Постанова від 09.12.2025 по справі 925/733/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 925/733/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - Капуловський А.В.,

відповідача - Чернілевський В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 12.06.2025 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 13.08.2025

у складі колегії суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.

та касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області

у складі судді Кучеренко О.І.

від 03.03.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.

від 13.08.2025

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Агротрейд Групп"

про зобов'язання надати інформацію про діяльність товариства.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом, у якому просив зобов'язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати:

1) інформацію про:

- фінансовий результат діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за період з 2015 року по другий квартал 2022 року (по кожному з років окремо);

- цивільно-правові та господарсько-правові договори, що укладалися із засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд Групп" або їх близькими родичами чи пов'язаними з ними юридичними особами;

- кількість та ім'я фізичних осіб і назви юридичних осіб, які з 2016 року по теперішній час надавали послуги для Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за цивільно-правовими чи господарсько-правовими угодами (з зазначенням виду послуг);

- способи використання Приватним підприємством "Агротрейд Групп" земельних ділянок, які будь-коли знаходилися чи знаходяться у власності або користуванні такого приватного підприємства;

- кількість та загальну площу земельних ділянок, які перебували у користуванні/оренді Приватного підприємства Приватного підприємства "Агротрейд Групп" станом на 01.12.2017;

- кількість та загальну площу земельних ділянок, які перебувають у користуванні/оренді Приватного підприємства "Агротрейд Групп" станом на даний час;

- обставини розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених Приватним підприємством "Агротрейд Групп" з іншими фізичними та/або юридичними особами, що мало місце з початку 2018 року і по теперішній час, зокрема, про підстави розірвання таких договорів (судове рішення, додаткова угода) за кожним з розірваних договорів;

- договори оренди земельних ділянок, які розривалися з ініціативи Приватного підприємства "Агротрейд Групп" та яких саме земельних ділянок вони стосуються;

- договори оренди земельних ділянок, які розривалися за згодою сторін таких договорів, та яких саме земельних ділянок вони стосуються;

- земельні поліпшення, які знаходяться чи знаходились (на момент розірвання договорів оренди) на земельних ділянках, договори оренди яких розірвані з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" (їх вид, розмір, цільове призначення та вартість);

- шкоду, яка завдана Приватному підприємству "Агротрейд Групп" внаслідок розірванням договорів оренди земельних ділянок;

- цільове спрямування і використання коштів, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІК-ГРУП" (ідентифікаційний код: 41371120) за договором позики № б/н від 28.11.2018, укладеним між Приватним підприємством "Агротрейд Групп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕПІК-ГРУП";

- обставини, за яких позикодавцем було обрано саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПІК-ГРУП", а не будь-який інший суб'єкт господарювання (зокрема інформацію щодо пов'язаності керівника/засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІК-ГРУП" з посадовими особами Приватного підприємства "Агротрейд Групп" та/або іншими особами, які надають будь-які послуги для Приватного підприємства "Агротрейд Групп" або його посадових осіб);

- банківські установи, в яких відкриті чи були відкриті банківські рахунки на ім'я Приватного підприємства "Агротрейд Групп", із вказанням періодів в часі, протягом яких такі рахунки діяли та обслуговувалися банківськими установами;

2) належним чином засвідчені копії наступних документів:

- протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2003 року до 2022 року;

- статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2003 року до 2022 року;

- актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2003 року до 2022 року;

- господарських договорів, які підписувались у період з 2003 року до 2022 року;

- документів, які впливають на стан активів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що підписувались від такого підприємства у період з 2003 року до 2022 року;

- рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2015 року;

- фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2015 року по другий квартал 2022 року;

- договорів оренди земельних ділянок, що укладались Приватним підприємством "Агротрейд Групп" як орендарем з 2003 року по теперішній час;

- додаткових угод, судових рішень та інших документів, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди, що укладалися з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" за період з 2017 року по теперішній час;

- первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2015 року до 2022 року;

- документів на підтвердження відкриття Приватним підприємством "Агротрейд Групп" рахунків в банках чи інших фінансових установах;

- виписки про рух коштів на банківських рахунках Приватного підприємствам "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року до лютого 2022 року включно;

- поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2017-2021 року;

- документів на підтвердження способів використання Приватним підприємством "Агротрейд Групп" орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017-2021 років;

- документів на підтвердження використання іншими фізичними чи юридичними особами земельних ділянок та іншого нерухомого майна, які перебувають чи перебували у власності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" протягом 2017-2021 років;

- документів на підтвердження виконання укладених цивільно-правових договорів між засновками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд Групп", їх близькими родичами чи пов'язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством "Агротрейд Групп" .

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Приватним підприємством "Агротрейд Групп" Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" та статуту підприємства, які полягають в ухиленні від обов'язку надання документів на вимогу його учасника і порушенням корпоративного права ОСОБА_1 , як учасника Приватного підприємства "Агротрейд Групп", на отримання інформації про господарську діяльність товариства.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яке оформлено протоколом № 17/09 від 18.09.2015, вирішено вивести ОСОБА_2 зі складу учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з передачею належної йому частки у статутному капіталі підприємства у розмірі 9 500 000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу підприємства у рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 50% статутного капіталу кожному. У зв'язку з торгово-виробничою необхідністю вирішено збільшити розмір статутного капіталу підприємства до 19 500 000,00 грн.

Рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яке оформлене протоколом № 08/07/17 від 08.07.2017 затверджено нову редакцію статуту Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (надалі - Статут), який визначає загальні правові, економічні та соціальні основи організації і діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яке є правонаступником Приватного підприємства "КОЛО" (пункт 1.1 Статуту).

Учасниками та власниками підприємства є громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (пункт 1.2 Статуту).

Підприємство створене і діє відповідно до Конституції, чинного законодавства України, а також даного Статуту (пункт 1.3 Статуту).

Підприємство є юридичною особою, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків України, інших кредитних установах, круглу печатку з власною назвою, штампами, бланки з власним найменуванням, власний товарний знак (знак обслуговування) та інші реквізити (пункт 1.5 Статуту).

Статутний капітал підприємства складається з внесків учасника у грошовій формі або майновій формі і може бути збільшений за рахунок додаткових внесків. Статутний капітал підприємства складає 19 500 000,00 грн (пункт 5.1 Статуту).

Частки у статутному капіталі розподіляються таким чином: ОСОБА_3 - грошовий внесок у національній валюті у розмірі 9 750 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу підприємства та дорівнює 500 рівним часткам; ОСОБА_1 - грошовий внесок у національній валюті в розмірі 9 750 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу підприємства та дорівнює 500 рівним часткам (пункт 5.2 Статуту).

Всі питання, не врегульовані Статутом та іншими внутрішніми документами підприємства, вирішуються на підставі діючого законодавства України.

Статут підписаний учасниками підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Христинівського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі під № 2267, 2268.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.07.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є учасниками Приватного підприємства "Агротрейд Групп" та володіють рівними частками у статутному капіталі приватного підприємства у розмірі 50% кожен, що становить 9 750 000,00 грн. Керівником юридичної особи зазначено ОСОБА_3 .

03.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до керівника Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з вимогою, у якій посилаючись на положення пункту 5 статті 116 Цивільного кодексу України вимагав надати копії документів, що стосуються інформації про діяльність Приватного підприємства "Агротрейд Групп", у тому числі річних балансів, звітності товариства про його діяльність, що надається до податкових органів, органів статистики тощо, протоколів зборів, статуту та корпоративного договору, актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, господарських договорів, в тому числі придбання та/або оренди земельних ділянок та основних засобів, судових рішень, документів стосовно розподілу дивідендів та інших документів, які стосуються фінансово-економічної діяльності підприємства і впливають на стан його активів за період з 2003 року по теперішній час.

Дане звернення було вручено представнику Приватного підприємства "Агротрейд Групп" 24.11.2021, що підтверджується трекінгом відправлення Акціонерного товариства "Укрпошта" № 0303514666116, проте було залишено без відповіді та без задоволення.

04.02.2022 представник позивача - адвокат Романюк Христина Петрівна звернулась до Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з адвокатським запитом від 03.02.2022, у якому просила у порядку статей 20 та 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надати відповідну інформацію та копії документів, які позивач просить суд витребувати під час розгляду даної справи.

У відповідь на адвокатський запит від 03.02.2022, відповідач надіслав представнику позивача лист № 10 від 23.02.2022, у якому зазначив, що господарська діяльність Приватного підприємства "Агротрейд Групп" здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням договірних відносин, порядку ведення господарським операцій, звітності, сплати податків та зборів до бюджетів. Запитувані адвокатом документи стосуються безпосередньо господарської діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", доступу до даних документів учаснику господарського товариства чинним законодавством не передбачено, а тому можливості надати такі документи на адвокатський запит в його інтересах Приватне підприємство "Агротрейд Групп" не має права.

30.06.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.06.2022, у якій посилаючись на отримання актуальної інформації щодо стану фінансової діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" і отриманих таким підприємством прибутків, просив надати інформацію та копії документів, які пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Дана заява була вручена представнику Приватного підприємства "Агротрейд Групп" 12.07.2022, що підтверджується трекінгом відправлення Акціонерного товариства "Укрпошта" № 03035151455946, проте була залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

Позивачем неодноразово ініціювались скликання загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з можливістю ознайомитись з документами необхідними для розгляду питань порядку денного, шляхом направлення на адресу відповідача відповідних листів, про що є відомості у матеріалах справи. У своїх листах позивач також пропонував включити до порядку денного загальних зборів питання - звіт директора про фінансову діяльність підприємства, проведення аудиту господарської діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", визначення розмірів прибутку та розмірів дивідендів учасників.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії: протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2017 до 2022 років, статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2017 до 2022 років; актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2017 до 2022 років; рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2017 року; фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2017 року до 2022 років; первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2017 до 2022 років; поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2017-2021 років. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в частині незадоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22.

