17 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1678/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Юнекс Банк», код ЄДРПОУ 20023569, вул. Васильківська,14, м.Київ, 03040 в межах справи
за заявою боржника: фізичної особи-підприємця Гусєва Ганна Павлівна,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи
Представники сторін:
кредитора АТ “Юнекс Банк» адвокат Фоменко А.В. (поза межами зали суду)
У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Обставини справи:
18.12.2023 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи Гусєва Ганна Павлівна, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2023 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Гусєвої Ганни Павлівни (РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1871 від 20.12.2018; РНОКПП НОМЕР_2 ); визначено дату проведення попереднього засідання суду - 14.03.2024 року.
18.01.2024 року на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (№ 72292).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2024 року постановлено визнати грошові вимоги Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код 14282829) в сумі 47981,33 грн та 4844,80 грн судового збору та Головного управління ДПС у Чернігівській області (код 43143966) в сумі 83398,03 грн та 6056,00 грн судового збору ( без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів); зобов'язано керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів та провести збори кредиторів; зобов'язано конкурсного кредитора з правом вирішального голосу розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність; визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 02.07.2024 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2024 постановлено план реструктуризації боргів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), схвалений зборами кредиторів 31.05.2024 (протокол №ЗК-1 від 31.05.2024) та погоджений боржником; припинити повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1871 від 20.12.2018; РНОКПП НОМЕР_2 ).
19.11.2025 року через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Акціонерного товариства “Юнекс Банк» про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 129 628,65 грн та 4 844,80 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2025 постановлено заяву Акціонерного товариства “Юнекс Банк» про визнання кредиторських вимог до боржника прийняти та приєднати до матеріалів справи; призначити розгляд заяви кредитора в судовому засіданні на 17 грудня 2025 р. о 10:00; викликати для участі в судовому засіданні повноважних представників боржника та кредитора Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».
02.12.2025 року через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про закриття провадження у даній справі. Обгрунтовуючи дану заяву кредитор посилається на невиконання боржником затвердженого плану реструктуризації.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.12.2025 постановлено заяву Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про закриття провадження у даній справі прийняти та приєднати до матеріалів справи; призначити розгляд заяви кредитора в судовому засіданні 17 грудня 2025 р. о 10:00 год.
10.12.2025 через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про залишення клопотання про закриття провадження у даній справі без розгляду.
До початку розгляду даної справи до суду не надходили пояснення боржника та кредитора Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» щодо заяви Акціонерного товариства “Юнекс Банк» про грошові вимоги до боржника. В ході розгляду справи представник заявника надав пояснення щодо обставин, наведених у кредиторській заяві, підтримав її вимоги та просив задоволити.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву, дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників справи, встановив:
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За приписами ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, ухвалою від 18.01.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1871 від 20.12.2018; РНОКПП НОМЕР_2 ).
18.01.2024 на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за №72292 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ «Юнекс Банк» про визнання грошових вимог до боржника у справі № 927/1678/23 надійшла до суду 19.11.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" 19.11.2025), тобто з пропуском визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 01.11.2021 року Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК» та Гусєва Ганна Павлівна (РНОКПП: НОМЕР_1 ), уклали Кредитний договір № 29.362.1121.ФО_К , на умовах, що зазначені в ньому та відповідно до публічної пропозиції «ПРАВИЛА (ДОГОВІРНІ УМОВИ) НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ АТ «ЮНЕКС БАНК», що оприлюднені на Офіційному сайті Банку.
Приймання Позичальником цієї публічної пропозиції відбувається виключно в цілому, без можливості запропонувати Банку свої умови Кредитного договору, який є договором приєднання відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України.
Преамбулою Правил передбачено, що Правила та всі додатки до них, Кредитний договір та всі додатки до нього, вважаються його невід'ємною частиною та разом складають Кредитний договір як єдиний документ.
Відповідно до п. 6.2. ПРАВИЛ (ДОГОВІРНИХ УМОВ) НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ АТ «ЮНЕКС БАНК» від 08.10.2021 року Банк, керуючись нормами статті 207 Цивільного кодексу України пропонує Позичальнику, а Позичальник погоджується з тим, що під час підписання з боку Банку документів, необхідних для укладання Кредитного договору, всіх його додатків і інших супутніх документів, а також наданні банківських, фінансових та інших послуг, використовуватиметься факсимільне відтворення підпису уповноваженої особи Банку та відбитку печатки Банку, які нанесені засобами електронного або іншого копіювання та зразки яких містяться в цьому пункті та містить відповідний підпис та відбиток печатки.
Боржник ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) підписала кредитний договір № 29.362.1121.ФО_К від 01.11.2021 року власноручним підписом.
Кредитор АТ «ЮНЕКС БАНК» підписав кредитний договір № 29.362.1121.ФО_К від 01.11.2021 року факсимільним відтворенням підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Банку, що відтворені засобами електронного або іншого копіювання.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.7. ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч.6 «Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», затвердженого Постановою Національного Банку України від 13.12.2019 року №151: цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису.
Відповідно до ч.7 «Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», затвердженого Постановою Національного Банку України від 13.12.2019 року №151 Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.
Відповідно до ч.8 «Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», затвердженого Постановою Національного Банку України від 13.12.2019 року №151: банк самостійно визначає технологію створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, та забезпечує дотримання вимог цього Положення.
Відповідно до ч.15 «Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», затвердженого Постановою Національного Банку України від 13.12.2019 року №151: цифровий власноручний підпис зберігається як реквізит електронного документа, що підписується, та нерозривно з ним поєднується.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до підписаного Кредитного договору боржник, акцептував та приєднався до публічної пропозиції кредитора на укладення даного договору на умовах та в порядку, передбаченому Правилами, що оприлюднені на офіційній інтернет сторінці Банку.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.4. Кредитного договору Банк надав Позичальнику грошові кошти в сумі 99 999,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному Кредитним договором на споживчі потреби.
Відповідно до пункту 1.6. Кредитного договору строк користування кредитними коштами встановлено до 01.12.2024 року.
Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена на рівні 14,99% річних.
Відповідно до п. 1.11. Кредитного договору встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту у розмірі 2,4% від суми кредиту, зазначеної в п.1.1, яка включається до щомісячного платежу = 2399,98 грн
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується боржником АТ «Юнекс Банк» свої зобов'язання перед боржником виконало, факт отримання боржником кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером №74889 від 01.11.2021 року.
11.07.2022 року між Кредитором та Боржником укладено Додатковий договір до кредитного договору № 29.362.1121.ФО_К від 01.11.2021 року, за умовами якого:
п. 1.1. Кредитного договору викладено у наступній редакції: «Загальний розмір Кредиту (Сума Кредиту) - 120 849.40 гривень (Сто двадцять тисяч вісімсот сорок дев'ять грн. 40 коп,)».
П. 1.6. викладено у наступній редакції: «Строк Кредиту - з 01 листопада 2021 р. до 01 лютого 2027 р..»
Боржник ОСОБА_1 підписала Додатковий договір від 11.07.2022 року електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора - ОТП пароля 363779.
Кредитор АТ «ЮНЕКС БАНК» підписав Додатковий договір від 11.07.2022 року факсимільним відтворенням підпису уповноваженої особи та відбитку печатки Банку, що відтворені засобами електронного або іншого копіювання.
Відповідно до частин 1, 2, 4статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг »для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Умовами Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, в порядку та на умовах відповідно до пунктів 1.7, 1.9, 1.12, 2.4, 2.7 Кредитного договору та додатку №1 до Кредитного договору та п. 3.3.-3.8. Правил.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом складаються з витрат споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються:
• доходи кредитодавця у вигляді процентів;
• комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;
• інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що під час першої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, у рамках врегулювання простроченої заборгованості кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія зобов'язані повідомити, у тому числі і розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту).
Пунктом 3.17. Правил передбачено, що Боржник доручив Кредитору самостійно здійснювати договірне списання грошових коштів з Поточного рахунку на умовах, визначених Кредитним договором та Правилами.
Відповідно до п. 4.2.2. Правил, Боржник взяв на себе зобов'язання щомісяця сплачувати платежі по кредиту, комісії за обслуговування та проценти за користування кредитом у строки встановлені Кредитним договором та Правилами.
Як вказує кредитор, в результаті систематичного порушення Гусєвою Ганною Павлівною (РНОКПП: НОМЕР_1 ) строків сплати чергових платежів, виникла прострочена заборгованість.
Судом встановлено, що у період з 28.12.2021 по 08.02.2022 року боржник здійснив оплату на рахунок кредитора 3171,37 грн заборгованості по тілу кредиту, 2505,15 грн заборгованості за процентами, 2399,98 грн заборгованості за комісією.
Станом на 13.11.2025 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ЮНЕКС БАНК» за Кредитним договором N2 29.362.1121.ФО_К від 01.11.2021 року, складає 129 628,65 грн, у тому числі: сума заборгованості за кредитом -120 849,40 грн; сума заборгованості за процентами - 2978,47 грн; сума заборгованості за та комісіями - 5800,78 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Водночас, суд зауважує, що станом на момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед АТ «Юнекс Банк» не надано.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Також, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.01.2023 рок у справі №902/207/22, де суд зауважив, що реалізація конкурсним кредитором права на звернення до суду із заявою з грошовим вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі по банкрутство (за винятком адміністратора за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор - для якого діє правило визначене статтею 931 цього Кодексу) та набуття ним прав в обсязі визначеному КУзПБ обумовлена строком, у межах якого він може звернутися до суду із заявою з наявними в нього вимогами боржника.
За визначенням наведеним у частині першій статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Відповідним кінцем моментом для звернення конкурсного кредитора до суду із завою з вимогами до боржника є сплив визначеного абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Абзацом третім частини четвертої статті 45 КУзПБ законодавцем урегульовано негативні наслідки пропуску/заявлення кредитором вимог після завершення строку встановленого для їх подання.
Такими наслідками за третім частини четвертої статті 45 КУзПБ є те, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ «Юнекс Банк» про визнання грошових вимог до боржника у справі №927/1678/23 в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 129 628,65 грн., яка підтверджена наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення без права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4844,80 грн - судового збору, сплаченого за подання кредиторської заяви, підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 Господарського процесуального України, суд
1. Поновити повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1871 від 20.12.2018; РНОКПП НОМЕР_2 ).
2. Заяву Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (код ЄДРПОУ 20023569) про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.
3. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (код ЄДРПОУ 20023569) в сумі 129628,65 грн (2 черга задоволення, без права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів) та 4844,80 грн судового збору (відшкодовується у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).
4. Зобов'язати керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича :
- внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №927/1678/23;
- провести збори кредиторів для вирішення питання про врахування визнаних кредиторських вимог у плані реструктуризації.
- у строк до 09.01.2026 надати пропозиції щодо змін до плану реструктуризації.
5. Судове засідання призначити на 27 січня 2026 на 09:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №302 (в режимі відеоконференції).
Ухвала складена та підписана 17.12.2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/