Справа № 459/3774/25 Провадження № 3/459/1324/2025
16 грудня 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Отчак Н.Я., з участю секретаря судового засідання Середницької І.О., прокурора Гудими Л.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Фрея А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, процюючого у ТОВ «Агро-Інвест», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 01.04.2024 о 08:37год, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_1 , в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 18.09.2024 о 13:42 год., подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, а саме 10.06.2025 о 12:40год, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Прокурор підтримала наведені у протоколах обставини, просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, а протоколи про адміністративне правопорушення об'єднати в одне провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав частково. Просив звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення вказаних правопорушень обмежившись лише усним зауваженням, оскільки порушення строків подачі декларації є незначними. Окрім цього, просив протоколи про адміністративне правопорушення об'єднати в одне провадження.
16.12.2025 адвокат Фрей А.В. подав письмові пояснення у справі в яких просив провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП згідно Протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 745, № 746, № 747 від 13.10.2025 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення або на підставі п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
За обставин, якщо суд дійде висновку, що ОСОБА_1 слід притягнути до відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на підставі Протоколів про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 745, № 746, № 747 від 13.10.2025 - просив звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, особи, яка притягується до відповідальності та її захисника адвоката Фрея А.В., а також дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст.172-6КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до ч. 2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в"-"ґ" пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Так, вина ОСОБА_1 у вчинених адміністративних правопорушеннях, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №747 від 13.10.2025, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП;
протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №746 від 13.10.2025, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП;
протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №745 від 13.10.2025, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП;
повідомленням Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.09.2025 за № 47-06/77014-25;
копією наказу в.о. керівника апарату Радехівського районного суду Львівської області Марії Полійчук № 1/К від 22.01.2024 про призначення ОСОБА_1 з 24.01.2024 на посаду секретаря судового засідання;
копією наказу керівника апарату Радехівського районного суду Львівської області Ірини Білозір № 55/К від 12.08.2024 про звільнення секретаря судового засідання ОСОБА_1 з займаної посади 16.08.2024 за угодою сторін;
повідомленням керівника апарату Радехівського районного суду Львівської області Ірини Білозір від 16.08.2025, яке отримав ОСОБА_1 16.08.2024, стосовно роз'яснення обов'язку подачі декларації;
копією електронної декларації, згідно якої ОСОБА_1 01.04.2024 о 08:37год, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік (щорічна);
копією електронної декларації, згідно якої ОСОБА_1 18.09.2024 о 13:42 год., подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений поданими деклараціями (при звільненні);
копією електронної декларації, згідно якої ОСОБА_1 10.06.2025 о 12:40год, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (після звільнення);
письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 24.09.2025, згідно яких він був ознайомлений з вимогами Закону України «Про запобігання корупції». Поважних причин стосовно невчасного подання вищезазначених декларації у нього не було.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, яку зобов'язаний був подати до 00:00 год. 01.04.2024, лише 01.04.2024 о 08:37 год.
Також, із даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений поданими деклараціями (при звільненні), яку зобов'язаний був подати до 00:00 год. 15.09.2024, лише 18.09.2024 о 13:42 год.
Окрім цього, з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік (після звільнення), яку зобов'язаний був подати до 00:00 год. 01.04.2025, лише 10.06.2025 о 12:40 год.
При цьому, відсутні поважні причини несвоєчасного подання декларацій.
Тому, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Щодо клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язане з корупцією, має істотне значення як день його вчинення, так і день виявлення правопорушення.
При цьому, суд звертає увагу, що крім факту встановлення несвоєчасності подання декларації для наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, необхідно також встановити відсутність поважних причин несвоєчасного подання декларації та чи є відповідна особа суб'єктом декларування відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно роз'яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов'язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов'язане з корупцією як сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Органом, уповноваженим на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, у цьому випадку є, відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції у випадках, передбачених ст. 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище) та, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 255 КУпАП, прокурор (статті 172-4 - 172-20).
Натомість, відповідно до абзацу п. 1 ст. 255 КУпАП, Національне агентство з питань запобігання корупції складає протоколи у випадках, передбачених, статтями 172-4 - 172-9 КУпАП у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посада ОСОБА_1 не віднесена до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
З огляду на зазначене, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративну правопорушення, пов'язаного з корупцією, а саме 13 жовтня 2025 року, а саме коли уповноваженою особою на складання протоколу встановлено всі обставини та склад правопорушення, опитано особу та встановлено відсутність поважних підстав на неподання декларації у визначений строк.
Таким чином, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП не закінчилися, тому клопотання не підлягає до задоволення.
Окрім цього, доводи сторони захисту викладені в судовому засіданні та в письмових поясненнях по справі, суд вважає такими, що не спростовують доказів наданих на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Зібрані по справі докази є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні.
Щодо клопотання захисника про звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за малозначністю вчиненого, то суд зазначає, що згідно ст.22КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.
Положення ст.22КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративної відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Беручи до уваги встановлені матеріалами справи обставини, суд приходить до висновку, що вчинені правопорушення не є малозначними, у розумінні ст. 22 КУпАП, оскільки вчинення таких порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади та місцевого самоврядування, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування, а тому суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення та закриття провадження у справі.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд приймає до уваги ст. 33, 34, 35 КУпАП в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Суд приймає до уваги характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
Як передбачено ч.2 ст.36 КУпАП , якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи обставини вчиненого, особу порушника, вважаю за необхідне накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6КУпАП. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284 КУпАП,
Об'єднати справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 № 459/3774/25, 459/3775/25 та 459/3776/25 за ч. 1 ст. 172-6КУпАП в одне провадження та присвоїти реєстраційний номер № 459/3774/25, провадження по справі 3/459/1324/2025.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, на підставі ст.36 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. Я. Отчак