Справа № 466/6533/25
Провадження № 2/466/2876/25
08 грудня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова в складі:
головуючої судді - Торської І.В.
секретаря судового засідання - Вонсович Х.М.
з участю:
представника позивача - Хрипти І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон», до Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Галіція 2» про визнання майнового права на об'єкт незавершеного будівництва,
Представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон», до Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Галіція 2» про визнання майнового права на об'єкт незавершеного будівництва.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.07.2018 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив» «Галіція 2» та ОСОБА_3 укладено договір про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція 2» №2.82/18 від 02.07.2018 року. В результаті повної сплати майнових прав за Договором №2.82/18, ОСОБА_3 видано довідку про те, що він є асоційованим членом ЖБК «Галіція 2» та згідно Договору №2.82/18 від 02.07.2018 року вніс пайовий внесок у розмірі 424 600 грн., що відповідає порядку розрахунків згідно Додатку №1 до Договору.
16.03.2021 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив» «Галіція 2» та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір про заміну сторони в Договорі про сплату внесків у ЖБК «Галіція 2» №2.82/18 від 02.07.2018 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 набув усіх прав та прийняв на себе зобов'язання учасника за Договором про сплату пайових внесків у Обслуговуючому кооперативі «ЖБК «Галіція 2».
Позивачем в повному обсязі виконано взяті зобов'язання за Договором про сплату пайових внесків. Проте, ОК «ЖБК» Галіція 2» не виконав свого зобов'язання щодо укладення Основного договору та введення будинку в експлуатацію і передачі ОСОБА_1 у строк, обумовлений пунктом 7.3.2. Договору квартири за адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: квартира однокімнатна, загальна площа 42,46 кв.м. поверх 12 секція 2, за будівельним номером 82. Тому позивач змушений звернутися до суду із позовними вимогами про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, які просить задовольнити.
Ухвалою судді від 11.07.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача - Хрипта І.М. в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.
Представник відповідача ТОВ «Каньйон» в підготовче судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, однак 22.10.2025 року подав до суду письмове пояснення, в якому зазначив, що ТОВ «Каньйон» визнає факт незавершеності будівництва та не заперечує щодо визнання за позивачем майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва зі ступенем готовності 65%.
Представник відповідача ОК «Житлово-Будівельний кооператив «Галіція 2» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відзиву на позовну заяву не подав.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача, адвокат Хрипта І.М. в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами в справі, позовні вимоги просить задовольнити.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату та час розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності, а згідно зі статтею 41 Конституції, право приватної власності є непорушним.
Завданням цивільного судочинства згідно з статтею 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд цивільних справ для ефективного захисту порушених прав.
Відповідно до статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на судовий захист, а одним із способів такого захисту є визнання права, що включає і визнання майнових прав, коли інший спосіб реалізувати право неможливий через дії (або бездіяльність) відповідачів. Згідно з статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із договорів.
Згідно з матеріалами справи встановлено, що між позивачем та ЖБК «Галіція 2» виникли договірні правовідносини шляхом укладення Договору №2.82/18 від 02.07.2018 року та Договору від 16.03.2021 року, які є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України, не визнані недійсними відповідно до статті 204 ЦК України.
Так, 02.07.2018 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив» «Галіція 2» та ОСОБА_3 укладено договір про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція 2» №2.82/18 від 02.07.2018 року.
Відповідно до умов якого сторони домовились, що об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором, є об'єктом нерухомості, який розташований в об'єкті будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: квартира однокімнатна, загальна площа 42,46 кв.м. поверх 12 секція 2, за будівельним номером 82. В результаті повної сплати внесків за договором №2.82/18 від 02.07.2018 року, ОСОБА_3 видано довідку про те, що він є асоційованим членом ЖБК «Галіція 2» та згідно Договору №2.82/18 від 02.07.2018 року вніс пайовий внесок у розмірі 424 600 грн. , що відповідає порядку розрахунків згідно Додатку №1 до Договору.
16.03.2021 року між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив» «Галіція 2» та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір про заміну сторони в Договорі про сплату внесків у ЖБК «Галіція-2» №2.82/18 від 02.07.2018 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 набуто усіх прав та прийнято на себе зобов'язання учасника за Договором про сплату пайових внесків у Обслуговуючому кооперативі «ЖБК «Галіція 2».
Пунктом 7.3.2 Договору, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Галіція 2» зобов'язався організувати будівництво Об'єкта будівництва та забезпечити його прийняття в експлуатацію у І кварталі 2019 року при умові дотримання учасником порядку та строків сплати внесків.
