02 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/3413/21 (908/2262/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина Едванс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025
на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд Рітейл"
2) ОСОБА_2
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина Едванс"
треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) ОСОБА_3
2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк Андрій Леонідович
3) державний реєстратор Борщагівської сільської ради Бучанського району
Київської області Ужвенко Валерій Миколайович
4) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Миргородська Наталія Григорівна
про визнання недійсними рішення загальних зборів та правочинів про перехід права власності на нерухоме майно, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення речових прав
в межах справи № 908/3413/21
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд Рітейл"
Учасники справи:
ОСОБА_1 : Комлик І.С.;
ТОВ "Техно Буд Рітейл": не з'явився;
ОСОБА_2 : не з'явився;
ТОВ "Яворина Едванс": Константін А.В.;
ОСОБА_3 : не з'явився;
ОСОБА_4 : не з'явився;
ОСОБА_5 : не з'явився;
ОСОБА_6 : не з'явився;
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Техно Буд Рітейл" та ОСОБА_2 , в якому (з урахуванням подальшої зміни предмету позову) просив суд:
1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Яворина Бетріб" (після перейменування - ТОВ "Техно Буд Рітейл"), оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства від 26.10.2021 № 4;
2) визнати недійсним Договір іпотеки від 26.10.2021, укладений між ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) та ТОВ "Яворина Бетріб" (Іпотекодавець, після перейменування - ТОВ "Техно Буд Рітейл"), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А. Л., зареєстрований в реєстрі за № 813;
3) визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер: 870, виданий 05.11.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А. Л.;
4) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 61397390 від 05.11.2021 14:52:22, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А. Л. та припинити речове право ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 232699432218, кадастровий номер: 3221810100:01:222:0101, площею 0,881 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
5) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 61396485 від 05.11.2021 14:36:20, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А. Л. та припинити речове право ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна - фабрику по виробництву м'яких меблів, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 218234532218, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
6) визнати недійсним правочин щодо передачі ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ "Яворина Едванс" земельної ділянки площею 0,0881 га, кадастровий номер: 3221810100:01:222:0101, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 232699432218 та фабрики по виробництву м'яких меблів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 218234532218, оформлений Актом приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Яворина Едванс" від 29.06.2023, зареєстрований в реєстрі за № № 603, 604;
7) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68314334 від 05.07.2023 11:31:57, прийняте державним реєстратором Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області Ужвенком В. М. та припинити право власності ТОВ "Яворина Едванс" на земельну ділянку кадастровий номер: 3221810100:01:222:0101, площею: 0,881 гектарів, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 232699432218, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
8) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68314782 від 05.07.2023 від 05.07.2023 11:43:03, прийняте державним реєстратором Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області Ужвенком В. М. та припинити право власності ТОВ "Яворина Едванс" на фабрику по виробництву м'яких меблів, розташовану за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 106, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 218234532218.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державна реєстрація переходу права власності на спірне нерухоме майно від ТОВ "Техно Буд Рітейл" до ОСОБА_2 , яка відбулася внаслідок невиконання грошового зобов'язання ОСОБА_3 , була вчинена державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А. Л. на підставі недійсних правочинів, укладених боржником всупереч статті 42 КУзПБ, адже їх укладення призвело до неплатоспроможності ТОВ "Техно Буд Рітейл" та неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, в тому числі позивачем.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням від 27.06.2024 Господарський суд Запорізької області позов задовольнив повністю, визнавши вимоги позивача обґрунтованими та доведеними.
3. Фактичні обставини, встановлені місцевим господарським судом
3.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство № 908/3413/21, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стецину Ігоря Володимировича.
3.2. Відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.05.2022 року у справі №908/3413/21 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Техно Буд Рітейл" на суму 4962 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 711 212,28 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
3.3. Кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Техно Буд Рітейл" підтверджуються рішенням господарського суду Київської області від 04.06.2021 у справі № 911/2882/19, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 24.11.2021.
