15 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 587/2766/21
провадження № 51-4516ск25
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 вересня 2025 року і
встановила:
ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2024 року залишено без задоволення заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 14червня 2007 року за нововиявленими або виключними обставинами, визнання неконституційним призначення покарання у виді довічного позбавлення волі та заміни його на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, звільнення з місць позбавлення волі.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 01 вересня 2025 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а згадану ухвалу місцевого суду залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій виклав вимогу про скасування вказаного судового рішення та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування своїх вимог він посилається на те, що ухвала апеляційного суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки апеляційний суд не дав належної оцінки його доводам про наявність нововиявлених обставин. Також уважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його заявою в порушення вимог ч. 2 ст. 464 КПК України.
Мотиви Суду
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, а також наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувані засудженим ОСОБА_4 ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, постановлені щодо нього, дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України, нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Зі змісту ст. 459 КПК України, яка містить вичерпний перелік підстав для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами, випливає, що нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що вступив у законну силу, юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальному провадженні та спростовують через їх попередню невідомість та істотність висновки, що містяться у вироку, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Нововиявленими обставинами є лише ті фактичні дані, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Тобто, для перегляду рішення за нововиявленими обставинами необхідно, щоб такі обставини впливали на юридичну оцінку фактів, на підставі якої ухвалено оскаржуване рішення.
Як убачається із рішення суду апеляційної інстанції, зі змісту заяви ОСОБА_4 було встановлено, що він вважає, що колегія суддів місцевого суду в порушення вимог кримінального процесуального законодавства не в повній мірі дослідила обставини, викладені у заяві за нововиявленими обставинами, які могли істотно вплинути на висновки суду щодо обставин, які стали відомі після ухвалення вироку суду, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження в порядку ст. 459 КПК України та подальшого вирішення питання про винуватість або невинуватість засудженого.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2024 року за нововиявленими обставинами, дійшов висновку про те, що зазначені у заяві обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 459 КПК України. Судом апеляційної інстанції не було встановлено таких обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду під час ухвалення судового рішення, і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали, що належить переглянути.
Апеляційний суд констатував, що доводи, на які посилається засуджений ОСОБА_4 , не відносяться до нововиявлених обставин згідно ч. 2 ст.459 КПК України, а є переоцінкою доказів в розумінні самого засудженого та зауважив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути.
При цьому суд зазначив, необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Желтяков проти України» (Zheltyakov v. Ukraine), заява № 4994/04, рішення від 09.06.2011. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає в тому, що жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Зокрема, у названій справі ЄСПЛ зазначив: "у будь-якому разі Суд вважає, що ситуація не вимагала такого грубого втручання у остаточне рішення суду. Немає жодних підстав вважати, що воно стосувалося серйозного порушення процесуальних норм. Також не стверджувалось, що висновок був "завідомо неправильним".
Крім того, слід зазначити, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлено обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Убачається, що під час розгляду цього кримінального провадження в суді було забезпечено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів, а повторне дослідження доказів щодо їх належності, допустимості та достатності, тобто їх переоцінка, є неприпустимим з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення ЄСПЛ від 3 квітня 20008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня
2015 року в справі «Устименко проти України».
Ураховуючи викладене, доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 щодо наявності нововиявлених обставин є необґрунтованими.
Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Що стосується клопотання засудженого щодо проведення розгляду його касаційної скарги в режимі відеоконференцзв'язку, колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 430 КПК України, суддя-доповідач вирішує таке клопотання тільки після відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
постановила:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 вересня 2025 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3