Ухвалою від 23.05.2023 Північний апеляційний господарський суд, зокрема, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22.

Постановою від 27.09.2023 Північний апеляційний господарський суд змінив пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22. Виклав пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в такій редакції: "Зобов'язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії: протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років; статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років; актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2015 до 2022 років; рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2015 року; фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2015 року до 2022 років; первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2015 до 2022 років; поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2015-2021 років.". В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 залишив без змін.

Постановою від 16.01.2024 Верховний Суд ( Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.) скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023; справу № 925/733/22 передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. У вказаній постанові Суд також зазначив, що позивач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, пропустив строк на апеляційне оскарження на двадцять сім днів, однак суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що позивач не пропустив строк на апеляційне оскарження і відкрив апеляційне провадження, не розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку та не надавши мотивованої оцінки доводам заявника щодо поважності причин пропуску.

Ухвалою від 18.04.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.05.2024 Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22.

Постановою від 15.07.2024 Верховний Суд ( Кібенко О.Р. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.) скасував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 у справі № 925/733/22; справу № 925/733/22 направив до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду. У вказаній постанові Суд зазначив, що постановою від 16.01.2024 Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції з тих мотивів, що вона була ухвалена колегією суддів, якій було заявлено обґрунтований відвід, а справу направив до суду апеляційної інстанції для її нового розгляду у складі іншої колегії суддів, проте Верховний Суд не скасував ухвалу про відкриття апеляційного провадження та не зазначив у постанові про необхідність повторного вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою від 10.09.2024 Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22.

Постановою від 09.10.2024 Північний апеляційний господарський суд змінив пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22. Виклав пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в такій редакції: "Зобов'язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії: протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років; статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років; актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2015 до 2022 років; рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2015 року; фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2015 року до 2022 років; первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2015 до 2022 років; поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2015-2021 років.". В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 залишив без змін.

Постановою від 30.04.2025 Верховний Суд ( Кібенко О.Р. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Кролевець О.А.) скасував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22; скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 у справі № 925/733/22; справу № 925/733/22 направив на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023.

Ухвалою від 12.06.2025 Північний апеляційний господарський суд, зокрема, поновив ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22; відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22.

Вказана ухвала суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, наявністю підстав для поновлення скаржнику процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22, оскільки підстави, наведені скаржником в заяві, визнано поважними.

Постановою від 13.08.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22.

Рішення суду першої інстанції від 03.03.2023 та постанова суду апеляційної інстанції від 13.08.2025 мотивовані тим, що:

- за всіма визначальними ознаками Приватне підприємство "Агротрейд групп" є товариством з обмеженою відповідальністю і застосуванню підлягають законодавчі норми, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю на час розгляду спору - Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також відповідні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України;

- статут Приватного підприємства "Агротрейд Групп" не містить положень, якими визначені права та обов'язки учасників підприємства;

- позивач, який є учасником Приватного підприємства "Агротрейд Групп" неодноразово звертався до відповідача як особисто, так і через свого представника з вимогами щодо надання як для ознайомлення, так і копій документів щодо діяльності підприємства;

- обов'язок зберігати та надати на вимогу учасника товариства відповідні документи щодо діяльності товариства не міститься у статуті Приватного підприємства "Агротрейд групп", проте прямо передбачений законодавством України, зокрема, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

- враховуючи, що відповідач ухиляється від надання позивачу, як учаснику підприємства відповідних документів щодо діяльності приватного підприємства, що є порушенням приписів статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та корпоративних прав позивача, як учасника підприємства на одержання документів про діяльність відповідача, є обґрунтованими позовні вимоги позивача;

- законодавством встановлений обов'язок щодо надання документів, які визначені у частині 1 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учаснику товариства і, відповідно, відмова відповідача у вимозі про надання цих документів порушує права та законні інтереси учасника товариства, отже, вимога відповідача надати позивачу належним чином засвідчених копій, які визначені у наведеній статті підлягає до задоволення;

- водночас, позивачем безпідставно визначено період за який він просить надати документи фінансової звітності (починаючи з 2015 року), оскільки позивач набув корпоративних прав з моменту набуття ним статусу учасника товариства (з 2017 року), тому витребувані ним документи мають бути надані відповідачем саме з врахуванням цієї обставини, тому частково задовольняються вимога позивача про зобов'язання відповідача надати копії документів;

- щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати договори оренди земельних ділянок, які укладалися Приватним підприємством "Агротрейд групп" як орендарем з 2003 року по теперішній час, додаткових угод, судових рішень та інших документів, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися Приватним підприємством "Агротрейд групп" за період з 2017 року по теперішній час, документів на підтвердження відкриття Приватним підприємством "Агротрейд групп" рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах, документів на підтвердження способів використання Приватним підприємством "Агротрейд групп" орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017-2021 років та документів на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд групп", їх близькими родичами чи пов'язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством "Агротрейд групп"; а також інформацію про фінансову діяльність Приватного підприємства "Агротрейд Групп" (перша вимога позову), то статтею 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено вичерпний перелік документів, які товариство зобов'язано надати на вимогу учасника, а подання інформації взагалі не передбачено цієї нормою права, тому позовні вимоги у вказаній частині не підлягають задоволенню.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи касаційних скарг. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі Приватне підприємство "Агротрейд Групп" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі № 925/733/22; справу № 925/733/22 передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судами застосовано статтю 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальності", яка не підлягає до застосування (в тому числі за аналогією), та не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2021 у справі № 910/4474/20, щодо застосування аналогії закону (стаття 8 Цивільного кодексу України), а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.03.2018 у справі № 907/167/17 при визначенні організаційно-правової форми приватного підприємства;

- наявні підстави для відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, щодо застосування норм Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" безпосередньо до діяльності приватних підприємств, та вирішити можливість застосування аналогії закону до даних правовідносин (стаття 8 Цивільного кодексу України); від позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18, від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, та у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, від 31.10.2018 у справі № 905/2639/17, в яких сформовано висновок, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено і за всіма характеристиками приватне підприємство є господарським товариством;

- відсутністю висновку Верховного Суду щодо наявності в учасника приватного підприємства права на отримання інформації та документів у порядку статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальності";

- суд апеляційної інстанції не дослідив поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22, у зв'язку з чим створив штучні підставі для відкриття апеляційного провадження та апеляційного перегляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі № 925/733/22; скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в частині незадоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Агротрейд Групп" про зобов'язання надати належним чином засвідчені копії документів: виписок про рух коштів на банківських рахунках Приватного підприємства "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року по лютий 2022 включно; документів на підтвердження відкриття Приватним підприємством "Агротрейд Групп" рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах; господарських договорів, які підписувалися в період з 2015 року по 2022 рік; договорів оренди земельних ділянок, що укладалися Приватним підприємством "Агротрейд Групп" як орендарем з 2015 року по теперішній час; додаткових угод, судових рішень та інших документів, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" за період з 2017 року по теперішній час; документів, які впливають на стан активів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що підписувалися від такого Підприємства в період з 2015 року по 2022 рік; документів на підтвердження способів використання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017 - 2021 років; документів на підтвердження використання іншими фізичними чи юридичними особами земельних ділянок та іншого нерухомого майна, які перебувають чи перебували у власності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" протягом 2015-2021 років; документів на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд Групп", їх близькими родичами чи пов'язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством "Агротрейд Групп"; в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Агротрейд Групп".

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, судами порушено вимоги статей 86, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України, а також застосовано статтю 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 911/73/20, від 18.02.2021 у справі № 904/3242/18, від 13.06.2024 у справі № 906/392/23, від 21.05.2025 у справі № 922/3416/24, у подібних правовідносинах.

ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп", в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

10 листопада 2025 року до Суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, які протокольною ухвалою Верховного Суду від 11.11.2025 були залишені без розгляду.

5. Позиція Верховного Суду

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке.

Розгляд даного касаційного провадження здійснюється щодо касаційних скарг як позивача, так і відповідача.

Водночас, у своїй касаційній скарзі Приватне підприємство "Агротрейд Групп" оскаржує, окрім постанови суду апеляційної інстанції від 13.08.2025, ще й ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Тому, Суд вважає за необхідне першочергово надати оцінку касаційній скарзі Приватного підприємства "Агротрейд Групп".

Щодо оскарження Приватним підприємством "Агротрейд Групп" ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід зазначити таке.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 позовні вимоги задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в частині незадоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22.

Справа № 925/733/22 неодноразово розглядалась в апеляційній та касаційній інстанції.

За наслідками прийняття як судом апеляційної інстанції, так і судом касаційної інстанції відповідних судових рішень, про що зазначалось вище у цій постанові, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 925/733/22 було залишено без руху на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд визнав підстави, вказані скаржником у заяві неповажними та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали, а саме, надати суду заяву про поновлення строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску процесуального строку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.06.2025, у встановлений процесуальний строк, до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У своїй заяві ОСОБА_1 посилався на те, що відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції чинній станом на дату здійснення пересилання оскаржуваного рішення суду) у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Проте, з матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення, яким могла надсилатись копія оскаржуваного рішення суду, зберігалося у відділенні поштового зв'язку за місцем проживання адресата значно менший термін, ніж встановлено пунктом 116 вищезазначених Правил. А тому є цілком очевидним, що повернення поштового відправлення, яким Господарський суд Черкаської області міг надсилати копію рішення від 03.03.2023 у справі № 925/733/22, з причин відсутності адресата ( ОСОБА_1 ) за адресою вказаною у відправленні, в якому така копія надсилалась, було помилкою оператора поштового зв'язку, яка сталася з незалежних від ОСОБА_1 причин. Крім того скаржник зазначає, що копії прийнятих Господарським судом Черкаської області ухвал у справі № 925/733/22, які передували прийняттю судового рішення, надсилалися на електронну адресу позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що зазначалася у поданих до суду заявах по сутті справи, на підтвердження надавалася копія зображення знімку монітора ПК, з відображенням змісту електронних листів від Господарського суду Черкаської області (inbox@ck.arbitr.gov.ua). Однак, не дивлячись на надсилання попередніх процесуальних документів на згадану електронну пошту, копія самого судового рішення від 03.03.2023 Господарським судом Черкаської області з невідомих причин на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 судом не надсилалася.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - Господарського процесуального кодексу України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.

Так, строк на апеляційне оскарження судових рішень встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною 1 якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, про які зазначав ОСОБА_1 , встановлені судом апеляційної інстанції, що знайшло своє відображення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Тобто, суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями процесуального законодавства, дослідив, оцінив подані докази та пояснення, через призму їхньої обґрунтованості і доведеності та можливості визнання зазначених причин поважними.

Суд відхиляє посилання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" про те, що судом апеляційної інстанції в ухвалі від 02.05.2024 у цій справі вже була надана оцінка пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки ухвала Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2014 була скасована постановою Верховного Суду від 15.07.2024 у цій справі № 925/733/22. При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі № 925/698/16 зазначила, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. також висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

У свою чергу, Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (див. постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).

Доводи Приватного підприємства "Агротрейд Групп" про те, що суд апеляційної інстанції не дослідив поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 по суті зводяться до ініціювання повторної оцінки обставин та доводів, які вже були належним чином досліджені судом апеляційної інстанції. Такі дії виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції, завданням якого є перевірка правильності застосування норм матеріального та процесуального права, а не переоцінка фактичних обставин справи чи доказів, які вже отримали належну правову оцінку судами нижчих інстанцій. Зазначене узгоджується з положеннями статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів касаційної скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп" щодо касаційного оскарження з підстав, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає таке.

У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

В Україні завдання забезпечення єдності судової практики відповідно до вказаного закону та Господарського процесуального кодексу України, інших процесуальних кодексів покладається на Верховний Суд.

Згідно з положеннями статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики, однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

З огляду на зміст статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. У свою чергу ЄСПЛ зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" № 28342/95, § 61).

Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення ЄСПЛ від 29.11.2016 "Парафія греко-католицької церкви міста Люпені та інші проти Румунії" № 76943/11, § 123).

Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення ЄСПЛ від 22.11.1995 "С. В. проти Сполученого Королівства" № 20166/92, § 36). ЄСПЛ також розглядав ситуації, коли суди в різних справах відходили від своїх же висновків без належного обґрунтування. Це кваліфікувалося як порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий судовий розгляд).

Так, стаття 6 Конвенції (право на справедливий суд) порушується, якщо суди діють непослідовно. Стабільність судової практики є важливим аспектом верховенства права (справа Unedic v. France, № 20153/04), відхід від попередньої судової практики має бути обґрунтований суттєвими правовими чи фактичними змінами (справа Atanasovski v. North Macedonia, № 36815/03), непослідовність у судовій практиці, особливо за короткий проміжок часу, суперечить принципу юридичної визначеності (справа Beian v., № 30658/05).

Згідно з частиною 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

За сформованим та усталеним підходом, задля гарантування юридичної визначеності Верховний Суд має відступати від попередніх своїх висновків лише за наявності для цього належної підстави. Так, Суд може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання. Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 15.05.2019 у справі № 227/1506/18, від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 08.06.2022 у справі № 362/643/21, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17, від 02.08.2023 у справі № 925/1741/21, від 03.10.2023 у справі № 686/7081/21, від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22, від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21, від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16, від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, від 10.07.2024 у справі № 573/1020/22, від 28.08.2024 у справі № 761/38813/21.

Відступаючи від висновку щодо застосування юридичної норми, Верховний Суд може шляхом буквального, звуженого чи розширеного тлумачення відповідної норми або повністю відмовитися від свого висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши належні способи тлумачення юридичних норм.

Суд також зазначає, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.

