Справа № 291/1129/25
Провадження №2/291/619/25
17 грудня 2025 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Федорчук І.В.,
за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області про скасування заборони на відчуження нерухомого майна,
Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 , в якому зазначає, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті діда - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.07.2025 позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинок номер АДРЕСА_1 та належним чином зареєструвала право власності на своє майно.
При підготовці документів для реалізації свого права на відчуження належного їй майна позивачці стало відомо про те, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є запис, а саме: про заборону відчуження нерухомого майна, на підставі обтяження, що накладено Ружинською державною нотаріальною конторою на будинок АДРЕСА_1 , що має статус заборони (архівний запис) з реєстраційним номером обтяження 3013117, датою реєстрації 24.03.2006 р., архівний номер 2267159ZITOMIR22, архівна дата 12.10.2000, дата виникнення 18.05.1977, № реєстра 358, внутр.№А8012Е2ВF1312C7E52 на ім'я боржника покійного спадкодавця ОСОБА_3 .
Підставою для накладення обтяження у виді заборони йому на відчуження об'єктів нерухомого майна стало повідомлення без номера і не відомо від кого. Також є невідомим зміст вказаного повідомлення, як і причина його направлення.
В знятті даної заборони на відчуження нерухомого майна державним нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори не було прореаговано жодним чином.
В 2006 році було запроваджено нову електронну базу даних - Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, до якої автоматично було перенесено всі записи зі старого реєстру «Феміда». Тому у відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження, який є архівною складовою Державного реєстру речових прав, дата реєстрації заборони вказана 24.03.2006, проте ця заборона повинна була виникнути набагато раніше, оскільки в додаткових даних вказана архівна дата 12.10.2000 р. і дата виникнення 18.05.1977 р. Тож, надати будь-які документи щодо вказаної заборони на відчуження майна, яка була накладена понад 40 років назад ОСОБА_1 не має змоги, оскільки на цей час будь яких відомостей про цю заборону ні у неї, ні у її покійного діда немає.
На даний час будь-яких вимог майнового характеру від фізичних чи юридичних осіб до Позивача не надходило і відсутні будь-які виконавчі провадження щодо покійного діда, що убачається з Реєстру боржників.
Вказане обмеження права власності щодо належного ОСОБА_1 нерухомого майна продовжує діяти після спливу багатьох років, незважаючи на відсутність відомостей про здійснення будь-яких дій з боку-невідомого колгоспу чи іншої юридичної особи, які б були направлені на забезпечення погашення боргу, відсутність вимог будь-якої юридичної особи про погашення заборгованості, тому наявна спірна заборона не пов'язана з реальним забезпеченням зобов'язання. Зазначені обставини свідчать про відсутність заборгованості у перед будь якою установою, організацією, підприємством, а заборона відчуження майна є суттєвим втручанням у здійснення права власності на належне їй майно, яке порушує баланс між публічним й приватним інтересом, що є підставою зняття такої заборони, а тому ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду за захистом свого права.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи в його відсутність та позивача, зазначивши, що позов підтримують, просять його задовольнити.
Представник Відповідача Вчорайшенська сільська рада на розгляд справи не з'явилися. Відзив на позов до суду не подала, направила заяву про розгляд справи в їх відсутність, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи Ружинська селищна рада Бердичівського району на розгляд справи не з'явилися, направила заяву про розгляд справи в їх відсутність. Водночас подала заяву в якій покладалася на розсуд суду при ухваленні рішення.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом після смерті діда - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).
24.07.2025 позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинок номер АДРЕСА_1 та належним чином зареєструвала право власності на своє майно (а.с.9).
При підготовці документів для реалізації свого права на відчуження належного їй майна позивачці стало відомо про те, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є запис, а саме: про заборону відчуження нерухомого майна, на підставі обтяження, що накладено Ружинською державною нотаріальною конторою на будинок АДРЕСА_1 , що має статус заборони (архівний запис) з реєстраційним номером обтяження 3013117, датою реєстрації 24.03.2006 р., архівний номер 2267159ZITOMIR22, архівна дата 12.10.2000, дата виникнення 18.05.1977, № реєстра 358, внутр. №А8012Е2ВF1312C7E52 на ім'я боржника покійного спадкодавця ОСОБА_3 .
Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна підставою виникнення обтяження вказано: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 3013117, зареєстровано 24.03.2006 приватним нотаріусом Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Пашинським О.М. (а.с.12-13).
Згідно копії інформації з Єдиного реєстру боржників від 17.09.2025 убачається, що за вказаними параметрами запиту в Єдиному реєстрі боржників інформація, щодо ОСОБА_3 відсутня (а.с.11).
Згідно ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм майном.
Так, в статті 41 Конституції України закріплені гарантії захисту права власності, згідно яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст.9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 ЦК України).
Приписами ст.321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).
Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою, реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
З 01.01.2013 відповідно до ст.8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор, нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
Згідно зі ст.74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з п.п.5.1 п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки з рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.
Однак нотаріус, як реєстратор у цьому випадку не має визначених законодавством підстав для зняття заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки відсутні будь-які повідомлення і документи про накладення вказаної заборони.
На цей час відсутні будь-які відомості про наявність у ОСОБА_3 будь-яких боргів, що були б підставою для звернення до нотаріальної контори з повідомленням про накладення заборони на відчуження майна.
Оскільки реєстрація заборони відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна перешкоджає позивачу вільно володіти та розпоряджатися власним нерухомим майном, створені в такий спосіб перешкоди підлягають усуненню судом шляхом скасування вказаної заборони.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що наявна заборона порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює переоформлення, користування та розпорядження даним майном, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265- 268, 280-282,354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, третя особа Ружинська селищна рада Бердичівського району Житомирської області про скасування заборони на відчуження нерухомого майна - задовольнити.
Зняти заборону відчуження нерухомого майна, на підставі обтяження, що накладено Ружинською державною нотаріальною конторою на будинок АДРЕСА_1 , що має статус Заборони (архівний запис) з реєстраційним номером обтяження 3013117, датою реєстрації 24.03.2006 р. архівний номер 2267159ZITOMIR22, архівна дата 12.10.2000, дата виникнення 18.05.1977 р.,№ реєстра 358, внутр. №A8012E2BF 1312C7E52 та вилучити такий запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо рішення, ухвалене за відсутності учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Вчорайшенська сільська рада, код ЄДРПОУ - 04344788, знаходиться за адресою: вул. В.Бердичівська, 1, с.Вчорайше, Бердичівський район, Житомирська область, 13610.
Третя особа: Ружинська селищна рада, код ЄДРПОУ - 04344707, знаходиться за адресою: вул. Соборна,44, селище Ружин, Бердичівський район, Житомирська область, 13601.
Дата складення повного судового рішення 17.12.2025.
Суддя І.В. Федорчук