465/10951/25
2-о/465/407/25
про залишення без руху
"09" грудня 2025 р. суддя Франківського районного суду м.Львова Мартьянова С.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Дослідивши матеріали заяви, приходжу до висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною другою статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження зокрема справи про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст. 42 ЦПК Укр аїни, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Частиною 4 ст. 294 ЦПК встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема з'ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Разом з тим, всупереч вказаним вимогам, заявницею не зазначено жодної заінтересованої особи.
Відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, подана заявницею заява не містить реєстраційного номеру облікової картки платника податків, відомостей щодо наявності у заявниці електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Пунктом 9 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Вищезазначена вимога недотримана позивачем при поданні позовної зави до суду.
Разом з тим, з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається, що вищевказаних вимог закону заявницею не виконано.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
З матеріалів заяви вбачається, що заявницею надано один примірник заяви та доданих до неї документів для суду.
Разом з тим, у випадку зазначення заінтересованої особи (заінтересованих осіб) заявниці слід надати примірник (примірники) заяви та доданих до неї документів для заінтересованої особи (заінтересованих осіб).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявницею не долучено до такої квитанцію про сплату судового збору за подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 N 3674-VI.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Враховуючи, що заявницею заявлено одну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення, останній необхідно сплатити 605,60 гривень судового збору або надати докази, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і 177 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.175 і 177 цього кодексу, усунувши вищевказані недоліки позовної заяви, така вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відтак, вважаю, що заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати заявниці строк для усунення вказаних недоліків, надавши строк для їх усунення п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 175, 177, 185, 293, 294, 315, 318 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення заявниці ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявниці, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Мартьянова С.М.