Отже, зміст частини 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що має існувати необхідність відступу, яка виникає з певних об'єктивних причин, які повинні бути чітко визначені та аргументовані, до того ж відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування. Відступ від правових позицій Верховного Суду, які були сформовані нещодавно, з одного і того ж питання є небажаним та юридично необґрунтованим, якщо відсутні вагомі зміни у правовому регулюванні чи суспільних відносинах, якщо такий відступ не пов'язаний із суперечливістю, неповнотою, невизначеністю (нечіткістю чи неясністю) та неефективністю правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18 погодилась із висновком, сформульованим у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 виснувала щодо системи ознак та характеристик для визначення організаційно-правової форми приватного підприємства:

- приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності (пункт 8.16 постанови);

- за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв'язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника (пункт 8.17 постанови);

- якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством (пункт 8.18 постанови);

- встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством або кооперативом, у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема: законів України "Про господарські товариства", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію" (пункт 8.19 постанови).

Тобто Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, що приватне підприємство - це класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності, а не окрема організаційно-правова форма юридичної особи. У разі, коли підприємство створене для ведення підприємницької діяльності, то воно є підприємницьким товариством і в залежності від виду (господарське товариство чи кооператив) здійснюється застосування відповідного законодавства. Визначення виду підприємницького товариства залежить від конкретних обставин (мета діяльності, визначення розміру часток та права голосу).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 (пункти 8.20, 8.21, 8.22 - 8.25) зазначила, що для визначення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство у цій справі, слід виходити з такого. У справі, яка розглядається, суди встановили, що це підприємство створено з метою здійснення ринкових взаємовідносин і отримання прибутку шляхом виконання робіт і надання послуг у сферах, визначених предметом його діяльності; приватне підприємство має статутний капітал, поділений на частки, та не встановлено наявності в його статуті положень, які передбачають, що один член кооперативу має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, а також що його учасники несуть відповідальність за зобов'язаннями приватного підприємства. Приватне підприємство не випускає акції, а тому воно не може бути акціонерним товариством. У зв'язку із цим Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що приватне підприємство у цій справі є товариством з обмеженою відповідальністю.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункт 37) погодилась з тим, що стосовно приватного підприємства слід застосовувати приписи, які регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

Тобто, Велика Палата Верховного Суду послідовно та вже неодноразово висловлювала правові позиції щодо організаційно-правової форми приватного підприємства. Судова практика є сталою, висновки є чіткими, зрозумілими і сприяють однозначному застосуванню норм права у подібних правовідносинах.

Крім того, Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 11.12.2023 у справі № 925/200/22, розглядаючи спір між тими ж сторонами і вирішуючи, зокрема, питання щодо відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, зазначив про відсутність таких підстав.

З огляду на викладене, Суд не вбачає підстав для відступу від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18.

При цьому Суд відхиляє посилання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на постанови Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17, від 31.10.2018 у справі № 905/2639/17, як підстави касаційного оскарження, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), оскільки у справі № 905/2639/17 взагалі не стояло питання щодо характеристик приватного підприємства (відповідачем у справі було товариство з обмеженою відповідальністю), а постановою Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 917/1887/17 справу направлено на новий розгляд саме для дослідження питання визначення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство.

Натомість у цій справі № 925/733/22 судами попередніх інстанцій встановлено, що: Приватне підприємство "Агротрейд Групп" створено з метою організації комерційної, виробничо-господарської, консультативної, наукової та іншої діяльності, спрямованої на надання послуг, виробництво промислової продукції і товарів народного споживання, їх реалізації, координації діяльності з іншими підприємствами, організаціями, залучення інвестицій в розвиток виробничої сфери та сфери послуг, а також здійснення зовнішньоекономічної діяльності і одержання прибутку (пункт 2.1 Статуту); Приватне підприємство "Агротрейд Групп" має статутний капітал, поділений на частки, та не встановлено наявності в його статуті положень, які передбачають, що один член кооперативу має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, а також що його учасники несуть відповідальність за зобов'язаннями приватного підприємства; Приватне підприємство "Агротрейд групп" не випускає акції, тому воно не може бути акціонерним товариством.

Як наслідок суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Приватне підприємство "Агротрейд групп" є товариством з обмеженою відповідальністю і застосуванню підлягають законодавчі норми, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю на час розгляду спору - Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також відповідні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що такий висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18.

З урахуванням викладеного, Суд відхиляє доводи касаційної скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп" в обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Також, враховуючи зазначене, Суд відхиляє доводи Приватного підприємства "Агротрейд Групп" про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.03.2018 у справі № 907/167/17 при визначені організаційно-правової форми приватного підприємства, оскільки, висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати касаційного суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, палати й колегії суддів касаційного суду. Суди під час вирішення спорів мають враховувати саме останній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду (постанови від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21), від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22).

Суд зазначає, що цивільне право та цивільне законодавство передбачає за відсутності норми права, що регулює спірні правовідносини, які виникли між учасниками цивільного спору, застосування при розгляді таких спорів аналогію права або аналогію закону.