3.4. Протоколом Зборів кредиторів у справі про банкрутство № 908/3413/21 ТОВ "Техно Буд Рітейл" від 26.05.2022 ухвалено створити комітет кредиторів вказаного товариства у кількісному складі 2 особи та включити до складу комітету кредиторів ТОВ "Техно Буд Рітейл": ТОВ "Юридична консалтингова група М.К.С." та ОСОБА_1 .
3.5. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначав про те, що йому стало відомо про укладення між ОСОБА_2 та ТОВ "Яворина Бетріб" укладено договір іпотеки від 26.10.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком А.Л. (зареєстровано в реєстрі за № 813).
3.6. Станом на 04.06.2021 існувало рішення суду про стягнення з боржника - ТОВ "Техно Буд Рітейл" на користь ОСОБА_1 (позивач) грошових коштів у розмірі більше ніж 2 млн. грн. Боржником 26.10.2021 здійснюється укладання правочину з передачею активів боржника в заставу (іпотеку) за грошові зобов'язання третьої особи.
3.7. Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, укладеним Іпотекодержателем та ОСОБА_3 , 26.10.2021 у письмовій формі (надалі Договір позики), Іпотекодавець, як майновий поручитель Позичальника (за Протоколом Загальних зборів учасників Товариства № 4 від 26.10.2021) передає в іпотеку Іпотекодержателю земельну ділянку площею - 0,8810 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221810100:01:222:0101 та фабрику по виробництву м'яких меблів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
3.8. Згідно із п. 4.1 Договору у разі порушення основного зобов'язання та/або інших умов цього Договору Іпотекодержатель надсилає Позичальнику та Іпотекодавцю письмову вимогу. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
3.9. З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 05.11.2021 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.11.2021 № 870 ОСОБА_2 набув право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна: земельну ділянку 3221810100:01:222:0101 та фабрику по виробництву м'яких меблів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 61397390 від 05.11.2021 та № 61396485 від 05.11.2021 (приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черняк А.Л.).
3.10. Боржник ТОВ "Техно Буд Рітейл" (на момент укладення Договору іпотеки та майнової поруки ТОВ "Яворина Бетріб") взяло на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог, внаслідок чого право власності Товариства на об'єкти нерухомого майна перейшло до третьої особи.
3.11. Крім того, гр. ОСОБА_3 , майновим поручителем якої виступило ТОВ "Техно Буд Рітейл", є засновником даної юридичної особи (частка у статутному капіталі: 60,19%), а також її кінцевим бенефіціарним власником, що підтверджується доданим до позовної заяви Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та ГФ, тобто пов'язаною із боржником особою.
3.12. Тобто гр. ОСОБА_3 була обізнана про фінансовий стан боржника, а також про наявність рішення господарського суду Київської області від 04.06.2021 у справі №911/2882/19, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 24.11.2021 про стягнення з ТОВ "Техно Буд Рітейл" на користь ОСОБА_1 грошових коштів та необхідність його виконання.
3.13. Отже, державна реєстрація переходу права власності на спірне нерухоме майно від ТОВ "Техно Буд Рітейл" до ОСОБА_2 , яка відбулася внаслідок невиконання грошового зобов'язання ОСОБА_3 була вчинена державним реєстратором - приватним нотаріусом КМНО А.Л. на підставі недійсних правочинів, а саме:
- договору іпотеки від 26.10.2021, укладеного між ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) та ТОВ "Яворина Бетріб" (Іпотекодавець, після перейменування - ТОВ "Техно Буд Рітейл") посвідчений приватним нотаріусом КМНО Черняком А. Л., зареєстрований в реєстрі за № 813, відповідно до якого боржник передав у заставу власне нерухоме майно, які були вчинені всупереч положенням статті 42 КУзПБ та призвели до неплатоспроможності боржника - ТОВ "Техно Буд Рітейл";
- договору про задоволення вимог серія та номер: 870, виданий 05.11.2021, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черняком Андрієм Леонідовичем, відповідно до якого відбувся перехід права власності від боржника до ОСОБА_2 .
3.14. В подальшому 03.07.2023 відбувся перехід права власності на земельну ділянку 3221810100:01:222:0101 та фабрику по виробництву м'яких меблів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до ТОВ "Яворина Едванс" (код 44256831).
