Справа 688/6231/25
№ 1-кс/688/2383/25
Ухвала
іменем України
16 грудня 2025 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на повідомлення слідчого Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 ,
встановив:
Захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 ,звернувся до слідчого судді зі скаргою на повідомлення слідчого Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 .
В обґрунтування скарги вказав, що 21.08.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в умовах воєнного стану.
Згідно оскаржуваного повідомлення про підозру від 21.08.2025 року, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, і метою власного збагачення та з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, шляхом обману, заволоділа чужим майном - грошовими коштами у сумі 43 824 гривень, належними Шепетівському комунальному підприємству водопровідно - каналізаційного господарства, чим завдала матеріальної шкоди на вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразились за володінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 190 КК України.
Захисник вважає, що підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою та в її діях відсутній умисел на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України - шахрайства.
ОСОБА_6 під час укладення даного правочину надала автомобіль на огляд як покупцю, так і до сервісного центру, де його було оглянуто відповідними спеціалістами, експертами, жодних зауважень до вартості автомобіля, його технічного стану та комплектації і відповідності ціни - якості автомобіля не було.
Окрім цього, товарознавча експертиза, якою визначено вартість автомобіля, проведена через 3 місяці експлуатації цього автомобіля покупцем, тобто такий доказ є сумнівним. Поряд з цим проведеною на замовлення підозрюваною оцінкою аналогічного за характеристиками автомобіля встановлено, що його вартість 279812 грн.
Просив скасувати повідомлення ОСОБА_6 від 21.08.2025 року про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні захисник скаргу підтримав з підстав, викладених в ній.
Прокурор та слідчий проти скарги заперечили.
Перевіривши надані матеріали скарги та кримінального провадження № 12025244000002062, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України повідомлення слідчого, прокурора про підозру може бути оскаржено слідчому судді.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Аналіз наведеної норми закону дає підстави стверджувати те, що під час розгляду слідчим суддею цієї скарги підлягає з'ясуванню дотримання при повідомленні особі про підозру вимог глави 22 КПК України, зокрема відповідність підозри вимогам статей 276-278 цього Кодексу.
Тобто, слідчий суддя повинен перевірити дотримання органом досудового розслідування чи дізнання процесуального порядку повідомлення про підозру. А саме: 1) чи в передбачених законом випадках здійснено повідомлення про підозру; 2) чи уповноваженою особою прийняте процесуальне рішення та здійснено вказану процесуальну дію; 3) чи відповідає повідомлення про підозру вимогам ст. 277 КПК України (щодо змісту такого); 4) чи дотримано порядок та строк вручення повідомлення про підозру (ст. 278 КПК України); 5) чи дотримано прав особи, якій повідомлено про підозру.
Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК України, із системного аналізу якої слідує, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи:
1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України;
2) етап об'єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст. 277 КПК України, та його підписання;
3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст. 278 КПК України.
Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону.
Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК України, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
У той же час підозра повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов'язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).
Якщо про підозру повідомляється особа у разі обрання щодо неї запобіжного заходу, у клопотанні слідчого також уже мають бути такі достатні докази, оскільки КПК України встановлює, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Підставою для імовірного висновку про причетність особи до вчинення злочину та повідомлення особи про підозру є також сам собою факт затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України). Цим фактом і обґрунтовується виникнення припущення про вчинення кримінального правопорушення певною особою, яке має бути перевірене під час кримінального процесуального доказування для її спростування або підтвердження та трансформації в обвинувальне твердження, що знайде своє відображення в обвинувальному акті.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
У тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження Шепетівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 14.08.2023 року до ЄДРДР за № 12023240000000444, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні 21.08.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в умовах воєнного стану.
Відповідно до постанови прокурора Шепетівської окружної прокуратури від 20.11.2025 матеріали досудового розслідування щодо підозрюваної ОСОБА_6 виділено в окреме провадження під № 12025244000002062.
Згідно оскаржуваного повідомлення про підозру від 21.08.2025 року, ОСОБА_6 достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в дію Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено згідно Указу Президента України № 451/2023 віл 26.07.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3057-ІХ віл 02.05.2023 та згідно Указу Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023 являючись фізичною особою, у невстановлений період часу у 2023 році та у невстановленому місці, перебуваючи у попередній змові з директором Шепетівського комунального підприємства водопровідно - каналізаційного господарства ОСОБА_7 , прийняла рішення щодо незаконного заволодіння бюджетними грошовими коштами, шляхом обману, який полягав у отриманні грошових коштів з балансу вищевказаного комунального підприємства під приводом продажу транспортного засобу для забезпечення потреб установи, шляхом укладання офіційного договору за результатами проведення відкритих торгів у електронній системі публічних закупівель «Prozorro».
З цією метою, фахівцем з публічних закупівель юридичного відділу Шепетівського комунального підприємства водопровідно - каналізаційного господарства ОСОБА_8 , в невстановлений досудовим розслідувань час в приміщенні Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вуя. Некрасова. 127, всупереч вимогам листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3304-06/48844-06 від 28.12.2017 з метою економного та ефективного використання бюджетних коштів, діючою за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , маючи реальну можливість не забезпечивши визначення очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та допустивши порушення такого принципу здійснення публічних закупівель як максимальна економія, ефективність та пропорційність, підібрано транспортний засіб, який заплановано закупити за бюджетні кошти, а саме мікроавтобус «Renault» моделі «Trafic» або еквівалент, вартістю 280 000,00 грн.
Так, 25.07.2023, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні Шепетівського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, яке розташоване за адресою: Хмельницька обл., м. Шепетівка, вул. Некрасова, 127, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 затвердила зміни до річного плану закупівель за 2023 рік за ДК 021:2015, код 534110000-1 для придбання мікроавтобуса марки «Renault» моделі «Trafic» або еквівалента, вартістю 280 000,00 грн, шляхом проведення процедури відкритих торгів з особливостями.
Надалі, ОСОБА_6 , в період часу з 25.07.2023 по 03.08.2023, встановити більш точний час не вдалось, будучи власником автомобіля Renault Trafic 2006 р.н., д.н. НОМЕР_1 , з метою заволодіння бюджетними грошовими коштами, з невстановленого досудовим розслідуванням місця, достовірно знаючи, що ринкова вартість предмета закупівлі є значно нижчою, чим очікувана вартість, в електронній системі публічних закупівель «Прозорро» (https://prozorro.gov.ua) подала пропозицію про продаж мікроавтобусу марки «Renault» моделі «Trafic» за ціною 279 500 грн.
Надалі за результатами проведення торгів, 14.08.2023 між Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, в особі директора ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_9 з другої сторони, укладено договір № 293 про закупівлю товарів мікроавтобуса марки «Renault» моделі «Trafic» за ціною 279 500 грн, ринкова вартість якого станом на 14.08.2023 складала 235 676,00 грн.
У такий спосіб ОСОБА_10 , реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на вчинення шахрайства, і метою власного збагачення та з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, шляхом обману, заволоділа чужим майном - грошовими коштами у сумі 43 824 гривень, належними Шепетівському комунальному підприємству водопровідно - каналізаційного господарства, чим завдала матеріальної шкоди на вказану суму.
Своїми умисними діями, які виразились за володінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 190 КК України.
Аналізуючи оскаржуване повідомлення про підозру від 21.08.2025, слідчим суддею встановлено, що повідомлення про підозру містить правову кваліфікацію злочину, у вчиненні яких підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) КК України, та зміст повідомлення про підозру містить виклад відповідних обставин.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору наявності доказів для визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом.
Разом із тим, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра», як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача у тому, що кримінальне правопорушення мало місце і що особа, якій вручено письмове повідомлення про підозру, могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватися тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність. Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами у кримінальному провадженні.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження в основу підозри про заволодіння ОСОБА_6 чужим майном - грошовими коштами у сумі 43 824 гривень, належними Шепетівському комунальному підприємству водопровідно - каналізаційного господарства,фактично покладений єдиний доказ, а саме висновок товарознавчої експертизи від 14.11.2023, якою визначено ринкову вартість автомобіля - 235 676,00 грн.
Разом з тим, вказана експертиза проведена через 3 місяці експлуатації цього автомобіля покупцем, що могло знизити його вартість, та суперечить оцінці проведеної на замовлення підозрюваної, а саме звіту оцінювача ОСОБА_11 від 11.11.2025 за № 008/25, згідно якої вартість аналогічного за характеристиками автомобіля становить 279812 грн, що відповідає ціні узгодженій сторонами у договорі № 293 про закупівлю товарів від 14.08.2023, укладеному між Шепетівським комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, в особі директора ОСОБА_7 з однієї сторони та ОСОБА_9 з другої сторони.
Таким чином, встановлених у кримінальному провадженні фактів та інформації недостатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача у тому, що кримінальне правопорушення мало місце і що ОСОБА_6 , якій вручено письмове повідомлення про підозру, могла вчинити кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК, однак повідомлення про підозру було здійснено без наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_6 причетна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України.
На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження неможливо визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною і достатньою для вручення їй повідомлення про підозру, що є підставою для скасування повідомлення про підозру.
Керуючись ст.ст. 277-278, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Скаргу задовольнити.
Скасувати повідомлення ОСОБА_6 від 21.08.2025 року про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12