Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 683/2739/25
16.12.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Загаєвської С.М.,
справа № 683/2739/25,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
предмет позову - визнання батьківства, стягнення аліментів,
представник позивача - Мініх І.М.,
розглянувши справу у підготовчому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження,
«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»
Представник позивача адвокат Мініх І.М. подала до суду позовну заяву в інтересах позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , у якому просить визнати відповідача батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з нього аліменти на сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що з жовтня 2013 року сторони перебували в фактичних шлюбних відносинах. Спільне проживання велося однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Шлюб молоді люди планували зареєструвати, але не змогли за відсутності на той момент, належних документів на проживання позивачки на території України.
З липня 2014 року сторони припинили проживати однією сім'єю.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в позивача народився син ОСОБА_4 , відмості про батька були записані зі слів матері в порядку ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Батьком дитини є відповідач - ОСОБА_2 , який перебував з позивакою у стабільних сімейних відносинах, разом проживав, був обізнаний про вагітність позивачки, спілкувався з дитиною після її народження, проте визнавати своє батьківство відмовлявся. Тігран знає, що його батьком є ОСОБА_2 , між ними склались теплі стосунки, як між батьком та сином.
Відповідач з народження спілкується з сином та матеріально його підтримує, проте протягом останніх трьох місяців не надавав кошти на утримання сина, рідко до нього дзвонив, перестав відвідувати, цікавитись його розвитком, навчанням та станом здоров'я. Позивачці важко самостійно, без підтримки батька дитини утримувати сина.
Відзиву на позов відповідач не подав.
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
Учасники справи в підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Представник позивача надіслала суду заяву, в якій справу просила розглянути у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримала.
Відповідач надіслав до суду заяву, у якій справу просив розглянути у його відсутність, вимоги позову повністю визнав.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
21.10.2025 відкрито провадження у справі.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 матір'ю якого є позивач ОСОБА_6 . Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України зі слів матері.
Біологічним батьком ОСОБА_4 є відповідач ОСОБА_2 .
Неповнолітній ОСОБА_4 проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Відповідач достатніх коштів на утримання сина не надає. Відповідач є здоровим, працездатним, а тому спроможний надавати утримання.
Вказані обставини відповідачем не оспорюються та визнаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно положень ст. 182 цього Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
«V. Оцінка суду»
Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а також буде відповідати інтересам малолітньої дитини ОСОБА_4 , позов підлягає задоволенню, в порядку ст. 206 ЦПК України.
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Таким чином, позивач, при подачі даного позову, звільнена від сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн за позовною вимогою про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з викладеним, необхідно повернути позивачу з державного бюджету 605,60 грн судового збору, стягнути з відповідача на користь позивача 605,60 грн судового збору та стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 135, 182, 184, 191, 199-201 СК України, ст.ст. 12, 76-81, 141-142, 200, 206, 264-265, ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Єреван, Вірменія, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.09.2025 і до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
Рішення суду щодо стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за 1 місяць.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 605 грн 60 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товмасян Ізабелли судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Р. В. Вознюк