Зокрема, стаття 8 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Інститут аналогії закону для регулювання спірних відносин застосовується лише у випадку, якщо їх не врегульовано нормами права, які безпосередньо регулюють ці відносини, зокрема, актами законодавства або договором чи статутом.

Водночас, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне підприємство "Агротрейд Групп" є товариством з обмеженою відповідальністю, тому спірні правовідносини регулюються нормами права, що регламентують діяльність саме цього виду господарських товариств.

Тому, у цьому випадку відповідний інститут аналогії закону при вирішенні цієї справи не застосовується, оскільки відносини з управління та діяльності приватного підприємства, як підприємницького товариства, безпосередньо врегульовані, зокрема, Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18, від 11.06.2019 у справі № 917/1338/18, та Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 11.12.2023 у справі № 925/200/22.

З огляду на зазначене, є необґрунтованими доводи касаційної скарги Приватного підприємства "Агротрейд Групп" щодо неправильного застосування судами норм статті 8 Цивільного кодексу України та поширення на спірні відносини, виключно за аналогією, зокрема, норм Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", які регламентують діяльність товариств з обмеженою відповідальністю.

Таким чином, Суд відхиляє аргументи скаржника (підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), з посиланням на постанови від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, від 08.06.2022 у справі № 2-591/11, від 04.02.2021 у справі № 910/4474/20.

Згідно з частинами 1, 2 статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Відповідно до частини 6 статті 96-1 Цивільного кодексу України корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Пунктами 1, 5 частини 3 статті 96-1 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників врегульовані Законом України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю".

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасники товариства мають право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено, що товариство зобов'язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Частиною 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.

Відтак внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 906/157/19, від 03.12.2020 у справі № 910/13808/19, від 24.12.2020 у справі № 911/73/20).

Водночас, для задоволення позову про зобов'язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов'язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, який є учасником Приватного підприємства "Агротрейд Групп", неодноразово звертався до відповідача як особисто, так і через свого представника з вимогами щодо надання як для ознайомлення, так і копій документів щодо діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп".

Однак, відповідач запитуваних документів позивачу не надав, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від надання позивачу, як учаснику підприємства відповідних документів щодо діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що є порушенням приписів статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та корпоративних прав позивача, як учасника підприємства на одержання документів про діяльність відповідача, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для захисту права позивача на отримання документів про діяльність товариства у задоволеній частині позову.

Суд, при цьому, зауважує, що рішення судів у частині задоволених позовних вимог не оскаржуються в касаційному порядку, та не є предметом даного касаційного провадження.

Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати договори оренди земельних ділянок, які укладалися Приватним підприємством "Агротрейд групп" як орендарем з 2003 року по теперішній час, додаткових угод, судових рішень та інших документів, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися Приватним підприємством "Агротрейд групп" за період з 2017 року по теперішній час, документів на підтвердження відкриття Приватним підприємством "Агротрейд групп" рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах, документів на підтвердження способів використання Приватним підприємством "Агротрейд групп" орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017-2021 років та документів на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд групп", їх близькими родичами чи пов'язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством "Агротрейд групп", зазначили те, що нормами статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено вичерпний перелік документів, які товариство зобов'язано надати на вимогу учасника, тому відмовили у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Тобто, у частині відмови у задоволенні позову щодо надання визначених документів оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що відповідні документи не перелічені у статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", які товариство зобов'язано надати на вимогу учасника.

Однак, такі висновки є помилковими та передчасними.

Так, у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 922/3416/24, на яку посилається ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, виснував, що:

«Отже, зі змісту норм статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у сукупності із положеннями статей 96-1, 116 ЦК України вбачається, що закон встановлює для юридичної особи імперативний обов'язок щодо надання її учаснику (засновнику) будь-якої інформації щодо діяльності (у тому числі і господарської) товариства. При чому перелік документів, що містять таку інформацію, не є вичерпним.

У розрізі наведеного колегія суддів ураховує, що частина перша статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" містить перелік документів з якого неможливо однозначно та вичерпно встановити усі конкретно визначені документи (назви таких), до яких товариство зобов'язано надати доступ його учаснику/учасникам (засновнику/засновникам), адже деякі з пунктів є загальною назвою пакета документів (зокрема, але не виключно, документи звітності; документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; документи бухгалтерського обліку), а деякі з них взагалі є відсилочними нормами (зокрема, "інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства").

Учасник (засновник) Товариства з огляду на положення статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статей 96-1, 116 ЦК України має безумовне право на отримання інформації про діяльність товариства, у тому числі і господарської, у процесі здійснення якої вчиняються господарські операції, внаслідок яких відбувається реальний рух активів.».

Отже положення статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містять вичерпного переліку документів, які стосуються його діяльності, і відповідно, право на ознайомлення з якими має його учасник, адже у вказаній нормі наведені як конкретні документи, що мають бути надані учаснику, наприклад статут товариства, протоколи загальних зборів учасників, так і групи документів, що можуть формуватися у зв'язку зі здійснюваною товариством діяльністю у певній сфері (документи бухгалтерського обліку, правовстановлюючі документи, інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства тощо), однак чіткий перелік яких недоцільно унормовувати через те, що назва, вид, форма, відповідних документів, встановлюються іншими нормативними актами, а господарська діяльність товариства потребує гнучкого регулювання.

З огляду на викладене, для з'ясування питання чи має учасник товариства право на ознайомлення з певним запитуваним ним документом, який прямо не визначений в статуті товариства та в Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", вирішальне значення має з'ясування обставин того, чи підпадає запитуваний документ під певну категорію, що наведені у частині 1 статті 43 указаного Закону. У випадку якщо певний документ підпадає під загальну категорію документів, учасник товариства має право на доступ до нього.

Водночас, вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій помилково обмежили перелік документів, до яких позивач як учасник має право доступу, виснувавши, що приписи статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлюють вичерпний перелік документів.

Усупереч зазначеному, суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили, чи містять запитувані (оспорювані) позивачем документи інформацію про здійснення Приватним підприємством "Агротрейд групп" своєї діяльності (у тому числі, господарської); чи підпадають такі документи, з огляду на їх зміст та правову природу, під правове регулювання частини 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 96-1, 116 Цивільного кодексу України.

Без встановлення відповідних обставин, висновки судів попередніх інстанцій у оскаржуваній частині є передчасними.

Крім того, норми частини 3 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не встановлюють часових обмежень для доступу учасника до документів (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.07.2025 у справі № 927/401/24).

Тобто, судам попередніх інстанцій слід врахувати те, що статтею 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не визначено періоду, за який може бути витребувана учасником від товариства інформація (після набуття таким учасником корпоративних прав, чи до відповідного набуття), тому вимога позивача про зобов'язання надати документи про діяльність відповідача до 2017 року не суперечить чинному законодавству та надасть позивачу право на належне управління товариством, яке, у тому числі, залежить від проінформованості учасника про стан справ товариства в цілому.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

За наведених обставин у Суду відсутні правові підстави для висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у цій справі в оскаржуваній позивачем частині, в розумінні положень статей 86 і 236 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій в оскаржуваній позивачем частині, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, підлягають скасуванню, а справа в скасованій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

З огляду на наведене, Суд вважає за необхідне касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" залишити без задоволення, ухвалу суду апеляційної інстанції від 12.06.2025 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 залишити без змін, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача надати належним чином засвідчені копії документів: виписок про рух коштів на банківських рахунках Приватного підприємства "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року по лютий 2022 включно; документів на підтвердження відкриття Приватним підприємством "Агротрейд Групп" рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах; господарських договорів, які підписувалися в період з 2015 року по 2022 рік; договорів оренди земельних ділянок, що укладалися Приватним підприємством "Агротрейд Групп" як орендарем з 2015 року по теперішній час; додаткових угод, судових рішень та інших документів, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" за період з 2017 року по теперішній час; документів, які впливають на стан активів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що підписувалися від такого Підприємства в період з 2015 року по 2022 рік; документів на підтвердження способів використання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017 - 2021 років; документів на підтвердження використання іншими фізичними чи юридичними особами земельних ділянок та іншого нерухомого майна, які перебувають чи перебували у власності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" протягом 2015-2021 років; документів на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд Групп", їх близькими родичами чи пов'язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством "Агротрейд Групп", а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Судові витрати

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює і не ухвалює нове рішення (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України), розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 у справі № 925/733/22 залишити без змін.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

4. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі № 925/733/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" надати належним чином засвідчені копії документів: виписок про рух коштів на банківських рахунках Приватного підприємства "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року по лютий 2022 включно; документів на підтвердження відкриття Приватним підприємством "Агротрейд Групп" рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах; господарських договорів, які підписувалися в період з 2015 року по 2022 рік; договорів оренди земельних ділянок, що укладалися Приватним підприємством "Агротрейд Групп" як орендарем з 2015 року по теперішній час; додаткових угод, судових рішень та інших документів, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися з Приватним підприємством "Агротрейд Групп" за період з 2017 року по теперішній час; документів, які впливають на стан активів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що підписувалися від такого Підприємства в період з 2015 року по 2022 рік; документів на підтвердження способів використання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017 - 2021 років; документів на підтвердження використання іншими фізичними чи юридичними особами земельних ділянок та іншого нерухомого майна, які перебувають чи перебували у власності Приватного підприємства "Агротрейд Групп" протягом 2015-2021 років; документів на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) Приватного підприємства "Агротрейд Групп", їх близькими родичами чи пов'язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством "Агротрейд Групп", а справу № 925/733/22 в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді І.Д. Кондратова

О.А. Кролевець