Справа № 944/1686/25
Провадження №6/944/80/25
17.12.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Білецької М.О.
з участю секретаря судового засідання Хархаліс Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі №944/1686/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,
В провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 13.10.2025 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 164107, 41 грн; 4297, 86 грн - витрат, пов'язаних з проведенням експертизи пошкоджень транспортного засобу; 6000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката. Крім цього стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 1024,00 грн судового збору.
23.10.2025 ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою, в якій просила розстрочити виконання рішення суду від 13.10.2025 та дозволити сплачувати суму боргу частинам по 600,00 грн. щомісячно до повного погашення заборгованості.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 14.11.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду відмовлено.
28.11.2025 ОСОБА_1 подала до суду заяву про відстрочку виконання рішення суду, в якій просить відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.
В обґрунтування заяви зазначає, що на даний час вона ніде не працює та не має офіційних доходів, є інвалідом третьої групи та потребує постійного лікування, нерухомого майна не має. Також, в даній заяві ОСОБА_1 зобов'язалась надати до суду довідку з податкової служби, довідку з центру зайнятості та довідку з ДРРП, однак до початку розгляду клопотання ОСОБА_1 на підтвердження обставин, викладених у заяві, наведених документів не надала.
04.12.2025 представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Карпусь О.М., подав до суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в якому зазначає, що відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на виконання якої ухвалено рішення, тобто стягувача. На підставу для розстрочення рішення суду, відповідач посилається на те, що є інвалідом ІІІ групи, що не заважає їй працевлаштуватися та отримувати додатковий дохід, окрім як пенсії по інвалідності.
12.12.2025 представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Карпусь О.М. подав до суду заяву, в якій зазначає, що відповідно до інформаційної довідки №45579227 від 10.12.2025, ОСОБА_1 продала 20.05.2025 земельну ділянку площею 0,25 га. громадянинну ОСОБА_3 за 80 000,00 грн. Продаж земельної ділянки відбувся у період розгляду позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди, що фактично підтверджує наявність у ОСОБА_1 іншого доходу.
З урахуванням наведеного, просить в задоволенні заяви відмовити.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду заяви.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, однак його представник ОСОБА_4 в заяві від 12.12.2025 просить розгляд справи проводити без їх участі. Щодо задоволення заяви заперечує.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч.4 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч.5 ст. 435 ЦПК України)
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як убачається з роз'яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про відстрочку виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності скрутного матеріального становища заявника.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вказаних обставин судом не встановлено, а наведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.
Незадовільний майновий стан не є підставою для відстрочення виконання рішення суду.
Посилання заявника на складне матеріальне становище та інвалідність ІІІ групи є голослівними, без підтвердження належними доказами та, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.
Суд зазначає, що заявником не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неспроможності ним підшукати роботу та працевлаштуватись.
Окрім цього, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 20.05.2025 здійснила продаж земельної ділянки та отримала дохід у розмірі 80 000,00 грн, про що ОСОБА_1 у своїх заявах не зазначає.
Також заявником (боржником) не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви вона зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані, які б об'єктивно свідчили про розмір доходу та матеріальний стан заявника та з яких можливо дійти висновку, що після завершення періоду на який відстрочено виконання рішення суду, остання матиме змогу в межах своїх доходів виконати таке. Тобто, заявником не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст.435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочення виконання рішення суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у цивільній справі №944/1686/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя М.О. Білецька