12 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 363/3878/20
провадження № 61-12133ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І.
у справі за позовом ОСОБА_1 (до зміни імені - ОСОБА_2 ) до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попка Володимири Вікторовича, Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Вишгородського району Київської нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року
постановив ухвалу про таке:
1. 19 червня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у цивільній справі № 363/3878/20.
2. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу залишено без руху. Запропоновано позивачці в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом сплати судового збору за подання касаційної скарги, а також додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення з наданням підтверджуючих документів.
3. На виконання вищевказаної ухвали Верховного Суду позивачкою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якому вона посилається на ті ж підстави для такого поновлення, що й і у раніше поданому клопотанні. Зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції до цього часу їй не була вручена. Разом з тим позивачка не надала доказів, що вона вживала заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй касаційного провадження, оскільки вона вже подавала касаційну скаргу на вказані судові рішення, і така була їй повернута у зв'язку з невиконанням ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. Проживаючи в Норвегії, не вказала у касаційній скарзі поштової адреси чи інших засобів зв'язку для отримання кореспонденції з Верховного Суду. Така кореспонденція надсилалася позивачці на адресу для листування, вказану в касаційній скарзі. Не зазначила обґрунтованих причин подання повторної касаційної скарги лише у червні 2025 року.
4. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2025 року в задоволенні клопотання позивачки про звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги відмовлено, продовжено строк на усунення недоліків її касаційної скарги.
5. 09 грудня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків позивачки разом з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, про звільнення від сплати судового збору.
В тексті заяви позивачка заявляє відвід судді Верховного суду Пархоменку П. І.
6. Заява про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. мотивована тим, що вказаний суддя в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 21 жовтня 2025 року в третє поспіль не розглянув клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги (не завершив розгляд ухваленням рішення в резолютивній частині ухвали).Такі дії судді викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності.
7. Верховний Суд вважає, що підстав для відводу судді немає, а заява про його відвід є необґрунтованою.
8. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
(1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
(2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
(3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
(4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
(5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (частина перша статті 36 ЦПК).
9. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК).
10. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК).
11. Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
12. Аналіз заяви про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. свідчить, що доводи позивачки обґрунтовані виключно припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами. Заява про відвід підтверджує, що в ній викладено незгоду із процесуальним рішенням судді і не свідчить про наявність підстав для його відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК, зокрема того, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності указаного судді.
13. Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
14. З огляду на викладене, заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. є необґрунтованою. Тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК питання про відвід судді слід передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40, 260 ЦПК, Верховний Суд
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І.
2. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Пархоменка П. І. передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді:П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков