про відмову у відкритті провадження
справа № 285/6831/25
провадження у справі № 2-о/0285/236/25
17 грудня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши матеріали
заяви ОСОБА_1
заінтересована особа:
Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області
про встановлення факту батьківства, -
Заявниця 12.12.2025 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт батьківства ОСОБА_2 стосовно його дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Метою подачі цієї заяви зазначила відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розглянувши подану заяву, приходжу наступного висновку.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст.293 ЦПК України). За своєю суттю окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
У цій справі, заявляючи вимогу про встановлення факту, що саме померлий, з яким заявниця не перебувала у зареєстрованому шлюбі, є батьком дитини, ОСОБА_1 просила встановити цей факт на підставі ст.130 СК України. При цьому з доданих до заяви додатків вбачається, що батьком дівчинки, доньки заявниці, записаний ОСОБА_4 на підставі ст.126 СК, яка визначає, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Тобто, на момент звернення до суду з даною заявою, у дитини є живий батько, з яким, між іншим, заявниця перебуває в зареєстрованому шлюбі з 20.07.2016.
Частиною 1 ст.130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СК. Згідно останньою при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові дитини записується за її вказівкою.
Той факт, що при народженні дитини у 2007 році запис про її батька був зроблений за вказівкою матері, заявниці ОСОБА_1 , в порядку ст.135 СК, не має в даному випадку правового значення, позаяк вже у 2018 році ОСОБА_4 подав разом із матір'ю дівчинки до Києво-Святошинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання батьківства. Такий запис у витягу дитини означає, що батьківство було визнано за спільною заявою матері та чоловіка, який визнав себе батьком, і на підставі цієї заяви змінено прізвище та по батькові дитини відповідно до ст.126 СК. Це не шлюбна презумпція і не запис за ст.135 СК - це добровільне визнання батьківства обома батьками.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні.
Тобто, юридичний факт, по своїй суті, це передумова правовідносин, встановлення якого може бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження лише за умови, що він має юридичний характер, тобто відповідно до закону викликає юридичні наслідки такі як - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій, в іншому ж випадку, у разі наявності в заяві будь-яких вказівок про породження спору, такі заяви розглядаються в порядку позовного провадження.
На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб'єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Слід врахувати, що важливою є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.
Спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Ураховуючи те, що в дитини ОСОБА_5 є батько, який записаний таким відповідно до вимог сімейного законодавства, положення ст.130 СК в даному випадку не застосовні, що виключає можливість розгляду поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення факту батьківства щодо померлого, з яким мати дитини не перебувала у шлюбі.
Резюмуючи викладене, підстав для прийняття заяви до розгляду в окремому провадженні немає і відкриття провадження є неможливим.
Керуючись статтями 186, 258, 260, 354 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Суддя О. О. Літвин