Справа № 680/611/25
№1-кп/680/27/25
17 грудня 2025 року селище Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025240000000671 від 07 травня 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
установив:
В провадженні Новоушицького районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор у судовому засіданні звернулася із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання ОСОБА_4 може вчиняти дії направлені на переховування від суду, з метою уникнення притягнення до відповідальності за інкримінований злочин; може вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити займатись злочинною діяльністю; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце проживання, контактна інформація про останніх; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню перелічених ризиків та не забезпечить належного виконання останнім обов'язків передбачених КПК України та належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений та його захисники у судовому засіданні заперечили проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов до таких висновків.
Згідно із вимогами ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством, тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення, чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Відповідно до вимог ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною 1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, обов'язок доведення існування зазначених обставин кримінальний процесуальний закон покладає на прокурора, який звертається із відповідним клопотанням, яке повинно містити крім викладу обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, також обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та посилання на матеріали, що підтверджують всі ці обставини, відповідно до вимог статті 184 КПК України.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вище перелічені дії.
Згідно з частиною 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 24 липня 2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 вересня 2025 року включно.
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2025 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 листопада 2025 року включно.
04 листопада 2025 року ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 січня 2026 року включно.
При обранні вказаного запобіжного заходу суд констатував, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних дій, які полягали у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке є особливо тяжким.
Отже, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність ризиків того, що ОСОБА_4 може вчиняти дії направлені на переховування від суду, з метою уникнення притягнення до відповідальності за інкримінований злочин; може вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити займатись злочинною діяльністю; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомо місце проживання, контактна інформація про останніх; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Тяжкість покарання у разі доведення вини ОСОБА_4 , дає достатні підстави вважати, що існує істотний ризик його переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Суд звертає увагу на особливо великий об'єм вилученого наркотичного засобу, обвинувачення у намірі збути вищевказаний наркотичний засіб за грошову винагороду з метою покращити матеріальне становище.
Поряд із зазначеним, не може залишитись поза увагою те, що особи, які брали участь у кримінальному провадженні на етапі досудового розслідування можуть бути допитані як свідки, отже ризик впливу на них продовжує існувати.
Також, суд враховує те, що обвинувачений є батьком одинаком двох малолітніх дітей, є особою з інвалідність ІІ групи, проте дані обставини не скасовують зазначених ризиків.
Вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить запобіганням ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, та ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб, тобто до 14 лютого 2026 року включно, при цьому не вважає за необхідне визначати обвинуваченому розмір застави.
Згідно із положеннями ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи вищевикладене, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом обрання останньому найсуворішого запобіжного заходу є виправданою. Окрім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-183, 315, 331 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 по кримінальному провадженні №12025240000000671 від 07 травня 2025 року за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою до 14 лютого 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали суду направити начальнику ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» в м.Хмельницький для виконання, іншим учасникам судового процесу, для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1