Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 686/13773/21 (провадження № 61-8511 св 25)
04 грудня 2025 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 червня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Хмельницької міської ради, ОСОБА_1 , третя особа ? Військова частина НОМЕР_1 , про визнання частково недійсним рішення, додатку до нього та витребування майна із чужого незаконного володіння, ухвалою від 04 грудня 2025 року призначив її до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. У червні 2021 року заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - МОУ), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (далі - КЕВ м. Хмельницького) до Хмельницької міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та витребування майна з чужого незаконного володіння.
2. Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 23 січня 2025 року позов заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіонузадовольнив.
3. Визнав недійсними пп.1.1 п.1 рішення та пп.1 п.1 Додатку №1 до рішення Хмельницької міської ради від 26 серпня 2015 року № 19 «Про надання громадянам дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та втрату чинності» у частині надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлових будинків, кадастровий номер 6810100000:35:003:0121, площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
4. Витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький земельну ділянку, кадастровий номер 6810100000:35:003:0121, площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
5. Хмельницький апеляційний суд постановою від 04 червня 2025 року апеляційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнив частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2025 року скасував та ухвалив нове судове рішення. Відмовив у задоволенні позову заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, МОУ, КЕВ м. Хмельницький. Вирішив питання розподілу судових витрат.
6. У липні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Іванківа Б. Б. , подана через підсистему «Електронний суд», на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 червня 2025 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо застосування позовної давності та витребування спірної земельної ділянки.
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: ОСОБА_3 (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., ухвалою від 07 серпня 2025 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
8. На підставі розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 , на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д.
9. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 686/13773/21 визначено Калараша А. А., судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Пророк В. В.
10. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
11. Також відповідно до положень статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
12. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
14. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
15. Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 листопада 2025 року № 10-22-0.502-2916/2-25 нормативна грошова оцінка земельної ділянка з кадастровим номером 6810100000:35:003:0121, площею 0,06 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 становить 118 212,00 грн.
16. Таким чином, ціна позову у цій справі становить 118 212,00 грн (вартість земельної ділянки), що станом на 01 січня 2025 року не перевищувала двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Тобто судове рішення у справі № 756/8522/19 не підлягають касаційному перегляду в силу вимог закону.
17. Водночас касаційна скарга не містить посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
18. Крім того, і ухвала про відкриття касаційного провадження у справі також не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, на підставі яких Верховний Суд відкрив касаційне провадження у малозначній справі.
19. Визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
20. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
21. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
22. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
23. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
24. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
25. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
26. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики. Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
27. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
28. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
29. В Постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.
30. Отже, враховуючи, що заявникомподано касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, вважаю, що касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково, та належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б закриття касаційного провадження за касаційною скаргою керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону як помилково відкритого.
31. Крім того, не можу погодитись з колегією суддів щодо призначення цієї справи до розгляду колегією суддів у складі п'яти суддів, оскільки вважаю, що справи мають розглядатись колегіями суддів у складі п'яти суддів лише у виключних випадках, а не у всіх випадках, коли до справ не застосовуються частина третя або четверта статті 401 ЦПК України. Більш докладна мотивація цього висновку міститься у моїх окремих думках з цього питання у інших справах (дивитись, наприклад, справи № 333/2304/18 (провадження № 61-7003 св 22), № 712/9928/20 (провадження № 61-7066 св 22), № 466/9872/21 (провадження № 61-8240 св 22), № 621/3475/19 (провадження № 61-8186 св 22), № 757/65151/21 (провадження № 61-6791 св 22), № 365/159/20 (провадження № 61-8453 св 22), № 504/158/22 (провадження № 61-9600 св 22) тощо). Тому вважаю, що колегія суддів дійшла помилкового висновку про необхідність призначення справи № 686/13773/21 (провадження № 61-8511 св 25) до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Суддя В. В. Пророк