Справа № 522/11869/25-Е
Провадження №2/523/6010/25
(заочне)
"04" грудня 2025 р.
Пересипський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.,
за участю секретаря - Дзюби Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №21 в м.Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами
1.Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі-ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулось до суду із позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №2028772697 від 30.01.2020р. в розмірі 46954,54 грн., укладеним відповідачем з АТ «ОТП БАНК», що виникла через несвоєчасне виконання кредитних грошових зобов'язання, право вимоги за яким отримав позивач внаслідок укладення договору факторингу №01.02-24/24 від 20.09.2024р.
Оскільки до часу звернення з позовною заявою до суду відповідач не виконує свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжує користуватися отриманими кредитними коштами, позивач просить стягнути зазначену заборгованість перед кредитною установою з ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м.Одеси від 23.07.2025 року було прийнято до провадження вищевказану справу та вирішено розглядати в спрощеному провадженні з викликом сторін по справі, надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи в загальному порядку. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Пояснення сторін в судовому засіданні.
В судове засідання представники позивача не з'явились, в позові представник позивача Варшавський К. просив справу розглядати у його відсутність та задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Згідно з п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, судові повістки надсилаються - фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку
Згідно з інформацією з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повісткиВідповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме відповідно до вимог п.11 ст.128 ЦПК України. Відповідач про причини не явки суду не повідомив, не подав відзиву або заперечень щодо заявлених позовних вимог, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає можливим, розглянути справу у порядку заочного провадження, відповідно до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України.
2.Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
2.1.Так судом встановлено, що 30.01.2020 року між акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2028772697, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» (кредитодавець) передав відповідачу (позичальнику) грошові кошти у розмірі 9999 грн. до 30.01.2021р. який за правовою прирродою є змішаним договором, а саме кредитний договір та договір про надання банківськихь послуг, тобто надані декілька різних видів послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних платіжних пластикових карт, в межах якого було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно умов договору кредит надано безготівково, шляхом перерахування коштів на придбпння товару, а позичальник зобов'язався повернути зазначену суму кредиту зі сплатою 3% щомісячно, в подальшому - 5% (на місцяць) після закінчення пільгового періоду, строк дії кредитної лінії 12 місяців з правом пролонгації, шляхом сплати ануїтетних платежів згідно Графіку.
Згідно виписки по картковому рахунку відповідачем використано кредит в загальному розмірі 22500,00 грн.За час користування картковим рахунком відповідач здійснив поповнення рахунку на загальну суму 40820,42 грн. враховуючи те, що кредитний ліміт могло бути повністю використано і погашено кілька разів підряд.Останній платіж надійшов 18.02.2022р. в сумі 1500 грн., що свідчить про визнання відповідачем дій прийняття укладеного кредитного договору.
20.09.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС»»укладено Договір факторингу №01.02-24/24 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого, АТ «ОТП БАНК» передає (відступає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС»» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС»» приймає належні АТ «ОТП БАНК» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №01.02-24/24 від 20.09.2024р. укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», до позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №2028772697 від 30.01.2020р за картковим рахунком № НОМЕР_1 в розмірі 46954,54 грн.; з яких заборгованість по тілу кредита - 22500,00грн., заборгованість за відсотками становить 24454,54 грн.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач лише частково виконав своє зобов'язання, оскільки після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній здійснив платежі для погашення існуючої заборгованості останній раз 18.02.2022р. на суму 1500,00 грн, (загалом сплатив 40820,42 грн.).
3. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.1ст.641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
В силу ч.2ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
КонституцієюУкраїни передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам наданих позивачем в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 46954,54 грн.; з яких заборгованість по тілу кредита - 22500,00грн., заборгованість за відсотками становить 24454,54 грн.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268, 274-279, 280-281 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 37616221, адреса: бульв. В.Гавела, буд.6, оф.10, м. Київ, 03126) заборгованість за кредитним договором №2028772697 від 30.01.2020р. в загальному розмірі 46954 грн (сорок шість тисяч дев'ятсот пятдесят чотири) гривні 54 копійок., яка складається з суми заборгованості за основою сумою боргу в розмірі 22500,00 грн. та суми заборгованості за відсотками в розмірі 24454,54грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 09 грудня 2025р.
Суддя В.К. Кисельов