Відповідно до статті 177 та 190 ЦК України, майнові права є самостійним об'єктом цивільних прав, включно з так званим правом очікування - правом отримати право власності на майно в майбутньому.
Згідно з ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До цього моменту інвестор володіє майновими правами, що прямо випливає з ч. 3 ст. 331 ЦК України.
Статтею 12 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що кооператив несе відповідальність за своїми зобов'язаннями перед членами кооперативу, а його діяльність ґрунтується на принципі виконання обов'язків перед пайовиками.
Відповідно до ст. 7, 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» гарантує захист прав інвестора, включаючи право очікування на набуття результату інвестування.
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ст. 31-37) покладає на замовника будівництва обов'язок забезпечити: проектування, будівництво, і зокрема введення об'єкта в експлуатацію.
Судом встановлено, що Договір про забудову земельної ділянки від 05.09.2015 року укладений між ТОВ «Олдімстрой» та ЖБК «Галіція-2» та Договір про будівництво від 02.07.2015 року укладений між ТОВ «Каньйон» та ТОВ «Олдімстрой» свідчать про будівництво об'єкту на земельній ділянці 4610137500:11:005:0001 за адресою : АДРЕСА_1 .
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що мирова угода між ОК «ЖБК» «Галіція 2» та ТОВ «Каньйон» від 01.09.2025 року, яка затверджена ухвалою господарського суду Львівської області від 16.09.2025 року, дозвільні документи на будівництво, листи ДАБК, інформація з реєстрів підтверджують, що: будівництво багатоквартирного житлового будинку триває, об'єкт не введений в експлуатацію, сертифікат готовності відсутній, що свідчить про відсутність правових підстав реєстрації права власності.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.
За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно письмових пояснень, які надійшли на адресу суду 22.10.2025 року від представника відповідача ТОВ «Каньйон», зазначає, що не заперечують проти задоволення позову про визнання майнового права на об'єкт незавершеного будівництва. Будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:11:005:0001), що станом на 22.10.2025 р. є незавершеним у будівництві, ступінь готовності - 65 відсотків, що підтверджується попереднім Актом готовності, складеним ТОВ «Каньйон». Окрім цього зазначають, що остаточний Акт готовності буде складено після кінцевої фіксації виявлених недоліків будівництва. На даний час житловий будинок не введено в експлуатацію та фактично має статус об'єкта незавершеного будівництва.
Як зазначалось судом, відповідно до умов договору від 16.03.2021 року, ОСОБА_1 набуто усіх прав та прийнято на себе зобов'язання учасника за Договором про сплату пайових внесків у Обслуговуючому кооперативі «ЖБК «Галіція 2» №2.82/18 від 02.07.2018 року, а саме обов'язку здійснення повної оплати пайового внеску, а Кооператив - організувати будівництво житлового будинку, введення його в експлуатацію та передачу відповідної квартири.
Згідно з пунктом 2.2 договору, об'єктом, що підлягав передачі позивачу після виконання зобов'язань, визначено однокімнатну квартиру, розташовану у будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137500:11:005:0001 за будівельною адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 42,46 кв.м. поверх 12 секція 2, за будівельним номером 82. Надана суду копія договору містить підписи сторін та печатки, що підтверджує його чинність. Факт повної оплати позивачем пайових внесків підтверджується: довідкою про відсутність заборгованості від 30.07.2018 року №2.82/18, виданою ЖБК «Галіція 2», Зазначена довідка підтверджує, що позивач виконав свою частину зобов'язань у повному обсязі.
Матеріали справи містять Договір про забудову земельної ділянки від 05 вересня 2015 року, договір про будівництво від 02 липня 2015 року та інші договори між ТОВ «Каньйон», ЖБК «Галіція 2» та ТОВ «Олдімстрой», які свідчать, що відповідач фактично є замовником будівництва секцій, до яких належить і квартира АДРЕСА_2 . Відповідно до цих документів, ТОВ «Каньйон» прийняло на себе обов'язки організувати будівництво та вводити об'єкти в експлуатацію. Надані копії договорів містять печатки товариства та підписи його посадових осіб.
Додатково позивач подав лист Інспекції ДАБК Львівської міської ради від 23.05.2025 року № Вх0006-вих-75268, з якого вбачається, що будинок за адресою АДРЕСА_1 , станом на день звернення позивачем не введено в експлуатацію. Також у справі міститься дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ112201280551 від 07.05.2020 року.
У матеріалах справи наявна копія ухвали від 16.09.2025 року у справі № 914/599/25 Господарського суду Львівської області, а саме копія мирової угоди між Львівською міською радою та ТОВ «Каньйон», у якій відповідач визнав свої фінансові зобов'язання щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , та встановлено, що ТОВ «Каньйон» є замовником будівництва на цій ділянці. Докази підписання мирової угоди директором ТОВ «Каньйон» Т.П. Ушаковою та її затвердження ухвалою суду підтверджують визнання відповідачем своїх обов'язків.
Матеріали справи також містять документи з відкритих реєстрів та технічну інформацію щодо статусу земельної ділянки та ходу будівництва. Вказані матеріали підтверджують, що будинок, в якому розташована квартира позивача, не введений в експлуатацію, завершення будівництва не оформлене у встановленому законодавством порядку, а реєстрація прав на завершений об'єкт є неможливою.
Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Судом встановлено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Каньйон» подав до суду заяву, в якій визнав позовні вимоги ОСОБА_1 . Вказане визнання є однозначним, добровільним, беззастережним та відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини першої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. Прийняття судом визнання позову є можливим лише після перевірки обґрунтованості такого визнання та його відповідності фактичним обставинам справи.
Згідно із частиною четвертою статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для цього законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. При цьому суд повинен перевірити, чи не суперечить визнання позову вимогам закону, чи не порушує права та інтереси інших осіб та чи відповідає встановленим судом фактичним обставинам справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що визнання ТОВ «Каньйон» позовних вимог повністю узгоджується з наданими доказами, зокрема: договором №2.82/18 від 02.07.2018, довідкою ЖБК «Галіція 2» про сплату пайового внеску згідно порядку розрахунків від 30.07.2018 р., Договором від 16.03.2021 року про заміну сторони в Договорі про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція 2» №2.82/18, проектною документацією, дозвільними документами ДАБК на будівництво, а також змістом мирової угоди між ЖБК «Галіція 2» та ТОВ «Каньйон», яка підтверджує роль ТОВ «Каньйон» як замовника будівництва та суб'єкта, відповідального за його завершення.
Суд зазначає, що визнання позову відповідачем не суперечить нормам матеріального та процесуального права, не порушує прав чи інтересів інших осіб, а навпаки - відповідає принципам правової визначеності, добросовісності та ефективного захисту майнових прав інвестора, гарантованих статтями 13, 41 та 55 Конституції України, статтями 15 і 16 ЦК України, Законом України «Про інвестиційну діяльність» та практикою Верховного Суду щодо захисту майнових прав інвесторів.
З огляду на викладене, суд вважає можливим та обґрунтованим прийняти визнання позову ТОВ «Каньйон», що є додатковим підтвердженням обґрунтованості вимог позивача та наявності законних підстав для їх задоволення.
Суд оцінює подані позивачем вищезазначені документи як належні та допустимі докази відповідно до статей 76-81 ЦПК України, які у сукупності підтверджують факти, на які посилається позивач. Суд виходить із того, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, тоді як відповідачі не виконали своїх обов'язків щодо завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію, що позбавляє позивача можливості реалізувати своє право шляхом реєстрації права власності. З огляду на викладене, суд вважає, що права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання за позивачем майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва.
Згідно статті 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу у повному обсязі.
При цьому, згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову до кількох відповідачів суд має право стягнути судові витрати солідарно, якщо характер спірних правовідносин передбачає солідарність відповідальності відповідачів або якщо інше не визначено судом.
У даній справі позовні вимоги заявлено до двох відповідачів, дії та бездіяльність яких перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням прав позивача. З матеріалів справи вбачається, що ЖБК «Галіція 2» уклав із позивачем договір № 44 та отримав від нього повний обсяг фінансування, ТОВ «Каньйон» виступає замовником будівництва та відповідальним за проходження дозвільних процедур, що підтверджується дозвільними документами, обидва відповідачі своїми діями та бездіяльністю спричинили ситуацію, коли позивач не може реалізувати своє майнове право.
Керуючись ст.12, 81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, - суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнові права (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на незавершену будівництвом однокімнатну житлову квартиру, в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень) за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:11:005:0001, що знаходиться в другій секції на 12 поверсі, за будівельним номером 82, загальна проектна площа 42,46 кв.м.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний кооператив «Галіція 2» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 4 246 грн. (чотири тисячі двісті сорок шість гривень).
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каньйон», місцезнаходження: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 346/94, код ЄДРПОУ 20853118.
Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Житлово-Будівельний кооператив «Галіція 2», місцезнаходження: м. Львів, пр. Чорновола, 63, код ЄДРПОУ 39896831.
Повний текст судового рішення виготовлено 08 грудня 2025 року.
Суддя І.В.Торська