Справа № 750/15305/25
Провадження № 2/750/4068/25
17 грудня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
07 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 010/0356/82/0347287 від 14 березня 2012 року в сумі 14873 грн. 25 коп.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 14 березня 2012 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010/0356/82/0347287, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит. Відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, а також виконати інші обов'язки на умовах та в строки, передбачені договором. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала та припинила повертати наданий їй кредит у строки, визначені договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість. На даний час право вимоги до відповідача за кредитним договором № 010/0356/82/0347287 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подала.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщалася завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою її місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
14 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка Життя» та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0356/82/0347287, відповідно до умов якого клієнт має право отримати, а банк зобов'язаний надати клієнту грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених у цьому договорі.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 договору кредит надається шляхом зарахування коштів на картковий рахунок з подальшим перерахуванням цих грошових коштів для здійснення платіжних операцій з картковим рахунком клієнта.
За пунктами 8.3, 8.4 статті 8 договору процентна ставка за користування кредитом за цим договором складає 36,9% річних. Строк кредиту 24 місяці до 14 березня 2014 року (а.с. 8-10).
Згідно з пунктом 10.1 статті 10 договору за користування кредитом клієнт щомісяця зобов'язаний сплачувати банку проценти за ставкою, зазначеною в пункті 8.3. цього договору. Проценти нараховуються за строк фактичного користування кредитом.
04 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 010/0356/82/0347287 від 14 березня 2012 року, за умовами якої розмір поточного ліміту кредиту на дату початку кредитування складає 3800 грн., а в подальшому встановлюється та визначається відповідно до статті 10 договору; строк, протягом якого клієнт користується та здійснює погашення кредиту становить 48 місяців, що починається з 04 листопада 2013 року і закінчується 04 листопада 2017 року; процентна ставка за користування кредитом фіксована і становить 30% річних; процентна ставка за користування недозволеним овердрафтом - 30% річних (а.с. 14-16).
Відповідно до пункту 10.1. додаткової угоди максимальний розмір кредиту за договором складає 200000 грн. У межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту. Поточний ліміт кредиту діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений.
Копією розписки підтверджується отримання відповідачем картки, емітованої на її ім'я № НОМЕР_1 (а.с. 23).
24 липня 2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-72, за яким первісний кредитор передав (відступив) новому кредиторові за плату, а новий кредитор прийняв належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказані в реєстрі боржників (портфель заборгованості) (а.с. 27-31).
29 листопада 2024 року до вказаного договору було укладено додаткову угоду № 1 (а.с. 32).
З витягу з Реєстру боржників № 2 до договору про відступлення права вимоги № 114/2-72 від 24 липня 2024 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 010/0356/82/0347287 (а.с. 34).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За розрахунком, наданим позивачем, станом на 30 вересня 2025 року у відповідача існує заборгованість за основною сумою боргу в сумі 14873 грн. 25 коп. (а.с. 26).
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами першою, п'ятою, шостою та сьомою статті 81 ЦПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, обов'язок доведення обставин, на які посилаються сторони як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року в справі № 334/3056/15 вказав, що в справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Виписики з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2020 року в справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року в справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року в справі № 200/5647/18.
Позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, доказів користування відповідачем кредитними коштами та виникнення у відповідача заборгованості саме в тому розмірі, що просить стягнути позивач. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не підтверджує вказаних обставин. Клопотання про витребування доказів судом позивач також не подав.
За вказаних обставин, підстав для задоволення позову суд не знаходить.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 35625014) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя