Справа № 285/6054/25
провадження у справі 3/0285/2607/25
16 грудня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно адміністративного матеріалу, 27.10.2025 о 19 год. 47 хв. по вул. Юрія Глухова, 45 в м. Звягель, Житомирської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi А6 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестеру та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив, що в стані алкогольного сп'яніння не перебував та не керував транспортним засобом, а був в якості пасажира, а водієм був ОСОБА_2 . Додав, що працівниками поліції йому не було роз'яснено причин проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, крім того у протоколі помилково зазначено адресу місця вчинення правопорушення: вулицю Юрія Глухова, 45, м. Звягель, хоча правильна адреса: вулиця Шевченка, 43, м. Звягель (АЗС WOG). Також ОСОБА_1 пояснив, що звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову поліцейського від 27.10.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, однак рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11.12.2025 № 285/6118/25 у задоволенні зазначеного позову відмовлено. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.
Свідок ОСОБА_2 , який є знайомим ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснив, що 27.10.2025 він разом з ОСОБА_1 їхали в автомобілі. За кермом перебував свідок ОСОБА_2 , тому що ОСОБА_1 попросив його сісти за кермо, оскільки останній себе погано почував. Вони розпочали рух з вул. Героїв Майдану, біля магазину «У Потапа», і рухались до АЗС WOG по вул. Шевченка, 43 у м. Звягелі. Свідок підтвердив, що під час керування автомобілем він у порушення ПДР України, здійснюючи маневр - поворот ліворуч, перетнув подвійну дорожню горизонтальну розмітку, за що на ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Однак на запитання суду чому під час складення адміністративних протоколів за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП свідок ОСОБА_2 не був присутній на місці зупинки транспортного засобу, свідок пояснив, що відійшов, оскільки боявся працівника ТЦК, який перебував разом з екіпажем патрульної поліції.
21.11.2025 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що протокол складений з грубими порушеннями, йому не було роз'яснено причин проходження огляду на стан сп'яніння, положень ст. 55, 56, 59 КУ, у протоколі не вказано ознак сп'яніння, транспортним засобом керував не він, а свідок ОСОБА_2 . Отже, обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, не підтверджуються належними доказами, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння та відмови особи від проходження такого огляду.
З відеозапису події вбачається, що при спілкуванні працівників поліції з ОСОБА_1 було встановлено, що у останнього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах з порожнини рота, нечітка мова, у зв'язку з чим, вони неодноразово ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з за допомогою алкотестеру та пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я. ОСОБА_1 ухилявся від прямої відповіді, що поліцейським було правильно кваліфіковано як відмова від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Також з відеозапису (файл _1, 00:25 сек) вбачається, що під час складання протоколу за ч. 1 ст. 122 КУпАП, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він вчинив адміністративне правопорушення, а саме перетнув подвійну дорожню розмітку, на що ОСОБА_1 відповів «було таке, да», також повідомив, що «я за це відповідаю» (файл _1, 05:35), також зазначив «не протеворечу» (файл _2, 03:42).
Крім того, з відеозапису (файл _1, 00:28, також 08:11) вбачається, що поліцейський повідомив водію ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, а тому запропонувала пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу та в найближчому медичному закладі, а тому посилання ОСОБА_1 на те, що йому не було оголошено підстави для проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, не заслуговують на увагу.
З відеозапису (файл_4) вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, за кермом автомобіля перебуває саме ОСОБА_1 , який веде розмову з поліцейським.
На відеозаписі (файл_) зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суд враховує, що під час розгляду адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП на місці зупинки транспортного засобу присутній лише водій ОСОБА_1 , який не заперечував факт керування ним транспортним засобом, клопотання про допит свідка ОСОБА_2 поліцейському не заявляв; із відеозаписів вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу свідок ОСОБА_2 присутній не був.
А тому суд розцінює покази свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні як спосіб уникнення його знайомого ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у разі визнання судом його винним у вчиненні вказаного правопорушення.
Отже, усі дії ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів за за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також досліджений судом відеозапис в сукупності дають підстави дійти висновку, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем й вчинив порушення ПДР, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Посилання ОСОБА_1 , що у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП допущено помилку та неправильно зазначено місце вчинення правопорушення: АДРЕСА_2 , у той час як місцем вчинення правопорушення є: вул. Шевченка, 43, м. Звягель, не заслуговують на увагу, оскільки сама по собі описка в протоколі не спростовує факт вчинення правопорушення та наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У п. 29 рішення ЄСПЛ у справі «Walchli v. France» від 26.07.2007, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Оскільки санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативний вид адміністративного стягнення, суд не наділений законних підстав для врахування особи порушника, обтяжуючи та пом'якшуючи обставини.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 130 ч 1, 245, 283, 284 п 1, 294 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: р/р UA 368999980313060149000006001; код ЄДРПОУ 37976485; МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 21081300; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); отримувач коштів: ГУК у Житомирській обл. /Житомирська обл./ 21081300.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови, органу ДВС стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Судовий збір сплачується за реквізитами: отримувач коштів р/р UA 908999980313111256000026001; код ЄДРПОУ 37993783; МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 22030106; отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106 Казначейство України (ЕАП); судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Т.Б. Сташків