3.15. Вказане майно було передано ОСОБА_2 до ТОВ "Яворина Едванс" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Яворина Едванс" від 29.06.2023, за змістом якого: ОСОБА_2 передав та ТОВ "Яворина Едванс" прийняло, як внесок до Статутного капіталу ТОВ "Яворина Едванс" наступне нерухоме майно:
- земельну ділянку 0,0881 га, кадастровий номер: 3221810100:01:222:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;
- фабрику по виробництву м'яких меблів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
3.16. 03.07.2023 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Яворина Едванс" - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68314334 від 05.07.2023, індексний номер: 68314782 від 05.07.2023, видавник ОСОБА_5 , Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області.
3.17. Отже, саме внаслідок укладення оскаржуваного Договору іпотеки з власності ТОВ "Техно Буд Рітейл" вибуло два ліквідних активи: фабрика по виробництву меблів та земельна ділянка, на якій вказана фабрика розташована. При цьому таке відчуження відбулося 05.11.2021, тобто через 10 днів після укладення Договору іпотеки, а також за два місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техно Буд Рітейл" (ухвала від 01.01.2022).
3.18. Обставина швидкого вибуття вказаних об'єктів нерухомості після укладення Договору іпотеки, а також вибуття їх з власності боржника за два місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство, свідчить про те, що єдиною метою укладення такого Договору було саме безоплатне виведення майна з власності банкрута, що вказує на фраудаторний характер даного правочину.
3.19. Не дивлячись на те, що 04.06.2021 було винесено рішення суду про стягнення з ТОВ "Техно Буд Рітейл" на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2 711 212,28 грн., боржником було укладено правочин з передачею єдиного активу Боржника (фабрика з виробництва меблів та земельна ділянка, на якій вона розміщена) в іпотеку ОСОБА_2 , без відповідних майнових дій вказаної особи.
3.20. Укладаючи такий правочин, ТОВ "Техно Буд Рітейл" поручився за виконання грошових зобов'язань третьої особи, при цьому не отримавши за це жодної плати та не маючи жодного відношення до грошового зобов'язання.
3.21. З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 05.11.2021 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.11.2021 № 870 ОСОБА_2 набув право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна: земельну ділянку 3221810100:01:022:0101 та фабрику по виробництву м'яких меблів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 61397390 від 05.11.2021 та № 61396485 від 05.11.2021 (приватний нотаріус КМНО Черняк А.Л.).
3.22. Таким чином, боржник ТОВ "Техно Буд Рітейл" (на момент укладення Договору іпотеки та майнової поруки - ТОВ "Яворина Бетріб") взяло на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання не своїх грошових вимог, внаслідок чого право власності Товариства на об'єкти нерухомого майна перейшло до третьої особи.
3.23. Укладення вказаних правочинів та фактичне виведення нерухомого майна з власності боржника призвело до повної неможливості задоволення вимог кредиторів та надкритичної неплатоспроможності боржника.
3.24. Такі дії свідчать про намір ТОВ "Техно Буд Рітейл" ухилитися від погашення грошових вимог кредиторів. В подальшому, відбувся перехід права власності на земельну ділянку 3221810100:01:022:0101 та фабрику по виробництву м'яких меблів, що розташована за адресою: Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 106, від ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) до ТОВ "Яворина Едванс".
3.25. Після подання позовної заяви ОСОБА_1 та заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 з метою ускладнення повернення активів до власності боржника, здійснив подальше його відчуження на користь ТОВ "Яворина Едванс", засновником якого він був.
3.26. Таким чином, укладення ТОВ "Техно Буд Рітейл" оскаржуваного Договору іпотеки від 26.10.2021 призвело фактично до вибуття з власності боржника двох об'єктів нерухомості на користь ОСОБА_2 . Після вибуття вказаних активів з власності боржника, з метою ускладнення їх повернення на користь ТОВ "Техно Буд Рітейл", ОСОБА_2 здійснив їх передачу на користь ТОВ "Яворина Едванс".
3.27. Вказана обставина вже досліджувалася Центральним апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Яворина Едванс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 у справі № 908/3413/21 (908/2262/22) про забезпечення позову.
4. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Яворина Бетріб" (після перейменування - ТОВ "Техно Буд Рітейл"), оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства від 26.10.2021 № 4 - скасовано, постановлено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
4.2. За висновком суду апеляційної інстанції:
- суд першої інстанції в цілому правильно визначився із характером спірних правовідносин, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їм належну правову оцінку;
- водночас, господарським судом було помилково задоволено позовну вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Яворина Бетріб" (після перейменування - ТОВ "Техно Буд Рітейл"), оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства від 26.10.2021 № 4, яке не є правочином та не може мати характер фраудаторності, адже йому не притаманні такі ознаки, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постановах від 29.05.2024, від 18.12.2024 у справі № 916/379/23. Більше того, ОСОБА_1 не доведено суду, яким чином вказане рішення порушує його права та інтереси, адже таке прийнято вищим органом управління Товариства, учасником якого ОСОБА_1 на момент прийняття рішення не був.
5. Короткий зміст касаційної скарги
5.1. ТОВ "Яворина Едванс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 в частині задоволення позову, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. Судом апеляційної інстанції застосовано норми матеріального права, без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме:
- застосовано положення статті 216 ЦК України без урахування висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема: (пункт 52 постанови від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, пункт 99 постанови від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19А; пункт 63 постанови від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункт 6.13 постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), пункт 98 постанови від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19), від 26.05.2023 у справі № 910/3009/18, постанова від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, пункт 141 постанови від 22.05.2024 у cправі № 924/408/21 (924/287/23);
- застосовано статті 387, 388 ЦК України без урахування висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18(914/608/20), пункт 142 постанови від 22.05.2024 у cправі № 924/408/21 (924/287/23);
- застосовано статтю 42 КУзПБ без урахування висновків викладених у постанові від 17.10.2024 у справі № 914/2161/23.
7. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
7.1. ОСОБА_1 у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити ухвалені судами попередніх інстанцій рішення про задоволення позову без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зокрема, зазначаючи про те, що скаржником в касаційній скарзі наведено аргументи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які не зазначалися в апеляційній скарзі від 09.09.2024, у зв'язку з чим ці доводи не були предметом апеляційного перегляду, а саме:
- позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права;
- суд апеляційної інстанції визнав недійсним договір іпотеки від 26.10.2021, та як наслідок визнав недійсним правочини між ОСОБА_2 та ТОВ "Яворина Едванс" щодо передачі до статутного капіталу земельної ділянки та фабрики, тобто визнав недійсними правочину "по ланцюгу", зокрема визнавши недійсним договір іпотеки, суд апеляційної інстанції автоматично визнав недійсним правочини іншими учасниками, що є помилковим;
- судами попередніх інстанцій не надавалася оцінка правовідносинам між ОСОБА_2 та ТОВ "Яворина Едванс" в контексті "добросовісного набувача нерухомого майна", яким є ТОВ "Яворина Едванс".
7.2. Також ОСОБА_1 у відзиві вказує про те, що зазначені скаржником як на підставу касаційного оскарження постанови Верховного Суду ухвалені у справах, які не є релевантними з даною справою..
8. Касаційне провадження
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Яворина Едванс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 у цій справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2025 о 12:30.
8.2. 18.09.2025 до Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.3. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2025 вказану заяву задоволено та вирішено проводити судові засідання у даній справі за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Забаріна А. Ф. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
8.4. 07.10.2025 до Верховного Суду надійшла заява від ТОВ "Техно Буд Рітейл", за змістом якої Суд повідомляють про скасування ухвали щодо відкриття провадження у справі № 908/3413/21 про банкрутство ТОВ "Техно Буд Рітейл" та прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у названій справі. Крім того, заявник зазначає про те, що в період подання ТОВ "Яворина Едванс" касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 у справі №908/3413/21 (908/2262/22), ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , які є співзасновниками ТОВ "Техно Буд Рітейл", було здійснено погашення зобов'язань вказаного товариства перед ОСОБА_1 на загальну суму 2 745 436,28 грн, що підтверджується доданими до заяви платіжними інструкціями №0.0.4559169060.1 від 25.09.2025, №0.0.4564934616.1 від 01.10.2025, № 81T5-BTT0-213H-K1H9 від 16.09.2025, квитанціями № 2592168196 від 04.09.2025, №-2598794017 від 09.09.2025 та квитанцією №-2602507869 від 12.09.2025 про внесення 2200000 грн на депозитний рахунок нотаріуса Войтовського В.С.).
