Справа № 130/222/24
Провадження № 22-ц/801/2366/2025, 22-ц/801/2368/2025
Категорія: 30
Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.
Доповідач:Ковальчук О. В.
16 грудня 2025 рокуСправа № 130/222/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчука О. В.,
суддів: Сала Т. Б., Панасюка О. С.,
за участю секретаря судового засідання Кулішко Б. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Шевченко Світлани Олексіївни, приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Тетяни Іванівни про визнання нечинними рішень голови фермерського господарства, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та скасування державної реєстрації,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2025 року (дата складання повного тексту якого відповідає даті його ухвалення) та на додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2025 року (дата складання повного тексту якого відповідає даті його ухвалення), ухвалене у м. Шаргород суддею цього суду Роздорожною А.Г.,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання нечинними рішень голови фермерського господарства, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та скасування державної реєстрації.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина і позивач є єдиною спадкоємицею за законом першої черги. 11 червня 2022 року в день реєстрації спадкової справи позивачу стало відомо, що Фермерське господарство «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», одноосібним засновником та головою якого був її батько, яке, на її думку, мало увійти до складу спадкового майна, належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року.
Позивач вказала, що відповідну папку з документами вона знайшла в помешканні батька по АДРЕСА_1 . Разом з тим, ОСОБА_4 за життя ніколи не повідомляв позивачу про намір відчужити фермерське господарство чи про те, що він уже його відчужив. Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року був посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І.. При цьому договір був підписаний не батьком позивача, а відповідачем ОСОБА_3 . Зокрема, в договорі зазначено, що у зв'язку з хворобою зору ОСОБА_4 не може власноручно підписати договір і за його дорученням, у його присутності і в присутності нотаріуса договір підписано ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_4 дійсно був особою з інвалідністю другої групи, однак на хворобу очей ніколи не скаржився. З дати державної реєстрації 19.01.2006 року по 05.02.2019 року головою і єдиним засновником ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» був ОСОБА_4
22.01.2019 року рішенням голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» № 1 затверджено зміни до статуту фермерського господарства і тоді ж ОСОБА_4 особисто, в присутності приватного нотаріуса Жмеринського нотаріального округу Вінницької області Шевченко С.О., підписано та зареєстровано нову редакцію статуту.
23.01.2019 року в подальшому рішенням голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» №1 ОСОБА_4 вирішив:
1. Збільшити розмір складеного (статутного) капіталу ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» на суму 4 000 грн, загальний розмір складеного (статутного) капіталу станом на 23.01.2019 року складає 4 500 грн.
2. Внести зміни стосовно адреси ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», яке зареєстроване та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , змінити на адресу: АДРЕСА_3 .
3. Затвердити статут ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» в новій редакції.
4 Уповноважити на підписання та подання всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», на подання державному реєстратору документів, що подаються для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» щодо внесення змін та відомостей про юридичну особу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_4 .
Цей документ містить допис, що у зв'язку з хворобою зору ОСОБА_4 не може власноручно підписати це рішення, а тому за його дорученням, у його присутності, у присутності нотаріуса рішення підписано ОСОБА_3 . Це рішення від 23.01.2019 року було засвідчене приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І., про що зроблено реєстровий запис № 35.
Після цього, 31.01.2019 року у м. Бершадь, Вінницької області між ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» в особі Дечева С.І., який діє на підставі статуту в новій редакції, затвердженій рішенням № 1 голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 23.01.2019 року (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу. Предметом договору є ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» як цілісний майновий комплекс, до складу якого входять всі види майна, призначені для його діяльності, майно передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання, обладнання, устаткування, інвентар та сировина. За домовленістю сторін продаж цілісного майнового комплексу визначено за ціною 22 700 грн, які продавець отримав у повному обсязі від покупця до підписання цього договору.
Позивач, звернувшись до суду з позовом, просила суд звернути увагу на те, що:
-ціна, за якою було продано ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» є очевидно низькою;
-відповідно до чинного законодавства поза межами сімейних/родинних зв'язків фермерське господарство існувати не може, адже якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства, діяльність фермерського господарства припиняється;
-оспорюваний правочин було укладено без наявності у ОСОБА_4 волі на це, адже в договорі відсутня відмітка про те, що нотаріусом вголос було прочитано продавцю текст документу, а також докази, які підтверджують неможливість ОСОБА_4 у зв'язку з хворобою очей підписати договір. При цьому договір було вчинено всупереч інтересам ОСОБА_4 , договір не відповідав справжньому волевиявленню ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», а лише спрямований на задоволення інтересів відповідачів по справі;
-при оформленні договору приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І. було порушено порядок вчинення нотаріальної дії;
-відповідач ОСОБА_3 не мав письмового доручення (довіреності) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», не був членом цього господарства, не перебував у трудових відносинах з господарством, а тому не мав права підписувати оспорюваний правочин.
