11 грудня 2025 року
м. Київ
Справа № 757/33279/21-ц
Провадження № 61-3467ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Кобзар Юлія Богданівна (далі - адвокат),
на рішення Печерського районного суду міста Києва від 9 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до скаржника за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про стягнення коштів і
1. У червні 2021 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути зі скаржника:
- 200 000,00 доларів США вкладу, 166 923,29 доларів США процентів і 43 052,05 доларів США як три проценти річних за договором банківського вкладу № SAMDN01000710134459 від 12 квітня 2010 року;
- 630 002,69 грн вкладу, 823 007,90 грн процентів, 135 303,87 грн як три проценти річних і 1 092 435,78 грн інфляційних втрат за договором банківського вкладу № SAMDN01000729520766 від 8 жовтня 2012 року.
2. 9 липня 2024 року Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов частково:
стягнув зі скаржника на користь позивачки
- 200 000,00 доларів США вкладу, 9 842,45 доларів США процентів та 18 000,00 доларів США як три проценти річних за договором банківського вкладу № SAMDN01000710134459 від 12 квітня 2010 року;
- 630 002,69 грн вкладу, 753 103,75 грн процентів, 310,68 грн як три проценти річних за договором банківського вкладу № SAMDN01000729520766 від 8 жовтня 2012 року;
відмовив у задоволенні іншої частини вимог.
3. 11 березня 2025 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.
4. 18 березня 2025 року адвокат в інтересах скаржника сформувала у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 8496/0/220-25 від 18 березня 2025 року), у якій просила скасувати зазначені судові рішення в частині задоволених позовних вимог й ухвалити нове - про відмову в задоволенні цієї частини позову, а в іншій частині судові рішення залишити без змін і змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, додавши, що розмір коштів до стягнення зі скаржника у вигляді трьох процентів річних зазначений без відрахування податків і зборів, які мають бути утримані в установленому законом порядку.
5. 5 червня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк з дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав: (1) надати докази відправлення копії касаційної скарги позивачці, (2) доплатити 12 726,53 грн судового збору.
6. 16 липня 2025 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 22291/0/220-25 від 17 липня 2025 року), до якої додав транспортну накладну, згідно з якою скаржник надіслав на адресу позивачки копію касаційної скарги, та квитанцію про доплату 12 726,53 грн судового збору.
7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження:
- суди першої й апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновку щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 жовтня 2021 року у справі № 263/11275/18, від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 жовтня 2020 року, від 7 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17, від 25 березня 2024 року у справі № 461/2729/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 грудня 2021 року у справі № 910/13/21;
- скаржник надав суду належні, достатні та допустимі докази підтвердження факту надання позивачкою згоди на переведення боргу від скаржника до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», однак суди не надали належної оцінки таким доказам, не зазначили, чому такі докази не можна кваліфікувати як допустимі та належні.
9. Скаржник у касаційній скарзі просить зупинити виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 9 липня 2024 року у справі № 757/33279/21-ц до закінчення перегляду справи у касаційному порядку. Мотивував тим, що є ризик стягнення зі скаржника коштів, що призведе до безпідставних і необґрунтованих збитків у разі задоволення касаційної скарги, оскільки повернення таких коштів потребуватиме значних зусиль.
9.1. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (абзац другий частини восьмої статті 394 ЦПК України).
9.2. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частини перша та друга статті 436 ЦПК України).
9.3. За змістом наведених приписів у заяві про зупинення виконання чи дії оскаржених судових рішень має бути обґрунтування необхідності такого зупинення. Скаржник належне обґрунтування не навів. Не підтвердив доказами, зокрема, те, що суд першої інстанції видав виконавчий лист на примусове стягнення коштів, а виконавець відкрив відповідне виконавче провадження та розпочав вчинення виконавчих дій. Тому у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення суду першої інстанції слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про стягнення коштів.
2. Витребувати з Печерського районного суду м. Києва цивільну справу № 757/33279/21-ц.
3. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 9 липня 2024 року.
4. Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко