Справа № 523/20295/24
Провадження №2/523/1382/25
"17" грудня 2025 р. Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В.В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_9 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної порушенням житлових прав часткової приватної власності,-
встановив:
ОСОБА_1 , звернулася до суду із зазначеним позовом та просила стягнути матеріальну шкоду в розмірі 36 460,00 грн., з кожного відповідача; моральну шкоду в розмірі 1 093 818,00 грн., з кожного та понесені судові витрати. В обґрунтування вимог, посилався на те, що відповідачі є співвласниками квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_2 , 302а, 303а, 304а, 307а вчиненням відносно неї протиправних дій передбачених ст. 173 КУпАП завдали їй та майну шкоди, висловлювалися на її адресу нецензурною лайкою, кидалися в бійку, погрожували фізичною розправою, що стало підставою для звернення до суду.
Позивачка в судовому засіданні від надання пояснень відмовилась зазначивши, що повністю підтримує обставини, що викладені в позовній заяві. Теж саме зазначила і в судових дебатах. Згоди на ухвалення заочного рішення не надавала.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про місце, день і час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомляли, заява про розгляд справи у їх відсутність не надходила, відзив на позов не подавали.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так встановлено, що ОСОБА_10 , проживає в квартирі спільного заселення в кімнаті 306а, відповідачі проживають в кімнатах 301а, 302а, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 . Також встановлено, що між позивачкою та відповідачами виникають постійні сварки та конфлікти через користування місцями загального користування, за що як позивачка так і відповідачі неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
В силу частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, предбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою - другою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч.ч. 1-2, ст. 76 ЦПК України, Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
За приписами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В силу статті 81 ЦПК України. Обов'язок доказування і подання доказів
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.
Майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Позивачкою не надано жодного належного, допустимого, достовірного доказу щодо неправомірності дій жодного з відповідачів, не зазначено в чому полягає причинний зв'язок між діями та матеріальною шкодою, як і не зазначено яку майнову шкоду заподіяно, не доведено і визначений позивачкою розмір завданої матеріальної шкоди.
Так само, не зазначено в чому полягає моральна шкода, які протиправні дії вчинені кожним з відповідачів, з огляду на те, що між сторонами неприязні стосунки з приводу користування місцями квартири які використовуються спільно усіма мешканцями квартири спільного заселення і позивачка так само як і відповідачі притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, та з усіма мешканцями квартири
Керуючись ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76 - 89, 141, 263-265 ЦПК України суд -
В позові ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_6 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_9 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної порушенням житлових прав часткової приватної власності відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя