Справа № 587/1061/25
17 грудня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №62025170040001084 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працездатного, військовослужбовця за мобілізацією, неодруженого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, за наступних обставин.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який дії до цього часу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 за №243 солдата ОСОБА_5 призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 21.08.2024 за №508-РС на посаду номера обслуги 1 відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення; з цього часу він вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.01.2025 за № 20 старшого лейтенанта ОСОБА_6 призначено на посаду заступника командира 3 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 .
Згідно положень ст. ст. 29 - 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, заступник командира НОМЕР_3 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_6 за своїм службовим становищем та військовим званням є безпосереднім начальником для солдата ОСОБА_5 .
Під час проходження військової служби за мобілізацією солдат
ОСОБА_5 відповідно положень Військової присяги та вимог
ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь», і далі виконує його. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Однак, солдат ОСОБА_5 , являючись військовослужбовцем за мобілізацією, проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вищезазначених вимог законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, приблизно о 10 годині 00 хвилин 21.01.2025, перебуваючи в н.п. Степанівка, Сумського району Сумської області, під час доведення бойового наказу командира батальйонно-тактичної групи (3 механізованого батальйону) 21 об'єднаної механізованої бригади №05/01/21/03дск від 21.01.2025 про несення бойового чергування на ПВ «ПАСАТ» (ххххххх) поблизу н.п. Ніколаєво-Дар'їно Курської області, рф з метою підсилення вогневих позицій, недопущення прориву противника в глибину оборони підрозділів, удосконалення системи спостереження та вогневого ураження, нарощування фортифікаційного обладнання позицій, який доведено заступником командира 3 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_6 , в присутності свідків - заступника командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу, старшого лейтенанта ОСОБА_7 , водія 1 мінометної батареї 2 механізованого батальйону, молодшого сержанта ОСОБА_8 , начальника лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , капітана медичної служби ОСОБА_9 , санітара лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта ОСОБА_10 , відкрито відмовився виконувати наказ начальника, посилаючись на незадовільний стан здоров'я та низький морально-психологічний стан, що спростовується довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 15.01.2025 та довідкою огляду медичним працівником особового складу військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025, відповідно до яких у ОСОБА_5 обмежень чи інших протипоказань щодо виконання посадових обов'язків та бойових завдань на момент огляду немає.
Відкрита відмова солдата ОСОБА_5 виконати письмовий наказ - бойове розпорядження командира батальйонно-тактичної групи (3 механізованого батальйону) 21 об'єднаної механізованої бригади №05/01/21/03дск від 21.01.2025, потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі і пояснив, що він був призваний на військову службу 9 лютого 2024 року, до цього працював на будівництві. Після призову він проходив службу в Полтавській області, в інших місцях, з вересня 2024 року військова частина НОМЕР_1 , де він проходив службу, передислокувалася до Сумської області. Приблизно о 10 годині 00 хвилин 21.01.2025, перебуваючи в н.п. Степанівка Сумського району Сумської області, під час доведення бойового наказу №05/01/21/03дск від 21.01.2025 про несення бойового чергування на ПВ «ПАСАТ» (ххххххх) поблизу н.п. Ніколаєво-Дар'їно Курської області, рф з метою підсилення вогневих позицій, недопущення прориву противника в глибину оборони підрозділів, удосконалення системи спостереження та вогневого ураження, нарощування фортифікаційного обладнання позицій, який доведено старшим лейтенантом ОСОБА_6 , в присутності інших військовослужбовців - ОСОБА_7 , водія ОСОБА_8 , начальника лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , санітара лікувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , він відкрито відмовився виконувати наказ начальника, посилаючись на незадовільний стан здоров'я, хоча в дійсності він побоювався за своє здоров'я та життя. В подальшому військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_4 15.01.2025 визнала, що обмежень чи інших протипоказань щодо виконання посадових обов'язків та бойових завдань на момент огляду у нього немає. Аналогічний висновок був зроблений медичним працівником особового складу військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025. Свою відмову виконати наказ він пояснив станом здоров'я, хоча в дійсності злякався за своє життя та здоров'я, тому і відмовився їхати на територію рф в район н. п. Суджа Курської області, як було зазначено в бойовому розпорядженні. Обвинувачений пояснив, що строкову службу він не служив, бо до 16 років був інвалідом з дитинства, стояв на обліку з діагнозом - затримка у розвитку. В 2023 був визнаний придатним до військової служби, потім 15 січня 2025 року ВЛК знову визнала його придатним до військової служби.
Учасникам судового провадження, в тому числі і обвинуваченому, роз'яснено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд має з'ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Після роз'яснення положень статті 349 КПК України обвинувачений, повністю визнавши свою вину, погодився з кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, вважав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Інші учасники судового провадження також вважали недоцільним дослідження інших доказів по справі, враховуючи позицію самого обвинуваченого, який повністю визнає свою вину, правильно розуміє суть обвинувачення, не оспорює обставин вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого немає.
Таким чином, вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 402 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинений в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
В Постанові № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із подальшими змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, слід суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону й враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який в цілому посередньо характеризується, пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого обставини - свою вину фактично визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у вчиненому, своїми правдивими показаннями як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, матеріальна шкода злочином не завдана, має вади здоров'я.
Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
З врахуванням зазначених пом'якшуючих відповідальність обставин суд вважає за необхідне призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України, застосувавши також положення статті 58 КК України, у відповідності з якою покарання у виді службового обмеження може бути застосовано до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
На підставі ст. 72 КК України у строк призначеного обвинуваченому покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення з 21 січня 2025 року по 22 січня 2025 року включно з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув'язнення трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.
Грошові кошти, внесені як застава, необхідно повернути заставодавцю - ОСОБА_11 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним за ч. 4 ст. 402 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 58 КК України замість позбавлення волі призначити ОСОБА_5 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк, тобто на 2 (два) роки із відрахуванням в доход держави 20 (двадцяти) відсотків грошового забезпечення. (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк призначеного обвинуваченому покарання зарахувати строк попереднього ув'язнення з 21 січня 2025 року по 22 січня 2025 року включно з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув'язнення трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що під час відбування покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 скасувати.
Заставу в розмірі 60560 гривень, внесену ОСОБА_11 (код НОМЕР_5 ) згідно квитанції від 22 січня 2025 року на депозитний рахунок IBAN: НОМЕР_6 , отримувач ТУ ДСА України в Сумській області; підстава - ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 22 січня 2025 року (справа №591/609/25), повернути заставодавцю - ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1