8.5. З урахуванням наведеного, ТОВ "Техно Буд Рітейл" вважає, що предмет спору, який існував на момент розгляду справи № 908/3413/21 (908/2262/22), припинив існування в процесі її розгляду, у зв'язку з чим просить суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення та закрити провадження у справі.
8.6. В судовому засіданні 07.10.2025 представник ТОВ "Яворина Едванс" підтримала заяву ТОВ "Техно Буд Рітейл" про закриття провадження у справі, а представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення згаданої заяви, покликаючись на те, що грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Техно Буд Рітейл" не погашені.
8.7. Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання 07.10.2025 не забезпечили, про причини нез'явлення Суд не повідомили, будь яких заяв або клопотань цього приводу не надходило.
8.8. В судовому засіданні 07.10.2025 оголошено перерву на 04.11.2025 - 14:45.
8.9. 04.11.2025 до Верховного Суду надійшла заява від ТОВ "Яворина Едванс", в якій заявник просить Суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення та закрити провадження у справі з підстав подібних до тих, які наводилися у заяві ТОВ "Техно Буд Рітейл" (пункт 8.4 цієї постанови).
8.10. В судовому засіданні 04.11.2025 представник ТОВ "Яворина Едванс" підтримала подану нею заяву про задоволення касаційної скарги та закриття провадження у справі. Представник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення вказаної заяви.
8.11. Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання 04.11.2025 не забезпечили, про причини нез'явлення Суд не повідомили, будь яких заяв або клопотань цього приводу не надходило.
8.12. В судовому засіданні 04.11.2025 оголошено перерву на 18.11.2025 - 14:45.
8.13. 14.11.2025 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання від ТОВ "Яворина Едванс" про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з необхідністю отримання судового рішення у справі № 908/1902/25 про банкрутство ТОВ "Техно Буд Рітейл" щодо підтвердження погашення кредиторських вимог ОСОБА_1 та відповідно відсутності порушеного права ОСОБА_1 .
8.14. В судове засідання 18.11.2025 з'явився лише представник ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення клопотання щодо відкладення розгляду справи ні іншу дату.
8.15. Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Яворина Едванс" про відкладення розгляду справи на іншу дату та оголосила в судовому засіданні перерву до 02.12.2025 - 16:00.
8.16. 01.12.2025 на адресу Верховного Суду від ТОВ "Яворина Едванс" надійшло клопотання, в якому заявник просить долучити до матеріалів справи ухвалу Господарського суду Київської області від 07.11.2025 у справі № 911/2882/19, якою визнано наказ таким, що не підлягає виконанню, а також просить врахувати позицію ТОВ "Яворина Едванс" щодо погашення вимог ОСОБА_1 при прийняті рішення у справі № 908/3413/21 (908/2262/22) з урахуванням вищезгаданої ухвали суду.
8.17. 02.12.2025 до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій зазначено про те, що наразі між ТОВ "Техно Буд Рітейл" та ОСОБА_1 наявний спір щодо задоволення його грошових вимог в розмірі 2 039 223,12 грн, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для закриття провадження у цій справі за заявою ТОВ "Яворина Едванс". У зв'язку з наведеним заявник просить Суд відмовити у задоволенні поданих ТОВ "Яворина Едванс" клопотання про закриття провадження у справі та касаційної скарги.
8.18. В судовому засіданні 02.12.2025 представник ТОВ "Яворина Едванс" підтримала раніше надані пояснення, просила Суд касаційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі. Представник ОСОБА_1 також підтримав пояснення, надані у попередніх судових засіданнях, просив Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
8.19. Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання 04.11.2025 не забезпечили, про причини нез'явлення Суд не повідомили, будь яких заяв або клопотань цього приводу не надходило.
