Справа № 279/6445/25
Провадження № 2/279/2923/25
17 грудня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/6445/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
Позивач звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 24.03.2023 року близько 18:45 год. ОСОБА_2 керуючи автомобілем Тоуоtа д.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Київ- Ковель-Яготин в напрямку Києва.
У вказаний день та час, проїжджаючи ділянку автодороги в межах 143 км поблизу с. Грозине, Коростенського району, Житомирської області, ОСОБА_2 в порушення вимог пунктів 1.10 «Дорожня обстановка», «Дорожні умови», 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не вибравши безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля Тоуоtа р.н. НОМЕР_1 та безпечно керувати ним, здійснив наїзд на праве узбіччя, що призвело до контакту керованого ОСОБА_2 автомобіля з металевим відбійником, подальшого некерованого виїзду на смугу для руху зустрічного транспорту та зіткнення з автомобілем Сhery Тіggo 2 р.н. НОМЕР_2 , який рухався в напрямку м. Ковель під керуванням ОСОБА_3 .
В результаті вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Сhery ОСОБА_3 та його пасажир ОСОБА_1 отримали травми різного ступеня і були госпіталізовані до хірургічного відділення Коростенської ЦМЛ, а обидва автомобіля зазнали значні механічні пошкодження.
Зокрема, в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді: гематоми передньої черевної стінки, розрив тонкої кишки, надрив серозної оболонки купола сліпої кишки, розрив великого чепця брижі тонкої кишки, гематоми брижі висхідного відділу товстої кишки, внутрішньочеревна кровотеча, які згідно до висновку експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Порушення відповідачем - ОСОБА_2 правил дорожнього руху, зокрема пунктів 1.10 «Дорожня обстановка», «Дорожні умови», 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року знаходяться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Таким чином, своїми необережними діями, які виразилися в порушенні відповідачем правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем Тоуоtа р.н. НОМЕР_1 , що спричинило позивачу тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Після отриманих травм, позивач тривалий час знаходилась на лікарняному у зв'язку із втратою своєї працездатності.
Окрім того, на момент скоєння ДТП позивач проходила лікування в мед. закладі з приводу вагітності без застосування методу штучного запліднення (in vitro fertilization)
Дана дорожньо - транспортна пригода позбавила позивача можливості завагітніти природнім шляхом, оскільки хірургічне втручання та широкополосні операції сформували злуки на маткових трубах, тому після консультацій з профільними лікарями, висновок лише штучне запліднення.
Отже, в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач не тільки була позбавлена можливості завагітніти природним шляхом, а й взагалі народжувати, у зв'язку з цим лікування позивача триває й досі, що спричинює значні матеріальні витрати, а саме: Ліки: волога серветка, парацетамол, омез, аспаркам, дексалгін - 831,26; ліки: парацетамол, оменкс, дексалгін, аспаркам - 452,04; ліки: парацетамол, оменкс, дексалгін, аспаркам - 1444,90; бандаж універсальний - 593,40; ліки: парацетамол, аспаркам та ін .- 889,58; швидка невідкладна допомога МЦ"УНІВЕРСАЛЬНА КЛІНІКА "ОБЕРІГ"- 15512,00; Приватне підприємство "Сигма" Медичний центр "Меділенд" МЗКТ органів грудної, черевної порожнин та малого тазу з введенням контрасту; лікування медичними препаратами; супровід лікаря під час лікування в стаціонарі; коагулограма (ПТЧ, МНВ, АЧТЧ, ТЧ, фібриноген, одномісне перебування в двомісній палаті 1 доба, забір матеріалу для аналізів (кров, біоматеріал, шкіра, нігті), консультація нейрохірурга первинна, клінічний аналіз крові розширений, клінічний аналіз сечі, глюкоза, визначення групи крові (АВО) і резус - фактора пакет біохімія крові 7 показників (АЛТ, АСТ, білок заг., альбумін заг., білірубін заг., сечовина, креатинин), сифіліс (антитіла до Т-раІІісІит) реакція преципітації- 27500,00; ліки: дексалгін, лінефор, мелоксик,/ультрафастин гель, меданафарм, шприц -988,70; консультація хірурга - 500,00; бандаж універсальний, післяопераційний широкий -949,00; огляд хірурга - 720,00; огляд гінеколога - 720,00; консультація нейрохірурга -500,00; МРТ грудного та поперекового відділів хребта- 3600,00; консультація нейрохірурга - 500,00; консультація хірурга + УЗД передньої стінки черевної порожнини - 1240,00; реабілітація в реабілітаційному центрі (ФОП ОСОБА_4 ) - 10350,00; консультація хірурга -790,00; поїздки на таксі по Ірпеню - 600,00; поїздки на таксі в Київ - 2000,00; поїздка в Коростень на машині - 2000,00; ПК асег аsріге 3 + пакет fast - 19998,00; пластика живота (прибрати шрам після операції) - 3000 євро, консультація в ІКСІ клініці /обстеження та ліки - 11474,00; комплексне обстеженні ЕКЗ для жінки - 7220,00; обстеження перед ЕКЗ жінка-684,00; програма медикаменти для стимуляції - 114000,00; обстеження перед ЕКЗ чоловік -4332,00; програма медикаменти для стимуляції - 54020,00; кріоконсервація ембріонів 1шт- 19000,00; тестування ембріонів (ембріонів -1шт)-19750,00; кріоконсервація ембріонів-37430,00; тестування ембріонів (орієнтовна кількість ембріонів) - 79040,00; медикаменти для кріопротоколу-15000,00; кріопротокол з використанням ембріонів - 72000,00; програма медикаменти для стимуляції - 54000,00. Програма ЕКЗ (орієнтовно) - 487950,00.
Таким чином, загальний розмір матеріальних збитків завданих відповідачем становить - 703628,88 гривень.
Для відновлення свого порушеного права, позивач була змушена проходити тривале лікування, нести операційне втручання, що так чи інакше викликало певні фінансові затрати у позивача, що не залежали від її волі та бажання. А тому, позивач звернулась до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі - 703628,88 гривень.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (направлення судових повісток за місцем реєстрації, копію ухвали про відкриття провадження з додатками отримав 29.11.2025 року), відзив на позов та інших заяв не подав.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно ст. 16 ЦК України, передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є в т.ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, 24 березня 2023 року, близько 18 години 45 хвилин, ОСОБА_2 , керував технічно справним автомобілем «TOYOTA Fortuner» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по проїзній частині автодороги Київ-Ковель-Яготин у напрямку м. Київ.
У вказаний день та час, проїзджаючи ділянку автодороги в межах 143 км., поблизу с. Грозине, Коростенського району, Житомирської області, водій ОСОБА_2 , в порушення вимог пунктів 1.10 «Дорожня обстановка», «Дорожні умови», 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не вибравши безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля «TOYOTA Fortuner» реєстраційний номер НОМЕР_1 та безпечно керувати ним, здійснив з'їзд на праве узбіччя, що призвело до контакту керованого ОСОБА_2 автомобіля з металевим відбійником, подальшого некерованого виїзду на смугу для руху зустрічного транспорту, де він зіткнувся з автомобілем «Chery-Tiggo» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в напрямку м. Ковель під керуванням водія ОСОБА_3 .
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди - пасажир автомобіля «Chery-Tiggo» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді: гематоми передньої черевної стінки, розрив тонкої кишки, надрив серозної оболонки купола сліпої кишки, розрив великого чепця брижі тонкої кишки, гематоми брижі висхідного відділу товстої кишки, внутрішньочеревна кровотеча, які згідно до висновку експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Причиною створення аварійної обстановки та виникнення дорожньо - транспортної пригоди та її наслідків є виїзд автомобіля «TOYOTA Fortuner» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 на смугу зустрічного руху, коли водій автомобіля «Chery-Tiggo» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 своїми односторонніми діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення.
Своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України .
