Справа №522/10730/23-Е
Провадження № 6/522/748/25
11 грудня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В., розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», заінтересовані особи - Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» (первісний стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про залучення в якості правонаступника, заміну стягувача,-
04 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», заінтересовані особи - Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» (первісний стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про залучення в якості правонаступника, заміну стягувача, у якій заявник просив:
- залучити ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до участі у справі в якості правонаступника позивача - АТ «МЕГАБАНК»;
- замінити стягувача за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2023 року у справі №522/10730/23-Е за позовом Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з первісного стягувача - Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф.105, ЄДРПОУ - 40932411.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2025 року, справу заяву передано на розгляд судді Косіциній В.В.
Засідання по справі призначено на 11 грудня 2025 року.
У судове засідання, призначене на 11 грудня 2025 року учасники справи - не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.
Будь-яких інших заяв або клопотань - не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку із неявкою учасників справи, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Щодо залучення ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до участі у справі в якості правонаступника, суд зазначає наступне.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 758/10554/16-ц (№ 61-17489св20) вказано, що «процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов'язки у спірних правовідносинах. Суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами. Проте, процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах».
Аналіз зазначеного свідчить про те, що питання про залучення особи в якості правонаступника може бути вирішено судом до моменту ухвалення рішення у справі.
Після ухвалення рішення у справі, питання про процесуальне правонаступництво стягувача або боржника підлягає вирішенню в порядку статті 442 ЦПК України, .
Тому, враховуючи те, що на момент надходження заяви рішення по справі ухвалено, що унеможливлює залучення особи в якості правонаступника порядку статті 55 ЦПК України, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в цій частині..
Щодо заміни стягувача за рішенням суду, суд зазначає наступне.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/10730/23-Е Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позовну заяву задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «МЕГАБАНК» заборгованість за кредитним договором від 06.06.2018 року №75-604-850-2-18-Г у розмірі 100 409,80 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 684,00 гривень.
03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги №GL1N426240, за яким в порядку та на умовах, визначених договором Банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору.
У п.2 Договору сторони погодили, що за даним договором новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п.4 цього Договору набуває усі права кредитора за основними договорами.
Згідно п.4 Договору, за відступлення права вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у розмірі 21 723 211,51 гривень.
Факт сплати ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» на користь АТ «МЕГАБАНК» грошової суми у розмірі 21 723 211,51 гривень в якості виконання п.4. Договору підтверджується копією платіжної інструкції від 31.07.2024 року №66895.
За вказаним договором було відступлене право вимоги в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором від 06.06.2018 року №75-604-850-2-18-Г, що підтверджується витягом з додатку №1 до договору про відступлення права вимоги від 03.09.2024 року №GL1N426240.
27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги №1/12, за яким в порядку та на умовах, визначених договором Банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору.
У п.2 Договору сторони погодили, що права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку №1 (реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами). Вказаний додаток №1 до цього договору підписується сторонами одночасно з текстом договору.
Згідно витягу з додатку №1 до договору про відступлення права вимоги від 27.12.2024 року №1/12, що підписаний сторонами 27.12.2024 року, право вимоги за ним було відступлене в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором від 06.06.2018 року №75-604-850-2-18-Г.
У ч.ч.1, 4 ст.431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.
Зазначена норма презюмує, шо виконавчий лист повинен бути виданий судом протягом 5-ти днів з моменту набрання рішенням законної сили незалежно від того, чи надходила від стягувача відповідна заява чи ні.
Згідно відомостей з АДСД «Д-3», виконавчий лист по справі №522/10730/23-Е - не видавався.
Конституція України містить приписи з питань виконання судових рішень, зокрема:
- визначає обов'язковість судового рішення як одну з основних засад судочинства (пункт 9 частини другої статті 129);
- установлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання (друге речення частини першої
статті 129-1);
- покладає на державу обов'язок забезпечити виконання судового рішення у визначеному законом порядку (частина друга статті 129-1).
Конституційний Суд України у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(ІІ)/2019 вказав, що виконання судового рішення є невідокремним складником права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); обов'язкове виконання судового рішення є доконечною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та поновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам «верховенства права“ (правовладдя) та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист.
За таких обставин, відсутність виданого судом виконавчого документу не повинно обмежувати право нового кредитора, який набув право вимоги за відплатним договором, а тому, у разі виникнення такої обставини, суд має вжити всіх належних для того заходів задля забезпечення виконання рішення суду.
Питання про заміну стягувача у рішенні суду, за умови, що виконавчий лист судом не видавався, а виконавче провадження - не відкривалося не врегульовано ЦПК України.
Згідно ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За вимогами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512 ЦК України).
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що: «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони.
Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього».
Крім того, у вказаній постанові зазначено, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Законодавець не ототожнює "процесуальне правонаступництво" і "заміну сторони виконавчого провадження", оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України.
Тому, враховуючи те, що факт переходу прав вимоги підтверджується належними та допустимими доказами по справі, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача його правонаступником, беручи до уваги принцип обов'язкового виконання рішення, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви в цій частині.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», заінтересовані особи - Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» (первісний стягувач), ОСОБА_1 (боржник) про залучення в якості правонаступника, заміну стягувача - задовольнити частково.
Замінити стягувача за рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2023 року у справі №522/10730/23-Е за позовом Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з первісного стягувача - Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», м. Дніпро, пров. Ушинського, 1, оф.105, ЄДРПОУ - 40932411.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів.
Повний текст ухвали складено та підписано 17 грудня 2025 року.
Суддя Косіцина В.В.
11.12.25