Справа № 766/16609/24
н.п 1-кп/766/2518/25
15.12.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за процедурою спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 26.08.2024 року за № 62024080200001323, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (останнє відоме місце проживання), раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України-
У період з 24.02.2022 та місто Херсон та територія Херсонської області захоплені військовослужбовцями збройних сил російської федерації і перебувало під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами від 31.05.2023 №164).
З метою встановлення контролю на тимчасово окупованій території Херсонської області та м. Херсон, службові особи окупаційної військово-цивільної адміністрації Херсонської області не пізніше червня 2022 року створили незаконний правоохоронний орган - «Налоговую службу Херсонской области» (мовою оригіналу - російською).
ОСОБА_6 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, м. Херсон, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема, м. Херсон, окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсон Херсонської області, у період тимчасової окупації території Херсонської області, не пізніше 06.06.2022 (більш точні час та місце у ході досудового розслідування не встановлено) добровільно обійняв посаду в незаконному правоохоронному органі, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а саме: «начальника управления правовой работы Налоговой службы Херсонской области» (мовою оригіналу - російською).
Обійнявши вищевказану посаду в незаконному правоохоронному органі, ОСОБА_6 , у межах своїх повноважень керував роботою підпорядкованого підрозділу з правової роботи, здійснював діяльність щодо організації та забезпечення юридичного супроводження діяльності «Налоговой службы Херсонской области», іншим чином здійснював сприяння окупаційним органам влади у поширенні авторитету незаконно створених органів серед місцевого населення, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконного створеного органу та посилило заходи тимчасової окупації територій Херсонської області.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Вказане кримінальне провадження здійснювалось за відсутності ОСОБА_6 у зв'язку з його ухиленням від органу досудового розслідування та суду.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 62024080200001323 від 26.08.2024 року.
Під час досудового розслідування повістки про виклик ОСОБА_6 та повідомлення про підозру публікувалися в засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно із ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.01.2025 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.7 ст. 111-1 КК України, проведено відповідно до ч.3 ст.323 КПК України, в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченої (in absentia).
Повідомлення, виклики та процесуальні документи відносно ОСОБА_6 здійснювались усіма можливими способами, зокрема шляхом оприлюднення їх у газеті "Урядовий кур'єр", офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та Херсонського міського суду Херсонської області, що відповідає встановленим вимогам кримінального процесуального законодавства.
Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_6 , належним чином повідомленим про проведення відносно нього досудового розслідування та здійснення судового розгляду, від користування своїм правом предстати перед судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його намір ухилитися від кримінальної відповідальності.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 : адвокат ОСОБА_4 вважає недоведеною винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочину, оскільки на його думку, стороною обвинувачення не було доведено, без розумного сумніву, вину ОСОБА_6 у пред'явленому йому обвинуваченню, а саме не доведено добровільності зайняття посади ОСОБА_6 . Також вказував на відсутність в матеріалах кримінального провадження відомостей щодо того, що орган «налоговая служба Херсонской области російської федерації» є правоохоронним органом, яка займалась правоохоронною або правозастовною діяльністю. Просив винести виправдувальний вирок у звязку з недоведенністю складу кримінального правопорушення в діях обвинуваченого.
Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги досліджені у судовому засіданні, а саме:
- Протоколом огляду приміщення від 21.11.2022 , з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, в ході якого оглянуто приміщення ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 75 та отримано копії документів, що стосуються діяльності незаконного правоохоронного органу та осіб які там працювали, а саме:
1.Документ під назвою: «Выписка из постановления ВГА Херсонской области Постановление от 07.06.2022 г. №074-р «Об установлении обязательныхк уплате налогов на территории Херсонской области» вопросах Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области» (далі Служба) на 1 арк., відповідно до якого установлено на території Херсонської області податки обов'язкові для сплати до бюджету Херсонської області та затверджено яким встановлено порядок оподаткування на території Херсонської області.
2.Документ під назвою: «Порядок налогооблажения на території Херсонской области» на 8 арк., який регулює відносини які виникають у сфері сплати податків встановлених на території області.
3.Повідомлення и.о. Начальника Налоговой службы Херсонской службы ОСОБА_7 до директора КП «Херсонский водоканал» про створення незаконного створеного правоохоронного органу «Налоговая служба Херсонской области».
4.Документ під назвою «Постановление №154-р от 30.06.2022 г. «О внесении изменений в Постановление Главы Военно-гражданская администрация Херсонской области от 07.06.2022 года №074-р»» на 11 арк., відповідно до якого внесені зміни в установлені на території Херсонської області податки обов'язкові для сплати до бюджету Херсонської області.
5.Документ під назвою «Постановление №153-р от 30.06.2022 г. Главы Военно-гражданская администрация Херсонской области» та «Порядок учета юридических лиц и физических лиц предпринимателей, осуществляющих деятельность на територии Херсонской области» на 6 арк., відповідно до яких надано повноваження податковій службі здійснювати облік юридичних та фізичних осіб підприємців які здійснюють діяльність на окупованій території Херсонської області.
6.Документ під назвою «Памятка для субьектов торговой деятельности и сфер ы услуг» на 1 арк., відповідно до якого зазначено про обов'язкову наявність відповідних документів для здійснення підприємницької діяльності.
7.Документ під назвою «Штатная структура налоговой службы Херсонской области (195 чел)» на 1 арк., у формі таблиці, відповідно до якого визначено структуру незаконного створеного правоохоронного органу, зазначено посади керівництва, управління та відділи з кількістю посад.
8.Документ під назвою «Инструкция для сотрудников Налоговой службы» на 6 арк., відповідно до якого визначено основні засади діяльності податкової служби.
Також в ході вказаного огляду від 21.11.2022 отримано копії документів, що підтверджують призначення ОСОБА_6 на посаду до «Налоговой службы Херсонской области», а саме:
1.Документ під назвою: «Список сотрудников» на 1 арк. Документ складений у виді таблиці із зазначенням осіб які працювали у незаконному правоохоронному органі, у рядку під № 20 зазначено « ОСОБА_8 » та номер мобільного телефону формату рф.
2.Документ під назвою: «Список сотрудников» на 1 арк. Документ складений у виді таблиці із зазначенням осіб які працювали у незаконному правоохоронному органі, у рядку під №18 зазначено « ОСОБА_8 » та номер мобільного телефону формату рф.
3.Документ під назвою: «Список сотрудников налоговой службы Херсонской области по состоянию на 30.06.2022 года» на 3 арк. Документ складений у виді таблиці із зазначенням осіб які працювали у незаконному правоохоронному органі, у рядку під №21 зазначено « ОСОБА_8 » підрозділ «начальник управления правовой работы Налоговой службы Херсонской области» та номер мобільного телефону формату рф, датований 04.07.2022.
4.Документ під назвою: «Реестр приказов о приеме на роботу сотрудников налоговой службы Херсонской области» на 3 арк. Документ складений у виді таблиці із зазначенням анкетних даних, посад, підстав призначення, зокрема під порядком номером 17 зазначений ОСОБА_6 як «начальника управления правовой работы Налоговой службы Херсонской области» підстава призначення «приказ о приеме на на роботу от 06.06.22» підписаний начальником кадрів та головним бухгалтером.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_9 від 10.09.2024 з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, де свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_6 , як працівника незаконного створеного правоохоронного органу.
- Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 від 24.07.2024 з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, де свідок впізнав особу обвинуваченого ОСОБА_6 , як працівника незаконного створеного правоохоронного органу, працювали в одній будівлі.
- Протоколом огляду місця події від 26.07.2024 з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, в ході якого оглянуто будівлю ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі за адресою: м. Херсон, проспект Незалежності, 75 та отримано довідку, що стосуються зайняття посади ОСОБА_6
- Документою під назвою «Справка» з наступним текстом «В ыдана гражданину ОСОБА_11 , в том что он действительно пребывает на должности начальника управления правовой работы Налоговой службы Херсонской области с 06.06.2022 года (приказ о назначении №12 к от 06.06.2022) по настоящее время» підписано в.о. начальником незаконного органу з мокрою печаткою.
- Протоколом огляду від 24.09.2024 з додатком у вигляді оптичного диску DVD-R, в ході якого оглянуто відкритий інтернет ресурс, посилання на сайт під назвою «Законы, Кодексы и нормативно- правовые акты росийской федерации», на вказаному сайті відкрито вкладку з назвою «Кодекс росийской федерации об административних нарушениях» та оглянуто його зміст, де виявлено, що податкові органи мають право притягувати до адміністративної відповідальності.
- показаннями свідка ОСОБА_12 , наданими в судовому засіданні, який пояснив, що він працював сторожем з липня 2022 року в «налоговой службе Херсонской области» окупаційної влади, яка розташовувалась по пр. Ушакова (пр.Незалежності), пропускав відвідувачів та працівників через прохідну до податкового органу. Його безпосередній начальник ОСОБА_13 представив йому ОСОБА_6 як працівника «налоговой службы», точну посаду ОСОБА_6 не знає. ОСОБА_6 постійно займався з комп'ютерами, щось встановлював в своєму кабінеті, та в інших. Свідок бачив ОСОБА_6 кожного робочого дня коли була його зміна, в будівлі «налоговой службы Херсонской области», де у ОСОБА_6 був власний кабінет. Зі свідком також проводилось впізнання за фотокартками на досудовому слідстві, де він впевнено впізнав ОСОБА_6 як особу, яка працювала в податковому органі окупаційної влади. Він добре його запам'ятав, оскільки ОСОБА_6 був єдиним чоловіком в “налоговой службе» на той час.
