Справа № 277/1520/25
17.12.2025 року селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
законного представника
потерпілого не з'явився
потерпілого не з'явився.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у селищі Ємільчине справу по обвинуваченню
ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с Аполлонівка Ємільчинського району Житомирської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, освіта середня, раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,
Формулювання обвинувачення
28 вересня 2025 року близько 16 години ОСОБА_5 , знаходячись в полі неподалік свого домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , під час розваг з пневматичною гвинтівкою моделі 10619GP разом з неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на той час перебував в нього в гостях, не маючи прямого умислу на заподіяння тілесних ушкоджень останньому будь-якої тяжкості, однак, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння та легковажно розраховуючи на те, що ніяких наслідків від його пострілу не настане, здійснив постріл в його сторону, внаслідок чого неповнолітній ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого кульового поранення черевної порожнини та тонкої кишки, яке ускладнилося розвитком перитоніту, утворилися не менше як від одноразової дії тупого предмету з різко обмеженою контактуючою травмуючою поверхнею з достатньою кінетичною енергією, та відносяться до тяжких ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент виникнення. .
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 інкримінується вчинення:
- кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України: необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент виникнення.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання
Разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 20.11.2025, укладена між Прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому статтями 468, 469,470 та 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5 за ст. 128 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, зазначивши, що щиро розкаюється у вчиненому.
Законний представник потерпілого та потерпілий надали письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинений злочин.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, який належить до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, визнає вину, та враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, обставини, що обтяжують покарання: відсутні, думку представника потерпілого, за умовами вказаної угоди сторони погодились на призначення ОСОБА_5 покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, за ст. 128 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, його відношення до скоєного, обставин, які пом'якшують покарання, сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладення на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених статтею 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені статтею 476 КПК України.
Позиції учасників судового провадження щодо угоди
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказала, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Законний представник потерпілого та потерпілий подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі та про згоду на затвердження угоди про визнання обвинуваченим винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 128 КК України, погодився на призначення йому узгодженого покарання та просив затвердити укладену з прокурором угоду.
Захисник в підготовчому судовому засіданні ствердив, що угода була підписана в його присутності, просив укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 .
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.
Розглядаючи питання про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів без будь-яких умов.
Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості (ч.ч. 5, 6 ст. 469 КПК України).
Відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Суд відповідно до вимог частини другої статті 473 КПК України роз'яснив обвинуваченому наслідки укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості, якими є для прокурора та обвинуваченого обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого наслідком укладення та затвердження цієї угоди є також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Обвинуваченому роз'яснено обмеження щодо оскарження вироку суду першої інстанції, ухваленого на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, визначені статтею 394 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд з'ясував у обвинуваченого, чи цілком розуміє:
1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватою;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України, а саме злочин передбачений ст. 128 КК України, відноситься до категорії нетяжких.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має місце проживання, його відношення до скоєного: вину визнає, активно сприяв розкриттю злочину, та думку законного представника потерпілого і потерпілого.
Відповідно до статті 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_5 .
Відповідно до статті 67 КК України обтяжуючих обставин покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Відповідно до частини 1 статті 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ознайомившись зі змістом угоди, перевіривши виконання вимог статті 472 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених кримінальним законом.
За таких обставин, суд уважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив:
необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 , за критерієм небезпеки для життя в момент виникнення, та кваліфікує його дії за ст. 128 КК України;
за якою належить призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, а саме:
1 (один) рік обмеження волі.
На підставі частин 1-3 статті 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном 1 рік, якщо ОСОБА_5 протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України слід покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Таким чином, суд уважає можливим прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження, призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Вказане покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Вирішення питання щодо запобіжного заходу
Запобіжний захід не обирався.
Рішення щодо речових доказів
Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись статтями 370, 373, 374 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 листопада 2025 року між Прокурором Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025060540000153 від 29.09.2025.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.ч. 1-3 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробувальним терміном один рік, якщо він протягом одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Виконання покарання в частині виконання обов'язків, покладених на засудженого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Речові докази: пневматичну гвинтівку моделі 10619GP, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1