17 грудня 2025 року
Єдиний унікальний № 501/5690/25
Провадження № 1-кс/501/1099/25
17 грудня 2025 року, м. Чорноморськ
Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025162160001093 від 15 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно: металевий предмет ззовні схожий на ніж, рукоятка якого 10 см та лезо 18 см, вказаний предмет було упаковано до картонної коробки, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні СВ ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162160001093 від 15 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за фактом незаконного носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
В ході проведення слідчих дій було виявлено та вилучено майно, на яке слідчий просить накласти арешт.
Слідчий вказує, що вилучене майно є доказом злочину, необхідне для призначення експертного дослідження, та що необхідно запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий про день, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, в судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його присутності, задовольнити клопотання.
Власник майна в судове засідання не прибув.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 2 ст. 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Частиною 3 статті 173 КПК України передбачено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Слідчий суддя встановив, що слідчим відділенням Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеський області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162160001093 від 15 грудня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі змісту клопотання слідчого та доданих доказів вбачається, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, зокрема, носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Так, 15 грудня 2025 року близько 01:12 годин до ВП № 1 ОдеськогоРУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби «102», про те що за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 10П, було зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого при собі був металевий предмет, зовні схожий на ніж, що може бути віднесений до категорії холодної зброї, та який останній носив при собі.
15 грудня 2025 року в ході огляду місця події - ділянки місцевості, за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, м. Чорноморськ, просп. Миру, 10П, а саме поблизу магазину «Сусіди», було виявлено та вилучено металевий предмет ззовні схожий на ніж, рукоятка якого 10 см та лезо 18 см, вказаний предмет було упаковано до картонної коробки.
Вказане майно може містити сліди кримінального правопорушення, можливо є предметом злочину. Воно також може бути доказом під час судового розгляду та необхідне для проведення експертиз. Ненакладення арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Тож, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо відомостей про те що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності шляхом арешту майна.
Враховуючи наведене вище, клопотання необхідно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 173, 309 КПК України,
Клопотання слідчого ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження та користування на майно: металевий предмет ззовні схожий на ніж, рукоятка якого 10 см та лезо 18 см, який було упаковано до картонної коробки.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання копії ухвали, якщо її було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя