Ухвала від 16.12.2025 по справі 504/5321/25

Справа №504/5321/25

Провадження №1-кс/504/510/25

Доброславський районний суд Одеської області

УХВАЛА

16.12.2025с-ще Доброслав

Слідчий суддя Доброславського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подану в порядку статті 206 КПК України, щодо незаконного затримання, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання подане в порядку статті 206 КПК України в інтересах пана ОСОБА_3 щодо незаконного затримання в порядку статті 206 КПК України, у якій просить зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 доставити затриманого ОСОБА_3 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу, приходить до висновку про відсутність на теперішній час підстав для її розгляду, виходячи з наступного.

Стаття 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального-процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України та Законом України «Про попереднє ув'язнення» вбачається, що слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Натомість за змісту поданої скарги слідує, що ОСОБА_3 не є особою, яка тримається під вартою, в тому числі й у зв'язку з застосованим відносно нього запобіжним заходом, не є затриманим у порядку ст.208 КПК України та не є особою, затриманою не уповноваженою службовою особою, у порядку ст.207 КПК України, не утримається правоохоронними органами у зв'язку із розслідуваним ними кримінальним правопорушенням у межах жодного порушеного кримінального провадження.

Таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст. 206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.

Також, слідчий суддя враховує правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 27 травня 2019 року (справа №766/22242/17), згідно з якою, відповідно до частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) не перевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду».

Наведені вище положення ст.206 КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.

При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, «post factum», оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

Слідчим суддею встановлено, що до заяви не долучено жодних доказів того, що пана ОСОБА_3 було затримано працівниками поліції та доставлено до РТЦК, та тих обставин, що останній незаконного утримується в приміщенні РТЦК.

Виходячи із встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства, слідчим суддею встановлено, що твердження про незаконне затримання особи не підтверджується жодними переконливими матеріалами.

Отже, доводи заяви про незаконне затримання громадянина ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження, а відтак слідчий суддя приходить висновку, що заява в порядку статті 206 КПК України не підлягає розгляду.

Керуючись ст.ст. 107, 206, 369-372, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У розгляді заяви клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подану в порядку статті 206 КПК України, щодо незаконного затримання, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
132649551
Наступний документ
132649553
Інформація про рішення:
№ рішення: 132649552
№ справи: 504/5321/25
Дата рішення: 16.12.2025
Дата публікації: 19.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; застосування насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (ч.6. ст.206 КПК)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.12.2025)
Результат розгляду: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
Дата надходження: 16.12.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАРВЕНКО ВІТАЛІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ
суддя-доповідач:
БАРВЕНКО ВІТАЛІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