нього під час спілкування з працівниками поліції, повідомив, що йому потрібен адвокат, запитав у працівників поліції про причину зупинки. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що вони перевірили по планшету та виявили, що у останнього не має страхового полісу. ОСОБА_1 повідомив, що йому потрібен адвокат, комусь зателефонував та повідомив, що адвокат не бере слухавку, попросив, щоб працівники поліції викликали йому адвоката, нащо йому повідомили, що адвоката вони не викликають, що можуть надати номер телефону безоплатної правничої допомоги. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що ведеться відео фіксація, надають останньому номер телефону безоплатної правничої допомоги. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 268 КУпАП він має право на адвоката, роз'яснили йому його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, також роз'яснили, що водій зобов'язаний пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що адвокат може проїхати і до медичного закладу. ОСОБА_1 сказав, що йому потрібен адвокат, пішов до свого автомобіля, телефонувати. Працівники поліції через деякий час підійшли до ОСОБА_1 та знову запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, повідомили, що якщо він буде ухилятися від проходження огляду то його дії будуть розцінюватися як відмова від проходження огляду, що від керування транспортним засобом він відсторонений, нащо останній каже, що не відмовляється від проходження огляду, що не може залишити автомобіль та запитує у працівників поліції чи він затриманий, нащо працівники поліції повідомили, що він не затриманий, щоб не затягував час. ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що не бачить причини їхати до медичного закладу, що йому потрібна правова допомога. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що надавали йому час зателефонувати адвокату, повторно назвали три ознаки сп'яніння, повідомили, що наркотичні речовини тримаються в організмі місяць та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння у найближчому медичному закладі та надали ОСОБА_1 10 хвилин часу щоб зателефонувати адвокату. Через деякий час ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, підійшов до працівників поліції та повідомив, що поспішає, що потрібно терміново їхати, що бабусі дуже зле, щоб працівники поліції писали відмову. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, щоб він чекав поки складуться всі документи, щоб їх підписати та ознайомитися, нащо останній повідомив, що він чекати не може, що нічого підписувати не буде і знайомити з матеріалами справи не буде, запитав чи він затриманий. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він не затриманий, що він відсторонений від керування транспортним засобом, повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснили знову ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, нащо останній повідомив, що йому потрібен адвокат, правова допомога, повідомили, що надали номер правової допомоги, надали можливість зв'язатися з адвокатом. Працівники поліції повідомили, щоб пасажир писала розписку, про те що не допускає водія до керування транспортним засобом. Пасажир пише розписку. Під час написання розписки ОСОБА_1 почав сперечатися з працівником поліції, висловився нецензурною лайкою в з в'язку з чим був попереджений.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , позицію захисника Лебедовської Л.Ю., працівника поліції Камінського О.Ю., дослідивши довідку щодо наявності посвідчення водія, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 12.10.2025 року, акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, розписку ОСОБА_4 , рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження представника ОСОБА_1 - адвоката Лебедовської Л.Ю. про те, що зупинка ОСОБА_1 працівниками поліції без підстав зазначених в ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є незаконною, тому всі подальші вимоги поліції до особи, зокрема й проходження огляду на стан сп'яніння, водій виконувати не зобов'язаний, спростовуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з якого вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 причину зупинки, а саме відсутність страхового полісу.
Твердження представника ОСОБА_1 - адвоката Лебедовської Л.Ю. про те, що поліцейський не назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання та не пред'явив на вимогу водія службове посвідчення, чим було допущено порушення вимог чинного законодавства, не є підставами для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження представника ОСОБА_1 - адвоката Лебедовської Л.Ю. про те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 , що проводиться відеофіксація, спростовується переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з якого вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що проводиться безперервна відео фіксація.
Твердженняпредставника ОСОБА_1 - адвоката Лебедовської Л.Ю. про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, так як працівники поліції чинили на нього тиск не підтверджується жодними доказами у справі, а тому суд розцінює їх, що надані з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення.
Твердженняпредставника ОСОБА_1 - адвоката Лебедовської Л.Ю. про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не були дотримані вимоги щодо роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, її прав та обов'язків, що закріплені у Конституції України, ст. 268 КУпАП, внаслідок чого істотно порушені права та законні інтереси ОСОБА_1 , спростовуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з якого вбачається, що працівники поліції неодноразово роз'яснювали ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 залишив місце події та категорично відмовився знайомитися з протоколом та іншими матеріалами.
Твердженняпредставника ОСОБА_1 - адвоката Лебедовської Л.Ю. про те, що в матеріалах адміністративної справи наявне направлення на огляд водія в заклад охорони здоров'я КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4, який знаходиться по вул. Василя Стуса, 41 в м.Біла Церква, що огляди на стан наркотичного сп'яніння в вказаній лікарні не проводяться, так як відсутнє необхідне обладнання, не спростовує обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та не є підставами для закриття провадження у справі. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан наркотичного спяніння взагалі, а не в конкретному медичному закладі.
Крім того, допитаний в судовому засіданні працівник поліції ОСОБА_3 пояснив, що вони пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі, якби у Білоцерківській міській лікарні їм відмовили пройти огляд. то ОСОБА_1 доставили б до іншого найближчого медичного закладу, однак ОСОБА_5 категорично відмовився від проходження огляду.
Не вбачається в даному конкретноиму випадку і порушення права на захист ОСОБА_1 , як про це зазначає сторона захисту, оскільки ОСОБА_6 не затримувався , тому відповідно і в працівників поліції не було обовязку забезпечувати йому захисника. Крім того, працівники поліції повідомили ОСОБА_7 номер телефону центру безоплатної правової допомоги, яким він скористався. Також, ОСОБА_1 телефонував своєму захиснику. Вказані обставини не заперечуються і самим ОСОБА_1 в судовому засіданні, підтверджені показаннями працівника поліції ОСОБА_3 та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних бодікамер поліцейських.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО