Справа № 466/9208/25
Провадження № 3/466/3034/25
16 грудня 2025року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого інженером в ТзОВ «Аркада-х», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
22.09.2025 о 09год.27хв в м. Львові по вул. Рудненська, 1, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» С180 д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки CHEVROLET Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та о матеріальних збитків, чим порушив п. 13.1.Правил дорожнього руху України.
22.09.2025 о 09год.27хв в м. Львові по вул. Рудненська, 1, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz» С180 д.н.з. НОМЕР_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди не залишався на місці пригоди та не повідомив органи поліції, чим порушив п. 2.10.а. Правил дорожнього руху України.
Правила, встановлені ст.36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Постановою суду від 16.12.2025 справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі ст. 36 КУпАП ,об'єднано в одне провадження.
При розгляді матеріалів адміністративної справи в суді ОСОБА_1 , за участю власника автомобіля - ОСОБА_3 , свою вину заперечив, попередньо надавши клопотання про закриття щодо нього провадження у даній справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий ОСОБА_2 в минулих судових засідання, надав аналогічні пояснення, що містяться в матеріалах справи. В судове засідання на 16.12.2025р. не з'явився, однак подав заяву про розгляду справи без його участі. Просить притягнути винну особу до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 ,потерпілого ОСОБА_2 з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КУпАП України з наступних підстав.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Суд розглядає справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.
Згідно ст.ст. 251, 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів, це офіційний документ відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Суд вважає, що протоколи про адміністративні правопорушення можливо приймати до уваги як належні та допустимі докази зміст яких відтворює фактичну обставину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що протоколи складені уповноваженою особою у встановленому законом порядку, і ознаки діянь, вчинених ОСОБА_1 22.09.2025 року о 09 год. 27 хв. в м.Львові по вул. Рудненська, 1, містять склад правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Згідно з ст. 124 цього Кодексу передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Згідно диспозиції ст. 122-4 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода- це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Пунктом 2.10 А, Д Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.
Суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Не заважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні даних правопорушень, вона доведена наявними в матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №463443 від 24.09.2025 року, серії ЕПР1 №463447 від 24.09.2025року, схемою ДТП від 22.09.2025, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,та переглянутим судом відеозаписом обставин зазначеної вище пригоди.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист правлюдини і основоположних свобод практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства", Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України".
Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Окрім того, в судовому засіданні, 12.12.2025р. було оглянуто технічний відеозапис, наданий УПП у Львівській області, який витребуваний судом. З відеозапису вбачається, що автомобіль марки CHEVROLET Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 зупинився та надав перевагу у русі автомобілю марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_1 , який повертав з головної дороги праворуч (див. відео 00:34сек по 00:42сек). При здійсненні обгону автомобіля CHEVROLET Lacetti водій автомобіля марки Mercedes-Benz не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем CHEVROLET Lacetti.
Встановлені в ході судового розгляду обставини поза розумним сумнівом свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124, ст. 122-4 КУпАП.
На їх спростування, а також на спростування викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин переконливих доказів не надано.
Таким чином, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а також залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ст.124, ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст. 33 КУпАПпри накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи особу правопорушника та обставини справи, вважаю, що йому слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та оштрафувати на 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (вісімсот п'ятдесят гривень) в дохід держави.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП та оштрафувати на 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (три тисячі чотириста гривень) в дохід держави.
На підставі ст. 36 ч.2 КУпАП оштрафувати ОСОБА_1 на 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 3400 (три тисячі чотириста гривень) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят коп.).
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу, внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя В. В. Свірідова