15 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 760/4695/23
провадження № 51-3006ск25
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року,
встановила:
захисник ОСОБА_4 вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд зазначених судових рішень. Одночасно адвокат вдруге просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року, посилаючись на норми КПК України та на те, що повний текст цього судового рішення був ним отриманий на електронну адресу 29 квітня 2025 року, а 29 травня 2025 року він отримав його з мокрою печаткою суду рекомендованим листом. Просить ураховувати такі, на його думку, поважні причини і поновити строк на касаційне оскарження вказаного судового рішення.
Ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від
01 серпня 2025 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 було повернуто на підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5 - 440 кс (15) 16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Також Суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Наведені захисником у клопотанні доводи про необхідність поновлення йому строку на касаційне оскарження Верховний Суд не визнає поважними з огляду на таке.
При вирішенні цього питання Суд виходить із того, що визначений процесуальним законом трьохмісячний строк для подання касаційної скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. При цьому особа, яка бажає подати касаційну скаргу має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Як слідує із матеріалів провадження за касаційною скаргою, скаржник звертався до Верховного Суду, що свідчить про обізнаність заявника із результатом розгляду його апеляційної скарги.
Будь-яких доводів або обґрунтованих причин пропуску ним строку на касаційне оскарження судових рішень, які завадили подати вчасно касаційну скаргу, зважаючи на те, що захисник ОСОБА_4 брав участь у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_5 у першій та апеляційній інстанціях, був присутнім під час оголошення резолютивної частини ухвали та роз'яснення головуючим суддею порядку її оскарження й дати оголошення повного тексту, не наведено. Таким чином, строк на касаційне оскарження судових рішень щодо ОСОБА_5 обчислювався для захисника з дня оголошення резолютивної частини вказаної ухвали.
Зі змісту поданої скарги не вбачається обґрунтованих підстав для поновлення захиснику ОСОБА_4 строку на касаційне оскарження, оскільки в ній не зазначено переконливих обґрунтувань на підтвердження доводів про неспроможність подати касаційну скаргу вчасно.
З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід повернути скаржнику, оскільки вона подана після закінчення строку касаційного оскарження та відсутні підстави для його поновлення.
Ураховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити захиснику ОСОБА_4 в поновленні строку на касаційне оскарження вироку Солом'янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року та ухвали Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року.
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3