Справа № 521/19623/25
Провадження № 3/521/7048/25
16 грудня 2025 року Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Мазун І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, який місце роботи не повідомив, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, -
Відповідно до наданих до суду матеріалів справи, 26.10.2025р., о 14.06 год., ОСОБА_1 в м. Одеса, шосе Тираспольське, 1, керуючи т/з BMW 528 д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на залізничний переїзд під час увімкненого забороненого сигналу світлофору та коли шлагбаум був опущений, чим порушив п. 20.5.г ПДР.
За даним фактом інспектором патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 495665 від 27.10.2025 року.
ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з'явився, сповіщений про дату та час слухання справи належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначених ст. 277 КУпАП та вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до п. 20.5г ПДР України, рух через переїзд забороняється, зокрема, якщо за переїздом утворився затор, який змусить водія зупинитися на переїзді.
Відповідно до ч.2 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність настає за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 495665 від 27.10.2025 року. ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 528 д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на залізничний переїзд під час увімкненого забороненого червоного сигналу світлофору та коли шлагбаум був опущений порушив п. 20.5г ПДР України, що свідчить про те, що в суті правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 зазначені підстави, визначені диспозицією ч.2 ст.123 КУпАП, але доказів, на підтвердження керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом 27.10.2025р. а також порушення правил проїзду залізничного переїзду суду не надано. Відеозаписи правопорушення відеофайли ПВР № 475773, 475269, в матеріалах справи відсутні, оскільки їх не було долучено до матеріалів, які направлялися з Управління патрульної поліції до суду.
Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 11.11.2025р. повернуто адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення до Управління патрульної поліції в Одеській області для доопрацювання та усунення недоліків.
Відповідно до листа ДПП УПП в Одеській області від 02.12.2025р. повідомлено, що надання відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 495665 від 27.10.2025 року відносно ОСОБА_1 неможливе, оскільки вони не були збережені.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Положення статті 245 означеного Кодексу визначають, що завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно ст.280 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на доведення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.123 КУпАП, УПП в Одеській області направило до суду лише протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 495665 від 27.10.2025 року.
З огляду на ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч.2 ст.251 цього Кодексу).
При цьому, Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КУпАП працівники поліції мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Також слід зауважити, що Верховний Суд у справі №489/4827/16-а (постанова від 15.04.2020 року) зробив остаточний висновок, що протокол не може вважатись об'єктивним доказом порушення, не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський у спірних правовідносинах виступає в якості суб'єкта владних повноважень, який зацікавлений у розгляді справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Сукупність наведених обставин обумовлює висновок суду про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних перетину вказаною особою залізничного переїзду при увімкненому забороненому сигналі світлофора.
За ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані використовувати практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України»).
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
На підставі вище встановлених обставин, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 26.10.2025р., о 14.06 год., керуючи транспортним засобом марки BMW 528 д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на залізничний переїзд під час увімкненого забороненого сигналу світлофору та коли шлагбаум був опущений, чим порушив п. 20.5.г ПДР, суддя доходить висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 495665 від 27.10.2025 року сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом та обставини викладені в ньому не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки інших доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду не надано.
З огляду на наведені обставини, суддя доходить беззаперечного висновку про недоведеність допустимими і належними доказами провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.123 КУпАП, а саме за в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу або події адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.123 КУпАП, - підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.7, 123, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-284, 289 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Термін пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя І.А. Мазун