вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київської області, 07541
Номер провадження 2-н/356/273/25
Справа № 356/1146/25
17.12.2025 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник ОСОБА_1
До Березанського міського суду Київської області надійшла вказана вище заява, обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») здійснює ліцензовану діяльність з постачання природного газу на території України відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880. З 01.05.2022 ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснює постачання природного газу споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах Типового договору як постачальник «останньої надії». В порушення норм діючого законодавства, боржник не проводив оплату за спожитий природний газ, внаслідок чого за період з липня 2023 року по вересень 2025 року (включно) виникла заборгованість у розмірі 1082,14 грн. В добровільному порядку боржник заборгованість не погашає. За таких обставин, просить суд видати судовий наказ про стягнення з боржника на свою користь основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) у вказаному вище розмірі, а також суму судового збору в розмірі 302,80 грн.
Вивчивши матеріали поданої заяви, суд прийшов до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер та належним чином документально підтверджені.
Так, у відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
У відповідності до роз'яснень п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
За змістом частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Пунктом 2 Розділу IІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), визначено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за згодою постачальника відповідно до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі - Типовий договір), що розміщений на офіційному вебсайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Водночас, особливості здійснення постачання природного газу побутовому споживачу постачальником «останньої надії» визначені розділом VI цих Правил.
Так, згідно пункту 1 Розділу VI Правил постачання природного газу від 30.09.2015 № 2496, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 (далі - постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Всупереч вказаним вимогам, заявником по поданої заяви не додано договору, укладеного з боржником у письмовій (в тому числі електронній) формі, а також відсутня заява-приєднання споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Посилання заявника на необов'язковість підписання двостороннього договору та автоматичне приєднання споживача до умов договору фактичного споживання природного газу не відмінюють собою вимог п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до змісту заяви у наказному провадженні, якими чітко визначено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного саме в письмовій (в тому числі електронній) формі у відповідності до вимог чинного законодавства.
Наданий розрахунок заборгованості (фінансовий стан) складений заявником в односторонньому порядку без участі споживача, квитанції про фактичну оплату споживачем виставлених заявником рахунків за надані послуги в матеріалах справи також відсутні.
Окрім того, згідно відповіді управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області від 10.12.2025 за вх. № Еп-1467 від 10.12.2025, боржник ОСОБА_1 з 12.09.2006 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в той час як послуги розподілу природного газу надавались та відповідно нарахування заборгованості проводилось за відмінною адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, договору, в якому би зазначалось місце його виконання, між ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 , до заяви не додано, як і не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник має у власності житло та/або проживає саме за адресою АДРЕСА_1 , та фактично користується наданими послугами з розподілу природного газу, як про це вказує представник заявника у своїй заяві.
За наведених обставин, правовідносини, зазначені у поданій заяві, не ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі, що не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України та не може бути предметом розгляду в порядку наказного провадження.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що дана заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу, тому у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160-165 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її складення.
Суддя: І. О. Капшученко