За таких обставин, позивач просила суд:
визнати нечинним рішення № 1 голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» ОСОБА_4 від 23.01.2019 року, зареєстроване в реєстрі за № 35;
визнати нечинним рішення № 2 голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» ОСОБА_4 від 31.01.2019 року;
визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року, зареєстрованим за № 52, 53, укладений між ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І. та застосувати наслідки недійсності такого правочину;
скасувати державну реєстрацію змін до відомомстей про юридичну особу ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» щодо складу або інформації про засновників, складу засновників (учасників) юридичної особи, зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, внесених на підставі рішення № 1 голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» Дечева С.І. від 23.01.2019 року, рішення № 2 голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» ОСОБА_4 від 31.01.2019 року та Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року між ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» та ОСОБА_2
30.08.2024 року позивач подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій, окрім вищевикладених вимог, просила також визнати недійсним Статут ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» (в новій редакції), затвердженій рішенням № 1 голови ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 23.01.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 36, посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І.
09.10.2024 року позивач подала до суду заяву про уточнення раніше заявленої вимоги, в якій вказала, що просить визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року, зареєстрованим за № 52, 53, укладений між ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І. та застосувати наслідки недійсності такого правочину, а саме витребувати від ОСОБА_2 на її користь все майно ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» як цілісного майнового комплексу, до складу якого входить майно, набуте ФГ на підставах, що не заборонені законом, в тому числі майно (рухоме та нерухоме), що належить ФГ, право оренди земельних ділянок, нерозподілений прибуток, майнові та інші права, що належать ФГ, набуті на підставі договору купівлі-продажу ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 31.01.2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І. за реєстровим № 52, 53, за період з 01.02.2019 року по дату набрання рішенням в даній справі законної сили.
12.09.2025 року рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області у задоволенні позову відмовлено.
17.09.2025 року додатковим рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 45 000 грн.
Не погодившись із ухваленими рішеннями, ОСОБА_1 , посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржувані рішення скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та здійснити перерозподіл судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на значні та численні недоліки договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року, укладеного між ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» та ОСОБА_2 , а також на наявність порушень приватним нотаріусом при вчиненні нотаріальних дій з посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу, що на переконання скаржника вказує на його нікчемність.
Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідач ОСОБА_3 не мав письмового доручення (довіреності), не був членом фермерського господарства, не перебував у трудових відносинах з фермерським господарством, а тому він не міг укладати будь-які правочини від імені та в інтересах ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс».
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зауважує, що у спірних правовідносинах поновлення порушених корпоративних прав її як спадкоємця померлого ОСОБА_4 безпосередньо пов'язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про засновників (учасників) фермерського господарства.
Щодо незаконності ухваленого додаткового судового рішення зазначає, що витрати на правничу допомогу у заявленому відповідачем розмірі не доведені, документально необґрунтовані та не відповідають критерію розумної необхідності таких витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Тимощук Є.С. стверджує, що оскаржуване рішення винесено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В заперечення проти апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції правильно встановив, що позивач оспорює правочини, учасником яких вона не була. Також зауважує, що апеляційна скарга містить лише незгоду із висновками суду першої інстанції, але при цьому не містить жодного аргументу на їх спростування.
Інші учасники справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Апеляційний суд, згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, враховуючи наступне.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтею 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам в повній мірі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 в м. Комрат у Молдові, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.21 том 1).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_1 в м. Жмеринці Вінницької області. Її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Даний документ складено російською мовою, а тому прізвище дитини та батьків записано російською « ОСОБА_7 » (а.с. 20 том 1).
Згідно із експертним висновком № 056/879-m від 29.05.2024 року Українського бюро лінгвістичних експертиз розбіжності в написанні прізвища « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_7 » виникли внаслідок відхилення від орфографічних норм або правил і принципів міжмовного перетворення прізвищ в ситуації контактного білінгвізму (а.с.48 том 2).
Відповідно до довідки № 48 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Фермерське господарство «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», як юридична особа, було зареєстроване 19.01.2006 року, а його керівником був ОСОБА_4 (а.с.30, том 1).
