Справа № 505/892/25
Провадження 1-кп/505/636/2025
17 грудня 2025 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області:
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024161180000872 від 14 листопада 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Котовськ, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, не працюючого, військовозобов'язаного, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
В провадженні Подільського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження №12024161180000872 від 14 листопада 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що відповідно з Указом Президента України та Верховного головнокомандувача № 64/2022 від 24.02.2022 року та Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією збройних сил російської федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 4220-IX від 15.01.2025 строком на 90 діб, тобто до 09 травня 2025 року.
Згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яку у подальшому неодноразово продовжували, останній раз продовжено Законом України № 4025-IX від 29.10.2024 "Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»" від 28 жовтня 2024 року № 741/2024, згідно якого продовжено з 10 листопада 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб, та у подальшому строк мобілізації знову продовжений на 90 діб, тобто до 09.05.2025.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ст.17 Закону України «Про оборону України» встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів за №210220210640689600054, маючи ВОС № 189 (старший хімік), код ВОС 893А (старший хімік засобів дегазації обмундирування та спорядження), група обліку А (всі види Збройних Сил України, родів військ і служб, для яких не визначені особливі вимоги щодо проходження військової служби), який проходив військову строкову службу з 16.05.1995 по 19.12.1996, та являється військовозобов'язаним, у зв'язку із оголошенням загальної мобілізації на військову службу в Збройні Сили України за мобілізацією.
У подальшому, 17.04.2024 за результатами обстеження, згідно довідки військово-лікарської комісії № 21/996, військовозобов'язаного ОСОБА_5 визнано придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, відповідно до наказу МОУ «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» №402 від 14.08.2008 року, з якою останній 17.04.2024 був ознайомлений під особистий підпис, результати якої останній не оскаржував у встановленому законом порядку.
Також встановлено відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали би військовозобов'язаному ОСОБА_5 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, 12.11.2024 близько 14 години 30 хвилин військовозобов'язаному ОСОБА_5 , який перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , уповноваженою посадовою особою оголошено повістку про необхідність його прибуття до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , для направлення у подальшому 12 листопада 2024 року о 15 год. 00 хв. у розпорядження команди № НОМЕР_1 , з метою проходження військової служби під час мобілізації, яку ОСОБА_5 , відмовився отримувати під особистий підпис та відповів категоричною відмовою, після чого даний факт відмови посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , за участі посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , 12 листопада 2024 року близько 14 години 33 хвилин було зафіксовано за допомогою технічних засобів та проведена безперервна відео зйомка, а також складено акт відмови від отримання повістки, з яким ОСОБА_5 ознайомився та засвідчив цей факт особистим підписом. Разом з цим в цей же день та час ОСОБА_5 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 був письмово попереджений під особистий підпис про необхідність виконання вимог військового обліку, а також був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 336 КК України, у разі ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
В подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, належним чином попередженим про необхідність свого прибуття у визначену дату та час, та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а також будучи попереджений про правові наслідки та відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, та без поважних причин, не маючи на те законних підстав, умисно не прибув за викликом 12.11.2024 о 15 годині 00 хвилин до пункту збору за адресою: АДРЕСА_3 , для відправки у команді № НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби за мобілізацією, та про причини неявки ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив, тим самим умисно, протиправно ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації.
У подальшому, ОСОБА_5 продовжив тривалий час протиправно ухилятися від призову на військову службу під час загальної мобілізації.
24 лютого 2025 року близько 14 год. 15 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , куди був супроводжений працівником поліції як особа, яка не виконала вимоги правила військового обліку, де уповноваженою посадовою особою останньому повторно була вручена повістка про необхідність його прибуття до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , для направлення ОСОБА_5 у подальшому 25 лютого 2025 року о 11 год. 00 хв. у розпорядження команди № НОМЕР_2 , з метою проходження військової служби під час мобілізації, яку ОСОБА_5 відмовився отримувати під особистий підпис та відповів категоричною відмовою, після чого даний факт відмови посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 за участі посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 24 лютого 2025, близько 14 год. 21 хв. було зафіксовано за допомогою технічних засобів та проведена безперервна відео зйомка, а також складено акт відмови від отримання повістки. Разом з цим, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , в цей же день та час ОСОБА_5 був усно вдруге попереджений про необхідність виконання вимог військового обліку, а також був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 336 КК України, у разі ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_5 всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, належним чином попередженим про необхідність свого прибуття у визначену дату та час, та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а також будучи попереджений про правові наслідки та відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, та без поважних причин, не маючи на те законних підстав, умисно не з'являвся двічі за викликом 12.11.2024 о 15 годині 00 хвилин та у подальшому 25.02.2025 об 11 годині 00 хвилин до пункту збору за адресою: АДРЕСА_3 , для відправки у команді № НОМЕР_2 для подальшого проходження військової служби за мобілізацією, та про причини неявки ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив, тим самим умисно, протиправно ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та закриття кримінального провадження у зв'язку зі зміною обстановки, оскільки наразі останній мобілізований та проходить військову службу в Збройних силах України у військовій частині НОМЕР_3 , свою вину останній визнає та щиро кається.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся у вчиненому та підтримав клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження у зв'язку зі зміною обстановки, оскільки він дійсно з 13 листопада 2025 року призваний на військову службу під час мобілізації та наданий час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . Розуміє, що справа у такому випадку закривається з нереабілітуючої підстави. Просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження відносно нього у зв'язку зі зміною обстановки.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та закриття кримінального провадження, у зв'язку зі зміною обстановки.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, крім визнання останнім вини, також доводиться долученими прокурором матеріалами кримінального провадження та даними в судовому засіданні під час розгляду справи показами свідка ОСОБА_6 . Обвинуваченому судом роз'яснено, що звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із зміною обстановки є нереабілітуючою обставиною та роз'яснено суть обвинувачення, право на судове провадження в повному обсязі в загальному порядку, однак ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав, у вчиненому щиро розкаявся, наполягає на закритті даного кримінального провадження та звільненні його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із зміною обстановки.
Таким чином, з урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження та на підставі досліджених письмових доказів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу, під час мобілізації, на особливий період.
Так, відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до статті 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відтак, у зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.
Водночас особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Суспільна небезпечність особи виражається, насамперед, у вчиненні злочину, а в наступному визначається, у першу чергу, ступенем можливості вчинення нею тотожного або однорідного злочину. Висновок про таку можливість будується на основі характеристики даної особи (соціальної, психологічної, демографічної, кримінально-правової), а також оточуючої її обстановки, тобто зовнішніх стосовно даної особи умов (оточення в побуті, сім'ї, навчанні, роботі). Встановлення даної обстановки має значення для оцінки її зміни і впливу на суспільну небезпечність даної особи на час кримінального провадження.
Зміна обстановки, внаслідок якої вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність, означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок чого втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь.
Під зміною обстановки, внаслідок якої особа перестала бути суспільно небезпечною, слід розуміти об'єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь у майбутньому (принаймні подібних вже вчиненому).
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином та не є корупційним згідно з приміткою до ст. 45 КК України і не пов'язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно з вимогами ч.1 та ч.4 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005року № 12 передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України. Пунктом 2 вищезазначеної Постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК України порядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постановах від 26 березня2019року у справі № 569/20/14-к та від 04 лютого2021року у справі №953/21593/19, відповідно до якої збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Згідно до положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Відповідно примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України не віднесено до корупційного.
Так, згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_5 №15029 від 13.12.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 13 листопада 2025 року до військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 №340 від 14 листопада 2025 року солдата військової служби за мобілізацією ОСОБА_5 , НОМЕР_4 , призначено на посаду водія механіка відділення розбирально-складальних робіт і поточного ремонту агрегатів ремонтного взводу автомобільної техніки ремонтної роти автомобільної техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_3 , ВОС -790037А/256.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 перестав бути суспільно-небезпечною особою, оскільки визнав свою вину у вчинені кримінального правопорушення, щиро розкаявся, призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України, а тому суд приходить до переконання, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню та обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України, та відповідно до п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 слід закрити.
Обставин, які б виключали можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та закриття кримінального провадження у зв'язку зі зміною обстановки, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає що на час розгляду кримінального провадження в суді ОСОБА_5 не є суспільно-небезпечним та може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України, а отже підстав, які б унеможливлювали закриття провадження, судом не встановлено.
Кримінальним правопорушенням шкода не заподіяна, витрати на залучення експертів відсутні, запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст.12, 48 КК України, ст.ст. 314, 284, 286 КПК України, суд-
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвокта ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого та закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження №12024161180000872 від 14 листопада 2024 року відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Подільський районний суд Одеської області.
Суддя: