Справа № 745/981/25
Провадження № 2-а/745/24/2025
17.12.2025 Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Стельмаха А.П., з участю секретаря Пінченко Д.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Представниця позивача Журба В.С. звернулася до суду з позовом, просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за № 189 від 26.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов мотивовано тим, що 20.06.2025 в м. Чернігові працівниками поліції було зупинено автомобіль яким керував позивач та повідомлено йому про необхідність його доставлення до ТЦК та СП. У подальшому ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Того ж дня, о 15:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрільцем 3 відділу охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_3 , складено протокол про адміністративне правопорушення № 658 відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 658, ОСОБА_1 20.06.2025 року було виписано направлення на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Однак, в порушення вимог абз. 4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення та проходження ВЛК, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, Постановою №190 від 26.06.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішенням Сосницького районного суду Чернігівської області від 08.10.2025 року у справі №745/848/25, постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №190 від 26.06.2025 було скасовано.
Однак, про існування постанови № 189 від 26.06.2025 року, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_4 позивачу було не відомо. Про існування постанови № 189 від 26.06.2025 року, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у сумі 34000 грн, позивачу стало відомо з листа Сосницького відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.10.2025 року №14795, який отримано 31.10.2025 року.
Позивач вважає, що постанова №189 від 26.06.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 є протиправною, та підлягає скасуванню. По перше, позивачу було не відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, за нібито відсутність у нього військового квитка. По-друге, позивач у той день мав при собі як паперовий військовий квиток, так і військово-обліковий документ з додатку “Резерв+». По-третє, на вимогу представників ТЦК та СП показував військово-обліковий документ з додатку “Резерв +».
Також, при розгляді винесення спірної постанови не було вжито належних заходів для перевірки факту наявності у ОСОБА_1 військово-облікового документу в електронній формі шляхом отримання з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомостей про такий документ, та не було враховано відсутність належних і допустимих доказів щодо ймовірного вчинення позивачем адміністративного правопорушення 20.06.2025 року шляхом не пред'явлення військово-облікового документу, тому винесена постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Ухвалою судді Сосницького районного суду Чернігівської області №745/981/25 від 14.11.2025 задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні №78724984, яке зведено у виконавче провадження №78726533, відкритому 29.07.2025 Сосницьким відділом ДВС у Корюківському районі Чернігівської області Східного МУМЮ з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 189 від 26.06.2025 до розгляду справи по суті.
З наданого представником відповідача відзиву вбачається, що позивач був зупинений органами Національної поліції, при перевірці даних було встановлено, що Позивач являється порушником військового обліку у зв'язку з цим позивач органами Національної поліції був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При перевірці даних було встановлено, що у позивача відсутній військово-обліковий документ. Щодо відсутності у позивача військово облікового документу, було складено акт відсутності у особи військово-облікового документу, та 20.06.2025 було складено протокол №657, який було оголошено позивачу, в тому числі, що розгляд справи відбудеться о 10:00 год. 26.06.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач від отримання другого примірника протоколу відмовився, що підтверджується підписами свідків.
Представником позивача надано відповідь на відзив з якої вбачається, що з викладеним у відзиві на позовну заяву запереченнями не погоджуюсь. Представник зазначає, що ОСОБА_1 на час перевірки документів мав військово-обліковий документ в електронному вигляді, але при перевірці працівник ТЦК та СП відмовився його прийняти. Також, представник зазначає, що при перевірці не вживалися заходи для отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії.
Представником відповідача надано заперечення з якого вбачається, що на думку представника мати при собі та пред'являти свій військово-обліковий документ у період проведення мобілізації, за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки є обов'язком громадянина, тому отримання персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії в даному випадку було недоречно.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
З постанови №189 від 26.06.2025 (а.с. 29) вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП за те, що «Згідно протоколу № 657 про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 року складеного представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено що в умовах особливого періоду та під час проведення загальної мобілізації при перевірці наявних у громадянина ОСОБА_1 документів уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в порушення вимог частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою, - не мав при собі військово-облікового документа, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.»
Постановою начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_2 №189 від 26.06.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи відбувся в м. Корюківка. ОСОБА_1 копію постанови №189 від 26.06.2025 не отримував.
З копії військового квитка (а.с.20-25) вбачається, що ОСОБА_1 29.07.2025 року отримав військовий квиток серія НОМЕР_1 . 13.08.2025 року призваний для проходження військової служби на підставі Указу президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним, 23.05.2022 року пройшов ВЛК та 01.07.2024 року оновив дані (а.с.27 - витяг з застосунку «Резерв +» від 24.06.2025 ).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є не військовозобов'язаним, знятий як військовослужбовець, 12.08.2025 року пройшов ВЛК та 12.08.2025 року уточнено дані (а.с.28 - витяг з застосунку «Резерв +» від 30.10.2025 ).
ОСОБА_1 13.08.2025 року призваний по мобілізації та 13.08.2025 зарахований до списків військової частини НОМЕР_2 (а.с.43), згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 №197 від 13.08.2025 (а.с.42).
З копії протоколу про адміністративне правопорушення №657 від 20.06.2025 (а.с.94-95) вбачається, що «20.06.2025 о 15:10 год. в умовах особливого періоду та під час проведення мобілізації при перевірці наявних у громадянина ОСОБА_1 документів уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в порушення вимог частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою, - не мав при собі військово-облікового документа». ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу та дачі пояснень в присутності свідків. В протоколі міститься відмітка, що розгляд справи відбудеться в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 26.06.2025 року о 10:00 год.
З акту відсутності в особи військово - облікового документу від 20.06.2025 (а.с.96) вбачається, що при перевірці військово-облікового документу в ОСОБА_1 . 20.06.2025 ОСОБА_1 військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі) не надав на перевірку.
З наданого представником позивача витягу з застосунку «Резерв +» від 01.07.2024 (а.с. 112) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним, 23.05.2022 пройшов ВЛК та 01.07.2024 року уточнено дані. Військово-обліковий документ дійсний до 01.07.2025.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч.1, 2 ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ( в редакції станом на 20.06.2025) взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Згідно ч.6 ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, зазначений в абзаці першому частини третьої цієї статті, беруться на військовий облік призовників лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом: проходження електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням необхідних документів, перелік яких встановлюється Міністерством оборони України.
Згідно ч.1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних: які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.
Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно ч. 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Вимоги зазначені у частині шостій статті 22, щодо здійснення уповноваженими представниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються з 17.07.2024 р. згідно із Законом України від 11.04.2024 р. N 3633-IX.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Частиною 10 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції, чинній до внесення змін Законом N 3633-IX від 11.04.2024) було передбачено, що до військово-облікових документів належать: посвідчення призовника, військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа" від 16 травня 2024 року N 559 (далі - Порядок N 559) затверджено нову форму військово-облікового документа, який і має таку назву.
Пунктом 2 цієї постанови установлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.
Відповідно до пункту 1 Порядку N 559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа".
Пунктом 2 Порядку N 559 встановлено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року N 559.
Згідно із пунктом 7 Порядку N 559 військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.
Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.
Відповідно до абзацу другого пункту 8-2 та пункту 9 Порядку N 559 формування військово-облікового документа в електронній формі для друку може здійснюватися особисто засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або адміністратором центру надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (у разі особистого звернення) за умови уточнення облікових даних.
Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Відповідальність за частиною 3 статті 210-1 КУпАП настає, як за відсутність при собі військово-облікового документа, так і при непред'явленні його за вимогою уповноваженого представника.
Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Тобто, якщо Міністерство оборони України як держатель такого реєстру може отримати відомості про особу шляхом синхронізації з іншими державними електронними реєстрами, то особу не може бути притягнуто до відповідальності за неповідомлення таких відомостей.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стосовно надання уповноваженій особі військово-облікового документу в електронній формі, що це на думку позивача є обставиною, що виключає притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення вимог частини 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію",
В судовому засіданні встановлено, що станом на 20.06.2025, позивачу виповнилося повних 30 років, а відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", останній має статус військовозобов'язаного, і зобов'язаний, згідно положень ч. 6 ст. 22 Закону N 3543, мати при собі військово-обліковий документ, у розумінні п. 2 Порядку N 559. Позивач станом на 20.06.2025 мав військово-обліковий документ (а.с.112).
Крім того, з наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідачем здійснювалась фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, які застосовуються з 17.07.2024
Та, з наявних матеріалів справи не вбачається, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Отже, враховуючи, що позивач на час перевірки (20.06.2025) мав військово-обліковий документ (а.с. 112) та уповноважена особа не використала можливості отримання його персональних даних та не надала суду доказів, щодо неможливості вчинення даних дій суд вважає, що в контексті цієї справи може бути застосовано до позивача обставина, що виключає притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення вимог частини 6 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Щодо не повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.
Судом встановлено, що 20.06.2025 року позивач був належним чином оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 26.06.2025 року о 10:00 год., що підтверджується відомостями, зазначеними в протоколі №657 про адміністративне правопорушення (а.с.95).
ОСОБА_1 був присутній 20.06.2025 року при складанні протоколу №657 про адміністративне правопорушення, однак від надання пояснень та підписання протоколу відмовився у присутності свідків. При цьому, йому було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, тобто обставини, вкладені у позовній заяві повністю спростовуються письмовими доказами.
Суд зауважує, що відмова від підписання протоколу, в якому йому було повідомлено про дату, час та місце розгляду протоколу, не є поважними причинами неявки 26.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови № 189 від 26.06.2025 року у відсутність позивача не є порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки позивач був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, однак на вказаний розгляд не з'явився, при цьому заяв про відкладення розгляду справи не подавав, поважність причин неявки не повідомляв.
Отже, відповідачем не доведено наявності передбачених законом умов, за яких позивач міг бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,6 грн.
Щодо витрат на правову допомогу.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному позивачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Як вбачається з наданої суду копії договору 415 про надання правничої допомоги від 31.10.2025, укладеного між позивачем та ОСОБА_5 , останній взяв на себе зобов'язання з надання правової допомоги у справі з приводу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а клієнт зобов'язався оплатити надання правничої допомоги. В акті виконаних робіт за вказаним договором міститься об'єм виконаних робіт адвокатом, та квитанція до прибуткового касового ордеру свідчить про оплату ОСОБА_6 послуг адвоката в розмірі 8 000 грн.
Враховуючи вище викладене суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
За вказаних вище обставин, враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, які підтверджені належними доказами, задоволення позовних вимог, принципу справедливості, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Вжиті судом заходи забезпечення позову згідно з ухвалою суду від 14.11.2025 року зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Керуючись: ст.ст. 9, 72, 77, 132, 134, 242-246, 262, 286 КАС України, ст.ст.9, 251, 247, 280 КУпАП, ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), представниці позивача Журби Вікторії Сергіївни ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №189 від 26.06.2025 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнення до адміністративної відповідальності у вигляду накладення штрафу у розмірі 17 000 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 605,6 грн. та заяви про забезпечення позову в розмірі 605,6 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя А.П. Стельмах