Справа № 944/4114/25
Провадження №2/944/1898/25
17.12.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтуванні позовних вимог покликається на те, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 17 вересня 2005року у Новояворівській міській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №198.
Від спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 .
Подружнє життя з відповідачем не склалося, оскільки, у них різні погляди на сімейне життя. Відповідач зловживає алкогольними напоями, влаштовує сварки, під час яких ображає її. Вони тривалий час не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть. Будь-які заходи спрямовані на примирення бажаного результату не принесуть. Просить позовні вимоги задовольнити, розірвати шлюб з відповідачем, оскільки, такий носить формальний характер.
В судове засідання позивач не з'явилася, скерувала на адресу суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та на підставі наявних у справі доказів ухвалити рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду заяву, в якій просить оголосити у справі перерву та надати йому час на примирення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали даної справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 17 вересня 2005року у Новояворівській міській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №198, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 серпня 2006 року.
Від спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 13 липня 2006 року, виданого Новояворівською міською радою Яворівського району Львівської області.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Так, відповідно до вимог ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя сторін.
Ці вимоги закону узгоджуються та доповнюються нормами п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998р. №16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю» із наступними змінами встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх сім'ї стали неможливим. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно і всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, мотиви та причини розлучення, забезпечувати участь у засіданні, як правило, обох сторін, уживати заходів до примирення подружжя. Рішення суду про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам законності та обґрунтованості. При цьому законність і обґрунтованість рішення визначається не тільки дотриманням судом норм процесуального права при розгляді цивільних справ, а й виконанням судом вимог матеріального права, що регулює правовідносини сторін, а саме особисті немайнові права та обов'язки подружжя.
За змістом ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3,4 ст.56 СК України).
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є небажання позивача будувати у подальшому сімейні стосунки через різні погляди на життя та відношення до інституту сім'ї, внаслідок яких втрачено почуття любові, поваги у подружжя, припинено подружні стосунки, не ведеться спільне господарство, шлюб існує формально.
Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Положення ст.24 СК України визначають, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд відхиляє клопотання відповідача щодо надання строку для примирення, суд розцінює, що подане відповідаем клопотання є таким що направлене на затягування розгляду справи.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право
визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28 січня 2003 року, заява N 44647/98).
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Матеріалами справи встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і відновлювати їх позивач наміру не має.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права подружжя.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, те що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, позовні вимоги слід задовольнити, шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки такий носить виключно формальний характер.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - " ОСОБА_4 ".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,7,12,13,142,247,258-259,263-265,354 ЦПК України, ст.ст.110-112 СК України, суд, -
позовні вимоги- задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17 вересня 2005року у Новояворівській міській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №198 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - " ОСОБА_4 ".
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання
апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Позивач: ОСОБА_1
проживає за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 .
СУДДЯ: Швед Н.П.