16 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 335/2132/25
провадження № 61-14567ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гавриленко Надія Андріївна, на рішення Вознесенівського районного суду
м. Запоріжжя від 26 червня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки.
Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
20 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гавриленко Н. А., через підсистему «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року
у цій справі, у якій представник заявниці, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, просить рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року і ухвалити нове рішення
про задоволення позову.
Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2025 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гавриленко Н. А., залишено без руху
та запропоновано надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості земельних ділянок, тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду від 24 листопада 2025 року ОСОБА_1 ,
в інтересах якої діє адвокат Гавриленко Н. А., надіслала матеріали на усунення недоліків, з яких вбачається, що недоліки касаційної скарги представником заявника усунуто.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини
і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини,
яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури
у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи
те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року
у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права
та більшим ступенем формальності процедур.
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом
(пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод),
та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову,
що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти дотриманню розумного строку розгляду справи, а також визначеності
й стабільності у цивільних правовідносинах.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі
№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Предметом позову є вимоги про визнання права власності в порядку спадкування
на земельні ділянки.
Нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2324281200:04:016:0001 становить 77 718,81 грн, що підтверджується витягом
з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, доданим на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2324281200:05:013:0015 становить 59 601,10 грн, що підтверджується витягом
з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, доданим на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Отже, ціна позову в загальному розмірі становить 137 319,91 грн (77 718,81 + 59 601,10), тому ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Таким чином, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.
Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України представником заявниці у касаційній скарзі не наведено.
Обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову,
що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом
у цій справі не встановлено.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову,
складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства
й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гавриленко Н. А., оскаржила судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гавриленко Надія Андріївна,
на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у справі
за позовом ОСОБА_1 до Пологівської міської територіальної громади в особі Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки, відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. О. Карпенко
І. М. Фаловська