Справа № 587/5409/25
17 грудня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025170040009594 від 30 травня 2025 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченої ч. 4 ст. 408 КК України,
Запорізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону 24 листопада 2025 року направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні 62025170040009594 від 30 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а саме у дезертирстві, тобто нез'явлення на службу з відрядження з метою ухилення від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23 січня 2025 року № 27 ОСОБА_5 зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з утримання, на термін перебування у розпорядженні, на всіх видах забезпечення та у списках особового складу 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому відповідними Указами Президента України правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за таких обставин.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01 квітня 2025 року № 116 ОСОБА_5 вважається таким, що з 02 квітня 2025 року вибув у відрядження з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) до району виконання бойових (спеціальних) завдань, що розташовані у Сумській області.
У зв'язку з вибуттям у відрядження ОСОБА_5 був зобов'язаний 04 квітня 2025 року прибути до місця служби, а саме до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , які на той час розташовувались у АДРЕСА_3 .
Однак, будучи обізнаним про цей обов'язок, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не з'явився до вказаного місця служби у визначену дату.
Таким чином, 04 квітня 2025 року, ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, не з'явився на службу з відрядження до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , які на той час розташовувались у АДРЕСА_3 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцеперебування до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовця за мобілізацією ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а саме у дезертирстві, тобто нез'явлення на службу з відрядження з метою ухилення від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Також надав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 від 15 листопада 2025 року про можливість продовження ОСОБА_5 проходження військової служби на посаді номера обслуги мінометного взводу мінометної батареї третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .
У судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання свого захисника, добровільно звернувся з клопотанням до суду про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження відносно нього, розуміє суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, наслідки звільнення.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти поданого до суду клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, не заперечував проти продовження проходження військової служби саме у військовій частині НОМЕР_2 , як зазначено у клопотанні захисника. Також зазначив, що ОСОБА_5 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, оскільки раніше до кримінальної відповідальності за вказаною статтею не притягувався.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників провадження, роз'яснивши наслідки закриття провадження за вказаних обставин, суд приходить до такого висновку.
07 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Так, ч. 5 ст. 401 КК України встановлено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Судом обвинуваченому роз'яснені його права, з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і підтримав клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
На підставі викладеного, враховуючи що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності за ст. 408 КК України не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби отримана, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закриттю.
Суд звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2025 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01 січня 2026 року. На теперішній час останній утримується в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Оскільки ОСОБА_5 звільняється від кримінальної відповідальності, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати та негайно звільнити його з-під варти.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369, 371 КПК України, ст. ст. 5, 12, 401, ч. 5 ст. 407 КК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 задовольнити.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 408 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження № 62025170040009594 від 30 травня 2025 року.
Після набрання ухвалою законної сили - зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 невідкладно поновити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі, а ОСОБА_5 зобов'язати не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 повідомити Сумський районний суд Сумської області та Запорізьку спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону про прийняття ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований ОСОБА_5 , скасувати та негайно звільнити його з-під варти.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1