Справа № 674/1662/25
Провадження № 2-а/674/63/25
іменем України
16 грудня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №5719962 від 14.09.2025 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА №5719962 від 14.09.2025, мотивуючи тим, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 14.09.2025 о 12:25:43 в м. Дунаївці, вул. Тараса Шевченка, 68 він керував ТЗ Volkswagen Golf НОМЕР_1 , технічний стан якого не відповідав вимогам стандартів, а саме були сколи/тріщини лобового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.31.1 ПДР України, п.6.8.5 ДСТУ 3649:210, внаслідок чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП. Зазначає, що повідомив патрульних, що тріщину на лобовому склі отримав перед зупинкою транспортного засобу, в результаті удару камінчика, який відлетів від зустрічного транспортного засобу та вважає, що мав право рухатися відповідно п.31.5 ПДР. Також поліцейські порушили норми розділів III та VIII Інструкції №1395. Вказує, що всі дії патрульної поліції щодо складання оскаржуваної постанови є неправомірними. Також в оскаржуваній постанові зафіксовано, що відеофіксація проводилася на портативні відео реєстратори VВ 400 476387 та 477324, незважаючи на те, що постанову винесла одна посадова особа. Також у постанові реєстратори вписані як один, оскільки номер реєстратора не перерваний VВ 400 476387477324. Позивач вважає, що поліцейський порушив вимоги ст.ст.278, 279 КУпАП, ст.ст.8, 18, 31, 35-37 Закону України «Про Національну поліцію», вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а тому такі обставини є підставою для скасування незаконно винесеної постанови.
Ухвалою від 24.09.2025 адміністративний позов прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Подав заяву, в якій просить вважати відеозаписи надані відповідачем неналежними та недопустимими доказами та проводити розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Представник відповідача Нікольчук Н.О. направила до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач керував ТЗ який, використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан якого не відповідав вимогам стандартів, а саме були сколи/тріщини лобового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.31.1 ПДР України, ДСТУ 3649:2010 п.6.8.5, за що передбачено відповідальність за ч.2 ст.121 КУпАП. Будь-яких заяв або клопотань щодо залучення представника під час розгляду справи не надходило, що додатково спростовує наведені у позовній заяві доводи. У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП. Водночас в описовій частині позову викладені обставини, які не мають жодного відношення до зазначеної у прохальній частині позовної заяви. Фактично позивач описує інший випадок та іншу ситуацію розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка не є предметом оскарження. Розглядаючи дану справу, співробітник патрульної поліції Хмельницької області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 14.09.2025 до нього зателефонував ОСОБА_1 і повідомив про те, що його затримав наряд патрульної поліції. Працівник патрульної поліції повідомив позивачу про порушення ним правила ПДР «Рух прямо» та вказав, що буде здійснювати огляд його авто. Маленькі тріщини знизу на лобовому склі працівники патрульної поліції помітили вже згодом, у них не було жодних доказів щодо порушення позивачем ПДР України. У зв'язку із чим сказав ОСОБА_1 нічого не підписувати та викликав «102».
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши представлені докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з постановою серії ЕНА №5719962 від 14.09.2025 року, 14.09.2025 о 12:25:43 в м. Дунаївці, вул. Тараса Шевченка, 68 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf НОМЕР_1 , технічний стан якого не відповідав вимогам стандартів, а саме були сколи/тріщини лобового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п.31.1 ПДР України, п.6.8.5 ДСТУ 3649:210, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, зокрема ч.2 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частина 2 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Згідно п. 31.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Заборонено експлуатацію транспортних засобів за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам (пп.31.4 п.31 ПДР України).
За змістом ПДР України тріщина на склі транспортного засобу не віднесена до технічної несправності автомобіля. Наявність вказаного дефекту свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.
Згідно з п.1.3.1. Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 №710, для ідентифікації ТЗ, визначення вимог і методів для його перевірки застосовують такі нормативно-технічні документи: ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання".
Водночас, у ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.
Як вбачається із п.1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.
Підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
При цьому, за змістом ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.
Аналогічне тлумачення даної норми наведено в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі № 674/631/25.
Таким чином, відповідальність за ч.2 ст.121 КУпАП настає за керування транспортним засобом що має технічні несправності, вичерпний перелік яких міститься у п.31.4.7 ПДР України. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу, яким керував позивач, не забороняє його експлуатацію, що виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Жодних доказів правомірності рішення поліцейського про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП під час розгляду справи судом, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, відповідачем не надано.
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також на обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 у справі №537/4012/16-а, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Беручи до уваги, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності складу адміністративного правопорушення, встановлення вини особи у його вчиненні, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем Правил дорожнього руху, про яке вказано в постанові ЕНА №5719962 від 14.09.2025 року, тому підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП відсутні.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення відносно нього скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.72-79, 139, 241-246, 250, 271, 286 КАС України,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА №5719962 від 14.09.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження - м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя О.М.Сосна