Із статуту Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», затвердженого головою ФГ Дечевим С.І. в 2006 році, вбачається, що ФГ є приватною власністю засновника. Статутний фонд господарства становить 500 грн. Зміни та доповнення до статуту вносяться за рішенням засновника ФГ і набувають чинності з моменту їх державної реєстрації (а.с.41-47, том 1).
Із виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.07.2015 року, особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» без довіреності, у тому числі підписувати договори, без обмежень, є керівник Дечев С.І. (а.с.39, том 1).
Відповідно до статуту Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» в новій редакції, затвердженого рішенням № 1 голови (засновника) Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 22.01.2019 року, статутний (складений) капітал ФГ складає 4 500 грн, частка голови (засновника) ОСОБА_4 в складеному (статутному) капіталі становить 100%. Головою господарства є ОСОБА_4 . Вищим органом управління ФГ є рішення голови (засновника). За рішенням голови ФГ відповідно до закону ФГ, як цілісний майновий комплекс, може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення ФГ або юридичним особам України для ведення товарного с/г виробництва. Підпис ОСОБА_4 на статуті посвідчено приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Шевченко С.О. (а.с.49-55, том 1).
22.01.2019 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Шевченко С.О. для вчинення нею посвідчення справжності першого підпису під рішенням № 1 голови (засновника) Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 22.01.2019 року, засвідчення вірності однієї копії цього ж рішення та для засвідчення справжності й першого підпису під новою редакцією статуту Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» в новій редакції, затвердженого рішенням № 1 голови (засновника) Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 22 січня 2019 року, що підтверджується реєстром для реєстрації нотаріальних дій, що була надана приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_9 на виконання ухвали суду першої інстанції (а.с.31-32, том 2).
Згідно із рішенням голови (засновника) № 1 Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 23.01.2019 року, ОСОБА_4 прийняв рішення збільшити складений (статутний) капітал ФГ на суму 4 000 грн. Станом на 23.01.2019 року розмір складеного (статутного) капіталу складає 4 500 грн. Частка голови (засновника) ОСОБА_4 в складеному (статутному) капіталі становить 100%. Цим же документом внесено зміни щодо адреси Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» та вирішено, що місцезнаходження ФГ - вул. Польова, 3, с. Станіславчик, Жмеринський район, Вінницька область. Окрім цього, затверджено статут ФГ в новій редакції та уповноважено ОСОБА_5 на підписання та подання всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. У зв'язку з хворобою зору ОСОБА_4 не може власноручно підписати це рішення і за його дорученням, у його присутності і у присутності нотаріуса рішення підписав ОСОБА_3 . Справжність підпису ОСОБА_3 посвідчено приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І.. Текст рішення голови (засновника) до підписання прочитано нотаріусом уголос і схвалено ОСОБА_4 (а.с.48, том 1).
Відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року, Фермерське господарство «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» в особі голови Дечева Сергія Івановича, який діє на підставі статуту Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» в новій редакції, затвердженій рішенням № 1 голови (засновника) Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 23.01.2019 року, надалі Продавець, з однієї сторони та ОСОБА_2 , надалі Покупець, попередньо ознайомлені нотаріусом з вимогами цивільного законодавства щодо дійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі, ясній пам'яті та діючи добровільно, розуміючи значення своїх дій та наслідки укладеного договору, домовилися, що Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити цілісний майновий комплекс, призначений для здійснення господарської діяльності, надалі Фермерське господарство, що знаходиться по АДРЕСА_1 . До складу Фермерського господарства як цілісного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання, обладнання, устаткування, інвентар та сировина. За домовленістю сторін продаж цілісного майнового комплексу визначено в сумі 22 700 грн, які Продавець одержав у повному обсязі у Покупця до підписання цього договору. Фінансових або будь-яких інших претензій з приводу проведеного розрахунку сторони одна до одної не мають. У зв'язку з хворобою зору ОСОБА_4 не може власноручно підписати цей договір і за його дорученням, у його присутності і у присутності нотаріуса договір підписав ОСОБА_3 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І. (а.с.27-28, том 1).
Як вбачається із акту приймання-передачі Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» від 31.01.2019 року, ОСОБА_4 - голова Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» передав, а ОСОБА_2 прийняв цілісний майновий комплекс, призначений для здійснення господарської діяльності. До складу Фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання, обладнання, устаткування, інвентар та сировина, а саме: вартість необоротних активів 24 000 грн, вартість оборотних активів 1 479, 80 грн, в тому числі запасів 1 460, 10 грн, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 19 700 грн. Претензій по переданому майну сторони не мають і не будуть мати в майбутньому. У зв'язку з хворобою зору ОСОБА_4 не може власноручно підписати цей акт і за його дорученням, у його присутності і у присутності нотаріуса акт підписав ОСОБА_3 (а.с.148, том 3).
Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 832736, 06.08.2020 року ОСОБА_4 було встановлено першу групу інвалідності безтерміново та визначено, що він потребує сторонньої допомоги (а.с. 56, том 1).
03.01.2021 року відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 721 ОСОБА_4 помер в с. Станіславчик, Жмеринського району, Вінницької області. Причиною смерті ОСОБА_4 була хронічна серцева недостатність та атеросклеротична хвороба серця (том 1 а.с. 22).
Із довідки виконкому Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 17.09.2022 року № 1217 вбачається, що ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_1 та фактично до дня смерті проживав за цією адресою (а.с. 24 том 1).
Як встановлено із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 65150434, сформованого 11.06.2021 року, 11.06.2021 року після смерті ОСОБА_4 Жмеринською районною державною нотаріальної конторою була заведена спадкова справа № 254/2021 (а.с.25, том 1).
Відповідно до довідки завідувача Другої Жмеринської державної нотаріальної контори № 86/01-16 від 12.05.2022 року, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 шляхом подання відповідної заяви нотаріусу та є спадкоємицею останнього за законом (а.с.26, том 1).
Згідно з довідкою ТзОВ «Жмеринський лікувально-діагностичний центр» від 22.11.2023 року № 21 ОСОБА_4 до медичного центру зі скаргами на захворювання очей, втрату зору не звертався (а.с.72, том 1).
Відповідно до листа керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області від 12.12.2023 року та витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, 11.12.2023 року було внесено відомості до ЄРДР за №42023022130000087 за ч. 3 ст. 358 КК України за фактом вчинення можливої підробки документів, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, щодо відчуження прав на цілісний майновий комплекс Фермерського господарства «Жмеринський зерно-промисловий комплекс», який належав ОСОБА_4 (а.с.75, 76, том 1).
Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка приватний нотаріус Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Т.І. зазначила, що ОСОБА_4 восени 2018 року по телефону звернувся до неї, як до нотаріуса і повідомив, що він бажає продати належне йому Фермерське господарство. В свою чергу свідок повідомила ОСОБА_4 , що для вчинення такої дії необхідна низка документів і йому було б зручніше здійснити це в місті Жмеринка, тобто в місцевих нотаріусів. Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу є достатньо складним договором. З яких причин у ОСОБА_4 не склалось здійснити цю дію у місцевих нотаріусів та чому йому відмовили ОСОБА_10 не відомо. Також свідок сказала ОСОБА_4 привезти наявні в нього документи на ФГ. Наприкінці 2018 року ОСОБА_4 особисто прибув до приватного нотаріуса Гонтарук Т.І. та надав документи на ФГ. Повідомив, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я не може більше здійснювати цю діяльність і він знайшов покупця на ФГ. Свідок встановила, що на час звернення до неї ОСОБА_4 був давно розлучений, дієздатний та правоздатний. Крім цього, ОСОБА_4 повідомив, що в нього є доросла донька, однак вони не спілкуються, остання проживає в Молдові. Жодного тиску чи складних обставин при прийнятті ОСОБА_4 цього рішення не було. Намір ОСОБА_4 був чіткий - продати ФГ, оскільки більше працювати ОСОБА_4 не міг. Документи, які були ним надані потребували доопрацювання, а саме приведення їх у відповідність з вимогами чинного законодавства. Саме це і було причиною рішення № 1 голови (засновника) ФГ про збільшення розміру статутного (складеного) капіталу, про зміну адреси та затвердження статуту в новій редакції. 23.01.2019 року, коли було необхідно підписати це рішення, ОСОБА_4 повідомив, що він не може прочитати, те, що написано в рішенні. Тому це рішення йому було прочитано вголос, а рішення у присутності ОСОБА_4 та нотаріуса Гонтарук Т.І. підписав «рукоприкладчик» ОСОБА_3 . Така процедура передбачена порядком вчинення нотаріальних дій у разі, коли у зв'язку з хворобою чи іншою причиною, особа самостійно не може підписати документ. В даному випадку відносини представництва не виникають. Після того, як було складено та затверджено нову редакцію статуту ФГ, вказані документи пройшли державну реєстрацію, можна було перейти до безпосереднього укладення договору купівлі-продажу. 31.01.2019 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та Охрименко Б.О. прибули до приватного нотаріуса Гонтарук Т.І. для укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу. Договір був зачитаний ОСОБА_4 вголос, схвалений ним, підписаний в його присутності та присутності нотаріуса Крохмалем К.П.. Розрахунки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відбулися до підписання договору. ОСОБА_4 підтвердив, що кошти за договором отримав та претензій до ОСОБА_2 не має. Майнова оцінка цілісного майнового комплексу перед укладенням такого договору не є обов'язковою.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що у ОСОБА_4 була відсутня воля на продаж ФГ, на те, що він не був присутній під час вчинення оспорюваних правочинів, на підтвердження того, що будь-яке його право було порушене під час вчинення вказаних дій, що було порушене чинне законодавство під час вчинення оспорюваних правочинів або було порушено процедуру нотаріального оформлення оспорюваних документів, те, що покупець не виконав своїх обов'язків відповідно до договору. Відтак, суд дійшов висновку, що доводи позивача ґрунтуються виключно на її сумнівах щодо того, що всі оспорювані нею документи були підписані не безпосередньо ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 , як «рукоприкладчиком».