- показаннями свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що він працював системним адміністратором в “державному казначействе» окупаційної влади, яка розташовувалась в одній будівлі з “налоговой службою» під час окупації в 2022 році. Керівництвом йому було надано завдання здійснити налаштування комп'ютерів та програмного забезпечення у “Налоговой службе». Під час виконання цього завдання приблизно влітку 2022 року він познайомився з ОСОБА_6 , який працював в “налоговой службе Херсонской области» “начальником управления правовой работы Налоговой службы Херсонской области». Про його посаду йому повідомив його безпосередній керівник. Свідок також зазначив, що після налаштування ним комп'ютерного забезпечення в податковій службі, подальше налаштування комп'ютерів здійснював ОСОБА_6 , який також встановлював там програму з російського податкового законодавства.
- показаннями свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні пояснив, що він з липня 2022 року по листопад 2022 року працював охоронцем в так званій «налоговой службе Херсонской области» окупаційної влади. Заробітну плату він отримував в рублях. Так звана "Налогова служба Херсонской области" розташовувалась за адресою, де раніше перебувала «податкова служба» української влади. Йому відомо, що зазначений окупаційній орган працював за російським законодавством. Свідок зазначив, що йому також відомо, що ОСОБА_6 працював в «налоговой службе» окупаційної влади. Бачив ОСОБА_6 кожного робочого дня, останній брав на прохідній ключі від власного кабінету, розписувався про це в журналі, з зазначенням своїх повних анкетних даних (ПІБ), час приходу та уходу, увечері віддавав ключи назад. Назву посади ОСОБА_6 не памятає.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловленої в постанові від 11.02.2020 у справі №761/33311/15-к, під час розгляду кримінального провадження, даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів, як: законність джерела, законність способу отримання, процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
Так, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази та покази свідків та надавши їм належну правову оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, враховуючи, що показання свідків є послідовними, відповідають іншим обставинам справи та підтверджуються дослідженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає.
Оцінюючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
За викладених підстав суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_16 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України в об'ємі пред'явленого обвинувачення, надані докази суд визначає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України, будь-яких порушень вимог діючого законодавства під час розгляду кримінального провадження не встановлено, достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Питання щодо добровільності зайняття посади:
Посилання сторони захисту щодо відсутності доказів добровільності зайняття ОСОБА_16 посади у незаконному правоохоронному органі, суд відхиляє виходячи з того, що на свідомий і добровільний характер дій обвинуваченого вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та подальший розвиток.
Суд вважає, що обвинувачений усвідомлював факт окупації та агресії з боку РФ, створення окупаційною владою незаконних органів, зайняття посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території в умовах війни, здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням.
Показання допитаних судом свідків підтверджують добровільність дій ОСОБА_16 , та не доведеність існування будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про те, що до останнього застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу, внаслідок застосування якого ОСОБА_16 вимушено зайняв посаду у незаконно створеному окупаційною владою на тимчасово окупованій території органі.
В матеріалах провадження відсутні об'єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_16 діяв не добровільно, виконував обов'язки під психічним впливом та фізичним примусом, та дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожував йому чи іншим особам, або інтересам держави.
Питання щодо того чи відноситься податкова служба до правоохоронних органів:
Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
На сьогодні єдиним чинним нормативно-правовим актом, який визначає орієнтовний перелік правоохоронних органів України, є Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 року № 3781-XII, в абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 2 якого визначено, що правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Тобто законодавець пов'язує правоохоронні органи зі здійсненням ними однієї з двох функцій: правозастосовної або правоохоронної.
Поняття «правозастосування», «правозастосовна функція», «правозастосовна діяльність» охоплює вчинення дій зі встановлення обставин події, їх юридичної кваліфікації та прийняття правозастосовного акта в межах компетенції того чи іншого органу.
Правозастосовні функції виконують будь-які органи державної влади та місцевого самоврядування, у тому числі й правоохоронні.
Сутність правоохоронної функції держави полягає в забезпеченні правопорядку, в охороні прав, свобод, законних інтересів громадян, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від правопорушень, якими є кримінальні правопорушення (кримінальні проступки, злочини) та адміністративні правопорушення.
Органи державної влади, у тому числі правоохоронні, утворюються та діють на підставі закону, мають визначену законом компетенцію, яка реалізується колегіально або ж одноособово відповідно до передбачених законом владних повноважень.
Тобто правоохоронним може виступати лише орган державної влади, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, який приймає загальнообов'язкові рішення, забезпечуючи їх виконання, у тому числі й примусовими засобами.
Суд також зазначає, що правоохоронна діяльність це діяльність компетентного органу щодо забезпечення безпосереднього реагування на вчиненні правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили.
Критеріями віднесення органів державної влади до правоохоронних є інституційно-функціональні ознаки, що визначають правовий статус такого органу у системі органів державної влади.
При віднесенні того чи іншого органу державної влади до правоохоронного слід звернути увагу насамперед на те, як визначається відповідний орган у спеціальному нормативно-правовому акті, який регламентує його правовий статус, та на повноваження, які цей орган здійснює.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 277 "про затвердження Положення про Державну Податкову Службу України" визначено, що Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Основними завданнями ДПС є: реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
В статті 234-2 КУпАП зазначений перелік адміністративних правопорушеннь, повязаних з податками та зборами, який уповноважений розгядати податкові органи в межах своїх повноважень з накладенням на фізичних осіб заходів примусу у вигляді адміністративних штрафів.
Отже, за законодавством України, яке розповсюджується на тимчасово окуповану територію, податкові органи наділені повноваженнями податкового контролю та примусу, тобто мають у собі ознаки правоохоронного органу.
Після окупації військами рф м.Херсону та Херсонської області, не пізніше 06.06.2022 року (більш точна дата органом досудового розслідування не встановлена) на вказаній території окупантами створено незаконний правоохоронний орган «налоговая служба Херсонской области» на захопленій матеріально-технічній базі, яка належить ГУ Державній Податковій службі в Херсонській області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями, необхідними для здійснення податкового контролю місцевого населення.
Незаконний орган, мовою оригіналу - «налоговая служба Херсонской области», посаду в якому зайняв обвинувачений, створений за зразком аналогічного органу російської федерації. Аналіз положень законодавства рф в сукупності з характером діяльності незаконного органу окупаційної влади - «налоговая служба Херсонской области», дає підстави для висновку, що такий незаконний орган виконував функції притаманні правоохоронному органу, в тому числі з можливістю здійснення податкового контролю та перевірок, а також з правом накладення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства.
На переконання Суду, наведені обставини, які стосуються повноважень так званої «налоговой службы Херсонской области», свідчать про те, що цей орган наділений правом застосування заходів примусу за невиконання вимог в сфері оподаткування, тобто наділений функцією правоохоронного органу, відтак цілком правомірно віднести цей незаконний орган влади до правоохоронних.
Таким чином, всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_16 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України доведена в повному обсязі.
При призначенні певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкціях ч.7 ст. 111-1 КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України віднесено до особливо тяжких, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого та спричинені наслідки.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він є раніше не судимою особою в силу ст. 89 КК України; відомості про наявність утриманців відсутні; дані про його перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, перебуває у розшуку з 20.08.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст.67 КК України, суд визнає: вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України, згідно якої - юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим так і іншими особами.
Тож, враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_6 переховується від суду, з урахуванням тяжкості і обставин вчиненого кримінального правопорушення, їх невідворотних наслідків, відсутності обставин, що пом'якшують, та наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого: вчинення злочину з використанням воєнного стану, з урахуванням особи обвинуваченого, який є раніше не судимою особою в силу ст. 89 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченого покарання в межах санкцій ч.7 ст. 111-1 КК України лише в умовах ізоляції його від суспільства, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років та з конфіскацією всього належного йому майна.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.
Як встановлено під час судового розгляду, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.03.2025 року було накладено арешт на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , а саме: - земельної ділянки з кадастровим номером 6520386000:06:011:0025, площею 0,02 га, на праві приватної власності з розміром частки 1/1; - земельної ділянки з кадастровим номером 6520386000:06:011:0008, площею 0,063 га, на праві приватної власності з розміром частки 1/1;- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності з розміром частки 1/1 з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 призначається додаткове покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю, з метою забезпечення виконання вироку, арешт, накладений на зазначене вище майно, слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять ) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, а також органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування та займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов'язаною з наданням публічних послуг на строк 15 (п'ятнадцять) років та з конфіскацією всього належного їй майна.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.09.2024 року - залишити без змін, до затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та приведення вироку до виконання.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_17 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади та займатись діяльністю рахувати з моменту відбуття ОСОБА_18 , основного покарання.
Арешт, накладений ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.03.2025 року на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- земельної ділянки з кадастровим номером 6520386000:06:011:0025, площею 0,02 га, на праві приватної власності з розміром частки 1/1;
- земельної ділянки з кадастровим номером 6520386000:06:011:0008, площею 0,063 га, на праві приватної власності з розміром частки 1/1;
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності з розміром частки 1/1
- залишити без змін до виконання в частині конфіскації майна.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст.138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст.399 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1