Справа №592/20339/25
Провадження №1-кс/592/8188/25
16 грудня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025170040014979 від 26.08.2025 р. підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, раніше судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 30.05.2025 р. (справа № 467/698/25, провадження № 1-в/467/172/25) ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково від відбування невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом.
ОСОБА_4 на добровільній основі уклав з Міністерством оборони України в особі командира в/ч НОМЕР_1 контракт про проходження військової служби у ЗСУ на посадах осіб рядового складу до закінчення особливого періоду.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 182 від 10.06.2025 р. на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 10.06.2025 р. за № 105-РС, солдата ОСОБА_4 призначеного на посаду стрільця-помічника гранатометника З штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) в/ч НОМЕР_1 , поставлено на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_4 у зв'язку із пораненням направлено на лікування до КПП «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради за адресою: м. Суми вул. М. Вовчок, 2.
Однак, військовослужбовець військової служби за контрактом в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 02.08.2025 р. о 08 год. 00 хв. після самовільного залишення КПП «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради за адресою: м. Суми вул. М. Вовчок, 2, в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, п.п.1, 2 ст.1, п.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.1, З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, без поважних причин не з'явився вчасно до місця тимчасової дислокації підрозділу в/ч НОМЕР_1 (РУНО) у АДРЕСА_3 .
08.08.2025 р. солдат ОСОБА_4 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 був доставлений до місця тимчасової дислокації підрозділу в/ч НОМЕР_1 (РУНО) у АДРЕСА_3 та продовжив проходити військову службу, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Солдат ОСОБА_4 у період з 02.08.2025 р. по 08.08.2025 р. обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
15.12.2025 р. ОСОБА_4 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_4 , аналізуючи особу останнього, вбачається, що перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати слідству шляхом здійснення впливу на свідків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам в порядку ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а тому тільки один запобіжний захід - тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_4 зазначив, що перебував на службі з 02.08.2025 р. по 10.08.2025 р., оскільки 10.08.2025 р. отримав вогнепальне бойове поранення та був направлений до КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня».
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
З матеріалів клопотання вбачається, що Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025170040014979 від 26.08.2025 р. за ч. 5 ст. 407 КК України.
15.12.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
За версією сторони обвинувачення ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за те, що не з'явився вчасно на службу без поважних причин будучи військовослужбовцем тривалістю понад три доби вчиненому в умовах воєнного стану.
З поняття "обґрунтована підозра", яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Клопотання та додані до нього матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує свої вимоги, а також обставини підозри викладені у клопотанні мають місце, підозра є обґрунтованою, оскільки дане твердження ґрунтується на доказах, які містяться у матеріалах справи.
Слідчий суддя зазначає, що висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та особистих даних підозрюваного (характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), його поведінки під час досудового розслідування (наявність або відсутність спроб ухилитись від органів влади, способу життя, способу самозабезпечення тощо). При цьому ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також можливість їх існування в майбутньому.
Щодо ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України сторона обвинувачення зазначає, що солдат ОСОБА_4 у період з 02.08.2025 р. по 08.08.2025 р. обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Вказані дії підозрюваного ОСОБА_4 сторона обвинувачення розцінює, як наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Проте, на думку слідчого судді вказаний ризик прокурором не доведений виходячи з наступного.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_4 з 30.07.2025 р. по 01.08.2025 р. перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня № 5» СМР. Діагноз: ВТ (26.07.2025 р.) АКБТ з імовірним пошкодженням б/п у вигляді нейросенсорної приглухуватості. Виписаний за порушення режиму.
10.08.2025 р. ОСОБА_4 отримав бойове поранення. Діагноз: ВКП (10.08.2025 р.) вогнепальні кульові поранення поперекової та сідничної ділянки зліва з вогнепальним переломом клубової кістки, вогнепальним крайовим переломом головки стегнової кістки з наявністю стороннього тіла в порожнині кульшового суглоба. Вогнепальне кульове наскрізне поранення лівого плечового суглоба з вогнепальним багатоуламковим переломом в/3 лівої плечової кістки зі зміщенням уламків та дефектом м/тк ділянки лівого плеча та лівого плечового суглоба. Травматичний шок 2 ст. Наступним етапом евакуації направлений в КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня».
Тобто, матеріали клопотання не містять відомостей, що ОСОБА_4 ухилявся від проходження саме військової служби виходячи з викладених обставин, оскільки перебував у лікарні після поранення, а також прокурором не доведено, що ОСОБА_4 має реальну можливість здійснити дії у кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки навіть після перебування на стаціонарному лікуванні 01.08.2025 р. повернувся до служби та 10.08.2025 р. отримав бойове поранення.
Щодо ризиків передбачених п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані ризики на даній стадії кримінального провадження стороною обвинувачення не доведені.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, оскільки стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий та прокурор у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з вказаних підстав.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025170040014979 від 26.08.2025 р. підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - відмовити.
На ухвалу прокурором може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення, а іншими особами - з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_7