ОСОБА_1 звернулась до суду у кримінальному провадженні з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.05.2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишити без розгляду, роз'яснивши їх право звертатися до суду в цивільному порядку після отримання виплат страхової компанії. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01.10.2025 року вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.05.2024 року щодо ОСОБА_2 змінено в частині залишення без розгляду цивільного позову скасувати та призначено новий розгляд в частині вирішення цивільного позову в порядку цивільного судочинства.
Стосовно позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди суд зазначає наступне.
Позивач внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди отримала тяжкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим їй було спричинено матеріальну шкоду, а саме: на лікування.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
При цьому, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч.1 ст. 1187 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
Положення частини першої статті 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (частина друга статті 1187 ЦК України).
Тобто нормами ч.2 ст.1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.
Згідно з коментованою ст.1187 ЦК України особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.
Правила ч. 2 ст. 1187 ЦК України вказують на дві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки - юридичну і матеріальну. Так, за юридичною ознакою володільцем визнається тільки та особа, яка володіє певним правом по відношенню до джерела підвищеної небезпеки. Таким правом може бути право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо. Згідно з матеріальною ознакою володільцем визнається той власник або інший титульний володілець джерела підвищеної небезпеки, який одночасно фактично його використовує, зберігає або утримує.
Матеріальна, або юридична, ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) об'єктами, які створюють підвищену небезпеку. У разі якщо управління небезпечним об'єктом передається третій особі без належного юридичного оформлення (без відповідної правової підстави, наприклад управління транспортним засобом без оформлення довіреності), вважається, що об'єкт не вийшов із володіння його безпосереднього володільця і саме він повинен відповідати за шкоду заподіяну належним йому на праві приватної власності транспортним засобом.
З огляду на викладене можна дійти висновку про те, що власник автомобіля є зобов'язаною особою та несе відповідальність перед потерпілим за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду у випадку, якщо в момент дорожньо-транспортної пригоди він керував транспортним засобом (тобто є заподіювачем шкоди) або у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 1187 ЦК України.
Враховуючи, що на момент ДТП транспортний засіб марки "Тоуоtа " реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час вчинення ДТП належав на правах власності відповідачу ОСОБА_2 , тому обов'язок по відшкодуванню завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди покладається на власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, тому, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Позивач не зобов'язаний доводити вину відповідача у заподіянні шкоди. Особа, якій спричинено шкоду, подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір спричиненої шкоди, а також докази того, що саме відповідач її спричинив або є особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Згідно із частиною першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, згідно норм діючого законодавства відповідач зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 понесені ним витрати на лікування від злочину.
У межах розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача прямих збитків, які позивач обґрунтовує витрати на лікування, а саме : Пластика живота (прибрати шрам після операції) - 3000 євро, додаткові послуги ЕКЗ після взяття ооцитів буде точно відома стосовно оплати: (орієнтовна сума 257470,00 грн.), суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України та загальних правил доказування, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, їх розмір та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача і завданою шкодою.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують реальний розмір заявлених прямих збитків, зокрема: обстеження перед ЕКЗ чоловік на суму - 4332,00 грн., надане позивачкою де замовником є ОСОБА_3 ; не надано медичних документів, квитанції про оплату за вказану послугу, які б стверджували про проведення пластики живота (прибирання шраму після операції) в розмірі - 3000 євро, зокрема з зазначенням після проведення якої операції, чи пов'язана дана операція внаслідок ДТП, також не підтвердженні додаткові послуги ЕКЗ (орієнтовна сума 257470,00 грн.).
Відсутність доказів, які є обов'язковими для доведення складу цивільно-правової відповідальності, виключає можливість задоволення позову.
Правова позиція Верховного Суду є усталеною: збитки не можуть бути стягнуті, якщо їх розмір не підтверджено достовірними та допустимими доказами. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 522/1919/16-ц наголошено, що саме позивач зобов'язаний довести фактичне понесення збитків та їх розмір, а непідтверджені розрахунки не можуть бути покладені в основу рішення суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача прямих збитків, на проведення медичних процедур, через недоведеність заявлених вимог.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.4,12,81,82,141,263-265 ЦПК України, ст.ст.22,23,1166,1167 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 318826 (триста вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 88 копійок матеріальної.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом