Провадження № 1-кп/742/619/25
Єдиний унікальний № 742/4501/25
Іменем України
17 грудня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого трьох неповнолітніх дітей, із середньою спеціальною освітою, не працюючого , учасник бойових дій , проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.1 ст. 263 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вкінці лютого 2022 року, точного часу не встановлено, у лісосмузі неподалік урочища Діброва Прилуцького району, знайшов боєприпаси, а саме корпус осколкової гранати дистанційної дії РГД-5 та корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, та два запали ручних гранат. Достовірно знаючи, що знайдені ним предмети є боєприпасами, реалізуючи злочинний намір на придбання, зберігання та носіння боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, забрав у власне користування корпус осколкової гранати дистанційної дії РГД-5 та корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, та два запали ручних гранат. Після чого, ОСОБА_4 переніс знайдене в приміщення свого житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та умисно, без передбаченого законом дозволу, зберігав до 25.07.2025.
Вказаними умисними діями, що виразились у придбанні,носінні та зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 порушив вимоги п. п. 1,2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, вимоги п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 ( в редакції від 12.04.2017), Постанови Верховної Ради України № 2471 - XII від 17.06.1992 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12 ( в редакції від 07.02.2018),«Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998.
В подальшому, перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , 25.07.2025, в ході побутового конфлікту, з метою недопущення заподіяння шкоди необмеженій кількості людей ОСОБА_6 забрав у ОСОБА_4 корпус осколкової гранати дистанційної дії РГД-5 та корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та два запали ручних гранат, які поклав до автомобіля марки ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6
25.07.2025 в період часу з 00 год 10 хв по 00 год 50 хв в ході проведення огляду місця події, а саме огляду автомобіля марки ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 та знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками поліції, було виявлено та вилучено оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка відповідно до висновку експерта від 31.07.2025 № СЕ-19/125-25/10422-ВТХ є вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до категорії боєприпасів, ручну осколкову гранату дистанційної дії РГД-5, яка є вибуховим пристроєм промислового походження та відноситься до категорії боєприпасів та два запали ручних гранат УЗРГМ-2
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у висунутому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, детально давши в суді показання про факти незаконного придбання, носінні та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, щиро розкаюється в скоєному, просить суд суворо не карати, запевняючи суд про недопущення такого в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого , дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого. Зміст цих обставин вірно розуміється обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження, сумнівів стосовно добровільності їх позиції у суду немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю доказаними, і його протиправні дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає - щире каяття, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При обранні міри покарання ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є за ч.1 ст.263 КК України тяжким злочином , особу винного та його позицію до вчиненого, який вчинив умисний злочин , одруженого, маючого трьох неповнолітніх дітей, із середньою спеціальною освітою, учасник бойових дій ,раніше не судимого , згідно довідок лікарів на диспансерному обліку у психіатра та нарколога не значиться, приймаючи до відома досудову доповідь органу з питань пробації щодо соціально-психологічної характеристики обвинуваченого, а тому суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі, однак суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, з встановленням відносно нього іспитового строку та покладенням обов'язків на підставі ст.ст. 75-76 КК України.
Процесуальні витрати, в частині витрат пов'язаних з проведенням експертиз по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, на підставі ст.ст.118,124,126 КПК України.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.349, 370-371, 374, 395 ,615 КПК України суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік , якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Стягнути із засудженого ОСОБА_4 9805 грн. 40 коп. на користь держави в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертиз по даному кримінальному провадженню.
Речові докази по кримінальному провадженню зазначені в постановах слідчого , після набрання вироком законної сили:
бойові припаси, які знаходяться на зберіганні у камері збереження зброї Прилуцького РВП - знищити, мисливську рушницю ТОЗ-63 передати до криміналістичної колекції ГУНП в Чернігівській області ,скасувавши арешт накладений ухвалою суду від 29.07.2025 року.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили.
Копію вироку вручити засудженому , прокурору.
Суддя ОСОБА_7