Однак з такими висновками суду не можна погодитися з огляду на таке.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010 року).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
У пункті 4 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.04.2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03.11.2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26.05.2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19); від 19.05.2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28.01.2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19).
Згідно з частиною першою статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
У статті 191 ЦК України визначено, що підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.
Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію (стаття 22 Закону України «Про фермерське господарство»).
У постанові від 03.11.2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «спори щодо правочинів незалежно від їх суб'єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов'язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства». […] Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що між сторонами оспорюваних правочинів не існувало сімейних чи спадкових правовідносин. Отже, зважаючи на характер правовідносин у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними правочинів щодо часток у товаристві, визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Спецпроект», а також про скасування записів в Реєстрі згідно з пунктом 4 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України мають розглядатися господарським судом.
За таких обставин, заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року, укладеного між ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» та ОСОБА_2 , визнання нечинними рішень голови (засновника) ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» ОСОБА_4 від 23.01.2019 року та від 31.01.2019 року, а також скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» щодо складу або інформації про засновників, складу засновників (учасників) юридичної особи, зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, внесених на підставі зазначених вище рішень, позивач прагне відновити склад засновників (учасників) фермерського господарства, що існував до укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року.
Таким чином, у цій справі існує спір, що виник у зв'язку із вчиненням дій, прийняттям рішень та укладенням правочину щодо корпоративних прав у ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс».
Крім того, зазначений правочин не пов'язаний з набуттям, зміною або припиненням сімейних чи спадкових прав та обов'язків, а між його сторонами не існувало сімейних чи спадкових правовідносин. Отже, договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 31.01.2019 року, укладений між ФГ «Жмеринський зерно-промисловий комплекс» та ОСОБА_2 , про застосування наслідків недійсності якого заявлено позовні вимоги, не є правочином у сімейних чи спадкових правовідносинах.
Тому, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, спір між сторонами виник саме з договору щодо продажу фермерського господарства (корпоративних прав в юридичній особі), який не є правочином у сімейних та спадкових правовідносинах, що виключає розгляд справи в порядку цивільного судочинства у відповідності до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України. При цьому наявність правовідносини щодо спадкування в такому спорі не є визначальним з метою вирішення питання про його юрисдикційність.
Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.08.2024 року у справі № 201/13599/19.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Отже, суд першої інстанції не встановив правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв'язку з чим порушив норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та помилково розглянув її у порядку цивільного судочинства, в той час як вона підлягала розгляду в порядку господарського судочинства, а тому із цих підстав апеляційну скаргу належить задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
Оскільки встановлено підстави для скасування судового рішення та закриття провадження у справі, то суд апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги по суті спору не аналізує.
При цьому, враховуючи, що основне рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про закриття провадження у справі, ухвалене додаткове рішення суду від 17.09.2025 року втрачає силу та також підлягає скасуванню.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 14.08.2024 року у справі № 442/1888/23.
Також відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 256, 377, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2025 року скасувати.
Провадження у справі № 130/222/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Шевченко Світлани Олексіївни, приватного нотаріуса Бершадського районного нотаріального округу Вінницької області Гонтарук Тетяни Іванівни про визнання нечинними рішень голови фермерського господарства, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та скасування державної реєстрації закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства. Позивач протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови може звернутися до апеляційного суду із заявою про передачу справи для продовження розгляду до відповідного суду господарської юрисдикції.
Додаткове рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2025 року скасувати.
Понесені скаржником, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, судові витрати залишити за ним.
Постанова набирає законної сили із дня її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Ковальчук
Судді: Т. Б. Сало
О. С. Панасюк