8.20. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників, що не забезпечили явку своїх представників у судове засідання.
9. Позиція Верховного Суду
9.1. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заявлено вимоги до ТОВ "Техно Буд Рітейл" та ОСОБА_2 про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Яворина Бетріб"; визнання недійсними Договору іпотеки, Договору про задоволення вимог іпотекодержателя та правочину щодо передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Яворина Едванс"; скасування рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень і припинення речового права ОСОБА_2 та права власності ТОВ "Яворина Едванс" на спірні об'єкти нерухомого майна (пункт 1.1 цієї постанови).
9.2. В обґрунтування заявлених вимог позивач з посиланням на статтю 42 КУзПБ зазначав про здійснення державної реєстрації переходу права власності на спірне нерухоме майно від ТОВ "Техно Буд Рітейл" до ОСОБА_2 на підставі недійсних правочинів, укладення яких призвело до неплатоспроможності ТОВ "Техно Буд Рітейл" та неможливості виконання ним грошових зобов'язань перед кредиторами, в тому числі перед позивачем.
9.3. Суд першої інстанції повністю задовольнив позовні вимоги, визнавши їх обґрунтованими та документально підтвердженими.
9.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду за заявленими позивачем вимогами, окрім вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Яворина Бетріб" (після перейменування - ТОВ "Техно Буд Рітейл"), оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства від 26.10.2021 № 4. Апеляційний суд зазначив про те, що згадане рішення загальних зборів учасників товариства не є правочином і тому не може мати ознак фраудаторності, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні цієї вимоги позивача.
9.5. ТОВ "Яворина Едванс" заперечує висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову, зазначаючи про неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема статей 216, 387, 388 ЦК України та статті 42 КУзПБ, а також неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування наведених норм у подібних правовідносинах (пункт 6.1 цієї постанови). При цьому колегія суддів враховує, що оскаржуваною постановою апеляційного суду переглянуто ухвалені місцевим господарським судом як рішення від 27.06.2024, так і додаткове рішення від 23.07.2024 у даній справі. Однак за змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування, ТОВ "Яворина Едванс" оскаржує рішення судів попередніх інстанцій саме щодо розгляду позову, позаяк аргументи щодо скасування рішень в частині розподілу правничої допомоги в касаційній скарзі відсутні.
9.6. Оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин в частині задоволення позову, Верховний Суд зазначає наступне.
9.7. За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
9.8. Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
9.10. Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 6 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 згаданого Кодексу.
9.11. Водночас, розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у статті 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.
9.12. Згідно з частиною першою статті 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
9.13. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (частина друга статті 42 КУзПБ).
9.14. Тобто, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
9.15. На відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (стаття 42 КУзПБ) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб'єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
9.16. З огляду на сферу регулювання законодавства про банкрутство, загалом і за змістом вищевказаних норм, вони є спеціальними щодо загальних, установлених ЦК України, підстав для визнання правочинів недійсними. Тобто, ці норми передбачають додаткові, спеціальні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом, та особливі наслідки задоволення вимог, заявлених в порядку норм законодавства про банкрутство (подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду у cправі № 925/1577/20(925/291/23) від 16.05.2025).
9.17. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи:
- ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.01.2022 відкрито провадження у справі № 908/3413/21про банкрутство ТОВ "Техно Буд Рітейл", введено процедуру розпорядження майном боржника;
- ухвалою суду від 12.05.2022 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Техно Буд Рітей" на суму 2 716 174,28 грн;
- 26.10.2021 між між ОСОБА_2 та ТОВ "Яворина Бетріб" (в подальшому змінено назву на ТОВ "Техно Буд Рітейл") було укладено договір іпотеки, за умовами якого в забезпечення виконання зобов'язання за договором позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (позичальник) від 26.10.2021, ТОВ "Яворина Бетріб", як майновий поручитель позичальника передає в іпотеку ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,8810 га та фабрику по виробництву м'яких меблів, які розташовані у АДРЕСА_1 ;
- 05.11.2021 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.11.2021 № 870 ОСОБА_2 набув право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна (предмет іпотеки), про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- 03.07.2023 відбувся перехід права власності на вищезгадані земельну ділянку та фабрику по виробництву м'яких меблів від ОСОБА_2 до ТОВ "Яворина Едванс" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Яворина Едванс" від 29.06.2023;
- 03.07.2023 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "Яворина Едванс" на земельну ділянку площею 0,8810 га та фабрику по виробництву м'яких меблів, які розташовані у Київській області, Вишгородському районі, м. Вишгород по вул. Ватутіна, 106.
