465/5899/25
6/465/279/25
17.12.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Баран О.І.,
за участі секретаря судового засідання Щирба Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника відповідача адвоката Літвінова Миколи Івановича про розстрочення виконання судового рішення від 17 листопада 2025 року в справі за позовом
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 37356833, електронна пошта: info@sgroshi.com, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А, зареєстрований електронний кабінет у ЄСІТС),
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором,
5 грудня 2025 року представник відповідача, адвокат Літвінов М.І., звернувся в суд із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 17 листопада 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свою заяву обґрунтовує тим, що виконання рішення відповідачем одразу і в повному обсязі ускладняється у зв'язку із відсутністю стабільного заробітку, а також у зв'язку із наявністю інших боргових кредитних зобов'язань. Оскільки у відповідача відсутній стабільний заробіток та він є тимчасово безробітним.
Просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище та розстрочити виконання рішення суду терміном на 12 місяців із сплатою у рівних частинах заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судове засідання, призначене на 17.12.2025 учасники справи не з'явились, про дату, час, місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення повідомлялись належним чином.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17.11.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольно частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 17 290,00 грн заборгованості за кредитним договором №04.12.2024-100000142 від 04.12.2024 та 2 014,47 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволені решти вимог відмовлено.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду (пункт 9 частини 3статті 129 Конституції України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст. 18 ЦПК України).
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Пунктами 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, вказано, що:
«44. Розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
45. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
46. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.
47. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом».
Суд дійшов висновку, що сам факт звернення із указаною заявою до суду вказує на те, що відповідач ігнорує наявних у нього зобов'язань, а лише клопоче про те, щоб розстрочити виконання судового рішення, через скрутне матеріальне становище.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.
Аналіз змісту наведених конституційних положень та законодавчих норм в їх сукупності дає підстави для висновку, що відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можливе лише за наявності виняткових обставин, що роблять виконання рішення суду неможливим або значно утрудненим у певний період часу, доведених належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, представник заявника стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище, те, що на даний час не має стабільного заробітку та тимчасово не працює, що підтверджується довідкою по формі ОК-5 рівень його доходів. Окрім того, зазначає що заявник має інші кредитні зобов'язання підтверджується Звітом Українського Бюро Кредитних Історій від 15.10.2025, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду строком на 11 місяців.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,
Заяву представника відповідача, адвоката Літвінова Миколи Івановича, про розстрочення виконання судового рішення від 17 листопада 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), виконання рішення Франківського районного суду м.Львова від 17.11.2025 у справі № 465/5899/25 на одинадцять місяців, шляхом проведення щомісячної сплати коштів у розмірі 1 754,95 грн, з моменту набрання ухвали суду щодо розстрочки виконання рішення законної сили (загальна сума заборгованості становить 19304,47 грн та складається із заборгованості за кредитним договором у розмірі 17 290,00 грн та витрат пов'язаних зі сплатою судового збору 2 014,47 грн) до 31 (30) числа кожного місяця.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту ухвали 17.12.2025 року.
Суддя: Баран О.І.