Справа № 502/2312/25
16 грудня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Березнікова О.В.,
при секретарі - Нанєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди та визнання факту, -
Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що вона з відповідачем знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 16.11.2007, актовий запис № 19. Від шлюбу мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Відповідачем подано зустрічний позов про стягнення моральної шкоди та визнання факту виховання та одноособового утримання ним неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позаяк донька проживає разом з ним та перебуває на його утриманні. Донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір'ю та більше року остання позбавляє можливості позивача бачитися з донькою. Старший син мешкає в обох батьків по черзі. Вказуує, ща відповідачка за зустрічним позовом при дітях висловлювалась нецензурною лайкою відносно позивача за зустрічним позовом, що сильно вплинуло на його психологічне здоров'я, через що він почав відчувати тривогу та занепокоєння протягом тривалого часу, порушився режим сну, внаслідок чого був змушений звернутися до приватного психолога. У зв'язку з чим просить суд стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду 30280,00 грн.
Сторони в судове засідання не з'явилися, просили про розгляд справи без їх участі.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню та зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 16.11.2007, актовий запис № 19, у виконкомі Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області.
Мають дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом не проживають, подружні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть.
Відповідно до нотаріально посвідченого Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини від 20.11.2025 визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , або в будь-якому задекларованому батьком місці проживання. Дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 .
Встановлено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає з батьками по черзі.
Щодо розірвання шлюбу.
Відповідно дост.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно дост.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем, який в свою чергу позов визнав.
Таким чином, суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, подальше збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, а саме моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Випадки, коли особа має право на відшкодування моральної шкоди, передбачені також статтею 23 ЦК України, а саме - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31. 03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позову в цій частині позивач посилається на те, що відповідач при дитині висловлювалася нецензурною лайкою відносно нього, вказані обставини дуже сильно вплинули на його психологічне здоров'я, через що він почав відчувати тривогу та занепокоєння протягом тривалого часу, порушився режим сну, внаслідок чого він був змушений звернутися до приватного психолога.
Між тим належних та допустимих доказів спричинення моральних страждань у визначеному розмірі позивачем не надано, проте враховуючи, що відповідачем не оспорюється факт спричинення шкоди, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми моральної шкоди, а саме в розмірі 3000,00 гривень.
Щодо встановлення факту самостійного виховання та одноособового утримання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до акту про встановлення факту від 03.12.2025, складеного депутатом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2024 року мешкає разом зі своїм батьком, виховується та утримується самостійно батьком.
Вказані обставини також підтверджуються нотаріально посвідченим договором від 20.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. ( ч. 2 ст. 3 СК України).
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. ( ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Встановлення даного факту заявнику необхідно у зв'язку із необхідністю в подальшому оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, одноосібно звертатись до державних та інших закладів і установ в інтересах дитини, а також переміщення разом з дитиною без згоди матері, яка з дитиною не проживає.
Враховуючи те, що іншим шляхом не можливо підтвердити факт самостійного виховання та утримання дитини батьком, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України,
Судові витрати, згідно ст. 141 ЦПК України підлягають розподіленню між сторонами, а саме, враховуючи задоволення первісного позову, де сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, та часткове задоволення зустрічного позову в частині стягнення моральної шкоди, де сплачено судовий збір в розмірі 4239,20 грн, проте у зв'язку із частковим задоволення стягненню підлягає сума в розмірі 1514,00 грн, а отже на ОСОБА_1 покладається більша сума судового збору, відповідно з останньої слід стягнути різницю в розмірі 302,80 грн на користь ОСОБА_2 .
На підставі ч.3 ст.105, ст.ст. 110,112, 113 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.12,13,81, 263-265 ЦПК України, суддя
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16.11.2007, актовий запис № 19, у виконкомі Дмитрівської сільської ради Кілійського району Одеської області.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Кілійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень.
Встановити факт, що батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , самостійно виховує та одноособово утримує неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , пропорційно до задоволених вимог судовий збір в розмірі 302,80 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В.Березніков