9.18. Оцінюючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), згідно з якою фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
9.19. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
9.20. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов'язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
9.21. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
9.22. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
9.23. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16 зазначив про те, що боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов'язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.
9.24. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).
9.25. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, на дату укладення ТОВ "Яворина Бетріб" договору іпотеки з ОСОБА_2 (тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вже існувало та не було виконано рішення Господарського суду Київської області від 04.06.2021 у справі № 911/2882/19, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2021, про стягнення з боржника на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 2 671 145,10 грн.
9.26. Тобто, маючи невиконані зобов'язання перед ОСОБА_1 , боржник взяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог свого засновника та кінцевого бенефіціарного власника - ОСОБА_3 (частка у статутному капіталі товариства 60,19%), яка була обізнана з фінансовим станом боржника та з наявністю судового рішення у справі №911/2882/19 і необхідність його виконання.
9.27. Через 10 днів після укладення договору іпотеки та за два місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техно Буд Рітейл", ОСОБА_2 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.11.2021 набув право власності на передане в іпотеку нерухоме майно.
9.28. В подальшому, після звернення ОСОБА_1 з позовом, що розглядається у даній справі (листопад 2022 року) та подання ним заяви про забезпечення позову, ОСОБА_2 03.07.2023 здійснив подальше відчуження вищезгаданого нерухомого майна на користь ТОВ "Яворина Едванс", засновником якого він був.
9.29. З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що внаслідок укладення оскаржуваного Договору іпотеки з власності ТОВ "Техно Буд Рітейл" вибуло два ліквідних активи, а саме: фабрика по виробництву меблів та земельна ділянка, на якій вказана фабрика розташована.
9.30. Обставина швидкого вибуття вказаних об'єктів нерухомості після укладення Договору іпотеки, а також вибуття їх з власності боржника за два місяці до відкриття провадження у справі про банкрутство, свідчить про те, що єдиною метою укладення такого Договору було саме безоплатне виведення майна з власності банкрута, що вказує на фраудаторний характер даного правочину.
9.31. Укладення вказаних правочинів та фактичне виведення нерухомого майна з власності боржника призвело до повної неможливості задоволення вимог кредиторів та надкритичної неплатоспроможності боржника, і такі дії свідчать про намір ТОВ "Техно Буд Рітейл" ухилитися від погашення грошових вимог кредиторів.
9.32. Скаржником не спростовано встановлені судами попередніх інстанцій обставини, у зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів про наявність правових підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними та задоволення позову в цій частині вимог.
9.33. Зважаючи на те, що на підставі недійсним правочинів відбувся перехід права власності на земельну ділянку 3221810100:01:022:0101 та фабрику по виробництву м'яких меблів, що розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 106, від ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) до ТОВ "Яворина Едванс" і відповідні рішення державного реєстратора та реєстраційній дії відображені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позивачем заявлено вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (пункт 1.1 цієї постанови).
9.34. Розглядаючи вказані позовні вимоги, суди попередніх інстанцій правильно врахували положення частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з якою у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
9.35. З наведеного слідує, що способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав (близькі за змістом висновки щодо застосування частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній з 16.02.2020, наведені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19, від 19.06.2024 у справі № 521/15271/19).
9.36. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, про які зазначалося вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
9.37. Заперечуючи вказані висновки судів попередніх інстанцій, скаржник в касаційній скарзі зазначає про застосування судами статей 216, 387, 388 ЦК України без врахування відповідних висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування наведених норм (пункт 6.1 цієї постанови) у контексті обраного позивачем способу захисту прав та не заявлення вимоги про повернення майна боржнику.
9.38. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Насамперед, посилання скаржника в касаційній скарзі на застосування судами попередніх інстанцій положень статей 387, 388 ЦК України не відповідають змісту оскаржуваних рішень. До того ж, аргументи щодо застосування вказаних норм не зазначалися скаржником або іншим учасником під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.
9.39. Щодо обраного позивачем способу захисту, зокрема, у контексті вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то як зазначалося вище в частині третій статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" прямо передбачений наведений спосіб захисту.
9.40. Згідно з абзацом 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
9.41. Відтак, ухвалені судами попередніх інстанцій у цій справі рішення підлягають виконанню згідно з вказаною нормою Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" шляхом повернення відповідних прав у стан, що існував до проведення реєстраційних дій на підставі оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що спростовує доводи скаржника про обрання позивачем неефективного способу захисту прав.
9.42. Відносно наведених у касаційній скарзі висновків Великої Палати Верховного Суду у питанні застосування статті 216 ЦК України (пункт 6.1 цієї постанови), колегія суддів зазначає, що такі висновки виокремлені скаржником із контексту судових рішень, без урахування предмету і підстав спору, досліджуваних судами у зазначених справах доказів та встановлених фактичних обставин, тому в цій частині доводи касаційної скарги відхиляються Судом як безпідставні.
9.43. Твердження в касаційній скарзі про застосування судами попередніх інстанцій статті 42 КУзПБ без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/2161/23, відхиляються колегією суддів з аналогічних підстав. До того ж, сам скаржник у касаційній скарзі зазначає про те, що правовідносини у справі, яка переглядається, та у справі № 914/2161/23 не є подібними.
9.44. Аргументи скаржника щодо не надання судами оцінки правовідносинам між ОСОБА_2 та ТОВ "Яворина Едванс" у контексті добросовісного набувача майна, яким є скаржник, є безпідставними, адже як зазначалося вище, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції скаржником не наводилися вказані доводи в обґрунтування заперечень проти позову. Крім того, вказані аргументи пов'язані скаржником із вимогою про витребування нерухомого майна, яка у даному випадку позивачем не заявлялася, тому доводи касаційної скарги в цій частині виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, частина друга якої прямо забороняє суду касаційної інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду.
9.45. Відносно поданих у цій справі до Верховного Суду заяв про закриття провадження у справі у зв'язку з припиненням існування спору між сторонами (пункти 8.4, 8.5, 8.9, 8.16 цієї постанови), колегія суддів зазначає наступне.
9.46. За змістом частиною першою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
9.47. Частина друга вказаної статті прямо передбачає, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9.48. З наведеного слідує, що процесуальне законодавство покладає на суд касаційної інстанції обов'язок перевіряти законність та обґрунтованість рішень суду першої та/або апеляційної інстанції на підставі встановлених судом (судами) фактичних обставин, які існували на час ухвалення відповідного рішення суду.
9.49. Всупереч зазначеному, подані заяви про закриття провадження у справі обґрунтовані з посиланням на обставини та докази, яких не існувало на дату постановлення судами попередніх інстанцій оскаржуваних у цій справі рішень, а тому правові підстави для їх врахування і дослідження у Верховного Суду відсутні і відповідно згадані заяви задоволенню не підлягають.
9.50. Решта аргументів касаційної скарги не спростовує висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
9.51. Відхиляючи доводи скаржника, Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
9.52. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі рішення місцевого суду з урахуванням коригувань, внесених постановою суду апеляційної інстанції, про задоволення позову ухвалені відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування у наведеній частині відсутні, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
10.2. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
10.3. Верховний Суд дійшов висновків про те, що судові рішення в оскаржуваній частині задоволених позовних вимог прийняті з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
10.4. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
10.5. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги Суд покладає на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Яворина Едванс" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2025 та рішення Господарського суду Запорізької області від 27.06.2024 у справі № 908/3413/21 (908/2262/22) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк