Справа № 460/2947/17
Провадження №6/944/77/25
08.12.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Поворозника Д.Б.,
за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яворові заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заяви покликається на те, що 24 липня 2017 року Яворівський районний суд Львівської області виніс ухвалу у справі №460/2947/17 про скасування ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2011 року про накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , як захід забезпечення позову (номер запису про обтяження 11158366 від 11 травня 2011 року ВДС Яворівського РУЮ), оскільки справа була вирішена по суті в суді. Ухвала набрала законної сили, 07.07.2025 року вона подала до Яворівського ВДВС у ЯРЛО ЗМУ МЮ заяву про зняття арешту з нерухомого майна, на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 24.07.2017 року у справі №460/2947/17. 28.07.2025 року за вих. №50919 їй було надано відповідь від Яворівського ВДВС у ЯРЛО ЗМУ МЮ щодо звернення із заявою до суду , який розглядав справу як суд першої інстанції, про поновлення строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання. Строк пред?явлення до виконання ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 24.07.2017 року у справі №460/2947/17 нею було пропущено за наступних причин. 24.07.2017 року за реєстровим номером 671 Приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Гуцал Л.І. було посвідчено договір купівлі-продажу житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , стороною в договорі, а саме продавцем була вона. Перед посвідченням даного договору, нотаріусом були проведені всі перевірки в реєстрах, зняті заборони, арешт, договір посвідчили, будинок вона продала. Власником вищезгаданого житлового будинку стала інша особа. 02.07.2025 року вона отримала витяг з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, в якому відображено інформацію про арешт нерухомого майна яке вищезгадувалось, яке станом на 24.07.2017 року їй вже не належало згідно із зазначеним договором купівлі-продажу. З даних підстав, просить суд визнати поважними причини пропуску пред?явлення ухвали суду від 24 липня 2017 року по справі №460/2947/17 до виконання.
Заявник в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Викладені в заяві вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши доводи та дослідивши матеріали заяви поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов такого висновку.
Ухвалою Яворівського районного суду від 24 липня 2017 року у справі № 460/2947/17 було скасовано ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2011 року про накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 , як захід забезпечення позову, оскільки справа вже вирішена по суті.
Відповідно до Договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу у Львівській області Гуцал Л.І. від 24 липня 2017 року, ОСОБА_1 продала ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .
07 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Яворівського ВДВС у ЯРЛО ЗМУ МЮ про зняття арешту з нерухомого майна на підставі ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 24.07.2017 року у справі №460/2947/17.
Дана ухвала є виконавчим документом.
Згідно з відповіддю №50919 від 28.07.2025, їй було повідомлено, що строк пред'явлення виконавчого документа пропущено, а тому їй необхідно звернутися із заявою до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про поновлення строку для пред?явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11158366 відображено інформацію про арешт нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 .
Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового провадження, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, у межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із статтею 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 у справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Згідно з положеннями частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.
Згідно з ст. 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
З ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року, долученої заявницею до матеріалів справи, скасовано ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2011 року про накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Обов'язковість виконання рішення суду, яке набрало законної сили, закріплено в ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Суд встановив, що рішення суду від 24.07.2017, яке набрало законної сили, не виконане.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання заявник послалася на те, що на момент укладення зазначеного вище договору купівлі-продажу вона логічно припускала той факт, що арешт на майно знятий, крім цього, перед посвідченням договору купівлі-продажу, нотаріусом були проведені всі перевірки в реєстрах.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року в справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав),а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, враховуючи об'єктивну неможливість заявниці звернутися для пред'явлення виконавчого документа до виконання, через те, що їй не було, та не могло бути відомо про те, що арешт накладений ухвалою від 11 травня 2011 року не скасований, суд вважає за можливе задовольнити заяву та поновити прощений строк для пред'явлення виконавчого документа.
На підставі викладеного, керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, суд,
заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 24 липня 2017 року у справі №460/2947/17 про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя Д.Б. Поворозник