16 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 927/571/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з'явилися,
відповідача-1 - Полегенько К. А. (адвокат),
відповідача-2 - не з'явилися,
третіх осіб-1- 3 - не з'явилися,
прокуратури - Цимбалістого Т. О. (за посвідченням),
розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 у справі
за позовом першого заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до: 1) Акціонерного товариства "Укртелеком",
2) Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації, 2) Головного управління ДСНС України в Чернігівській області,
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Акціонерного товариства "Укрпошта",
про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження захисною спорудою цивільного захисту шляхом визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання повернути захисну споруду до державної власності,
18.06.2024 перший заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Фонд, позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - АТ "Укртелеком", Товариство, відповідач-1) і Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - Ніжинський міськвиконком, Виконком, відповідач-2), за участю третіх осіб: Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент з питань цивільного захисту Чернігівської ОДА, Департамент, третя особа-1), Головного управління ДСНС України в Чернігівській області (далі - ГУ ДСНС України в Чернігівській області, Управління, третя особа-2), Акціонерного товариства "Укрпошта" (АТ "Укрпошта", третя особа-3), про усунення перешкод у здійсненні ФДМУ права користування та розпорядження захисною спорудою цивільного захисту - протирадіаційним укриттям № НОМЕР_1 площею 76,6 м2 (далі - ПРУ № НОМЕР_1, спірна споруда, спірний об'єкт), розташованим за адресою: АДРЕСА_1, шляхом:
1) визнання незаконним та скасування рішення Ніжинського міськвиконкому від 30.07.2009 № 353 "Про оформлення права приватної власності на частки нежитлової будівлі по пл. Заньковецької, 4 в м. Ніжині" (далі - рішення № 353, оспорюване рішення Виконкому) у частині визнання за Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" права власності на ПРУ № НОМЕР_1, розташоване у підвалі 3-поверхового нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1;
2) визнання недійсним свідоцтва про право власності від 31.07.2009 серії САС № 381019 (далі - свідоцтво № 381019, оспорюване свідоцтво), виданого рішенням № 353;
3) скасування рішення реєстратора Комунального підприємства "Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Ніжинське МБТІ") Чернігівської обласної ради Андрусенко О. В. від 06.08.2009, номер запису 331 в книзі 4, реєстраційний номер 23515047 (далі - рішення Реєстратора від 06.08.2009);
4) зобов'язання АТ "Укртелеком" повернути спірну споруду на користь держави в особі Фонду, посилаючись на положення статей 16, 21, 178, 182, 317, 325, 326, 328, 386, 391, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 86, 145 Господарського кодексу України в редакції, чинній до 27.08.2025 (далі - ГК України), статті 32 Кодексу цивільного захисту України, статей 4, 5, 7 Закону України від 04.03.1992 № 2163-ХII "Про приватизацію майна державних підприємств", чинного до 06.03.2018 (далі - Закон України № 2163-ХII), статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Позовна заява обґрунтовується тим, що в силу вимог закону захисна споруда цивільного захисту є обмежено оборотоздатною річчю та не може відчужуватися із державної чи комунальної власності в приватну власність, а зважаючи на відсутність згоди держави в особі ФДМУ на передачу спірної споруди в приватну власність АТ "Укртелеком", державна реєстрація права приватної власності на таке майно за Товариством є незаконною, чим спростовується презумпція права власності відповідача-1 на споруду цивільного захисту.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2024 (суддя Фесюра М. В.) у задоволенні позову відмовлено повністю з огляду на те, що хоча ПРУ № НОМЕР_1 в силу вказівок закону відноситься до об'єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю та не підлягало приватизації (корпоратизації) або іншому відчуженню, тобто набуття захисної споруди в приватну власність АТ "Укртелеком" є протиправним, проте звернення Прокурора до суду з цим позовом з пропуском позовної давності, про застосування наслідків спливу якої було заявлено відповідачем-1, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання АТ "Укртелеком" повернути спірну споруду на користь держави в особі Фонду, яка (вимога) є віндикаційним позовом. При цьому заявлені позовні вимоги про визнання незаконним в скасування оспорюваного рішення Виконкому, яке вичерпало свою дію виконанням, про визнання недійсним свідоцтва № 381019 та про скасування рішення рішення Реєстратора від 06.08.2009 є неефективними для захисту прав позивача, а тому не підлягають задоволенню.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 (головуючий - Сибіга О. М., судді Гончаров С. А., Михальська Ю. Б.) рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2024 залишено без змін з тих мотивів, що, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм статей 387, 388 ЦК України, сформульовані в постанові від 22.01.2025 у справі № 446/478/19, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння майном, є віндикаційний позов, а тому в задоволенні позову слід відмовити через неналежність обраного Прокурором способу захисту прав держави.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить передати справу № 927/571/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а також зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошуючи на тому, що:
1) суди не врахували висновку щодо застосування положень статей 387, 388, 391 ЦК України в подібних правовідносинах (у контексті того, що у випадках, коли на певний об'єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об'єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов), сформульованого в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21;
2) суди не врахували висновків щодо застосування норм статей 3, 15, 16 ЦК України в подібних правовідносинах (у контексті того, що оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права), викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 361/953/16-ц, від 02.06.2021 у справі № 351/1317/18, від 05.07.2023 у справі № 756/9405/21;
3) суди не врахували висновку щодо застосування положень частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у контексті того, що оскільки порушення права власності позивача відбулося в результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем, то заявлені позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення), викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18.
Таким чином, зміст касаційної скарги свідчить про те, скаржник вважає, що належним та ефективним способом захисту прав держави як власника захисної споруди цивільного захисту, на яку (споруду) за жодних умов не може виникнути право приватної власності, є негаторний позов, а не вимога про витребування спірної споруди.
Ухвалою від 17.11.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.10.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2025 у справі № 927/571/24 та призначив справу до розгляду на 16.12.2025.
Разом з тим під час вивчення матеріалів касаційної скарги колегія суддів установила, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.10.2025 справу № 922/2484/24 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду в зв'язку з необхідністю відступу від правового висновку щодо абсолютної заборони перебування захисних споруд цивільної оборони у приватній власності та зумовленого цим застосування саме негаторного позову як належного способу захисту прав держави як власника таких споруд, викладеного в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 734/337/15-ц, від 20.06.2022 у справі № 168/626/19, від 28.06.2023 у справі № 563/501/22, від 27.11.2024 у справі № 558/450/22, в зв'язку з чим викладені Великою Палатою Верховного Суду за наслідками розгляду справи № 918/938/23 висновки щодо визначення належного та ефективного способу захисту прав позивача матимуть істотне значення для правильного вирішення справи № 927/571/24.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, з огляду на предмет і підстави позову та схожий суб'єктний склад учасників справи № 922/2484/24 та цієї справи (№ 927/571/24), з метою дотримання єдності судової практики та принципу верховенства права, невід'ємним складовим елементом якого є юридична визначеність, а також принципу пропорційності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження в справі № 927/571/24 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 922/2484/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Керуючись статтями 228, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Зупинити касаційне провадження у справі № 927/571/24 до закінчення касаційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 922/2484/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай