Іменем України
16 грудня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/840/25(927/1009/25)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом: Головного управління ДПС у Чернігівській області
до відповідача: Приватного підприємства “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт»
про стягнення 862 229,64грн
в межах справи
за заявою кредитора: Приватного підприємства “КТ Трейдінг», код ЄДРПОУ 45341629, вул. Лазаряна, буд. 22, м. Дніпро, 49010
боржник: Приватне підприємство “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт», код ЄДРПОУ 45116887, вул. Громадська, буд. 60, м. Чернігів, 14037
про відкриття провадження у справі про банкрутство
учасник справи:
розпорядник майна боржника - арбітражна керуюча Вихор Юлія Сергіївна
без повідомлення (виклику) сторін
09.10.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Чернігівській області до Приватного підприємства “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт», у якій просить суд стягнути в дохід бюджету з рахунків ПП “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт» в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 862 229,64грн, а саме: по адміністративним штрафам та інших санкцій у розмірі 760 000,00грн, по податку на додану вартість у розмірі 102 229,64грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем наявний податковий борг.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 16.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №927/840/25 про банкрутство ПП “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт» та відкрито провадження у справі №927/840/25(927/1009/25); постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Вказана вище ухвала суду від 16.10.2025 доставлена до електронного кабінету позивача, відповідача, арбітражної керуючої Вихор Ю.С. - 16.10.2025, що підтверджується довідками Господарського суду Чернігівської області про доставку електронного листа.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
28.10.2025, у встановлений судом строк, від арбітражної керуючої Вихор Ю.С. надійшов відзив на позовну заяву.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа про банкрутство Приватного підприємства “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт».
Ухвалою суду від 10.09.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Вихор Ю.С.
10.09.2025 оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за №77093.
Головне управління ДПС у Чернігівській області с державним контролюючим органом, який згідно зі статтею 19№ Податкового кодексу України (далі - ПКУ) здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових платежів, установлених законодавством.
Контролюючі органи є кредиторами неплатоспроможних боржників щодо податків та зборів, що випливає з положень підпункту 14.1.95 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а також визначено статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підставі викладеного, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі заявлені до суду після відкриття стосовно выдповыдача - Приватного підприємства “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт» провадження у справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном боржника і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника (ухвала Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 у справі № 922/2167/23), суд дійшов висновку, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство відповідно до положень ГПК України з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
Щодо суті самого спору суд зазначає таке.
Приватне підприємство «Торговий дім «Чернігівнафтопродукт» має статус юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Чернігівській області за основним місцем обліку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на дату звернення до суду, згідно інтегрованих карток платника, які ведуться ГУ ДПС у Чернігівській області, за ПП «Торговий дім «Чернігівнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 45116887) обліковується податковий борг в сумі 862 229,64 грн. (862 226,69 грн. - штрафні санкції; 2,95 грн. - пеня), з них:
- адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 760 000,00 грн. (штрафні санкції);
- податок на додану вартість у розмірі 102 229,64 грн. (102 226,69 грн. - штрафні санкції; 2,95 грн. - пеня).
Заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям підтверджується наступними документами:
- податковим повідомленням-рішенням від 11.06.2025 № 10489/Ж10/25-01-09-01-02, прийнятим на підставі висновків акту фактичної перевірки від 13.05.2025 №8254/Ж5/25-01-09-01-02, згідно з яким було встановлено порушення пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України платнику донараховано штрафні фінансові санкції в розмірі 760 000,00 грн.
Контролюючим органом відповідачу було надіслане вищезазначене податкове повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що передбачено приписами пункту 58.3 статті 58. пункту 42.2 етапі 42 ПК України (ППР вручено 18.06.2025).
Податкове повідомлення-рішення від 11.06.2025 № 10489/Ж10/25-01-09-01-02 було оскаржено в адміністративному порядку, відповідно до Рішення ДПС України від 26.08.2025 №24801/6/99-00-06-01-03-06, прийнятого за результатами розгляду скарги платника, ця скарга залишена без задоволення, а ППР - без змін, у зв'язку з чим зобов'язання поновлено в нарахуваннях.
Заборгованість по податку на додану вартість підтверджується наступними документами:
- податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2025 №15401/Ж10/25-01-04-06-01, прийнятим на підставі висновків акту камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати податків від 30.07.2025 №13825/Ж5/25-01-04-06-01, згідно з яким було встановлено порушення п.57.1, п.57.3 ст.57, п.203.2 ст. 203 ПК України, платнику донараховано штрафні санкції на суму 102 261,65 грн., але в зв'язку з частковою переплатою та сплатою, не погашеним залишилося зобов'язання у сумі 98 088,64 грн.;
- податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2025 №15400/Ж10/25-01-04-06-01, прийнятим на підставі висновків акту камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних від 30.07.2025 № 13912/Ж5/25-01-04-06-01, згідно з яким було встановлено порушення п.201.10 ст. 201 та п.89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, платнику донараховано штрафні санкції на суму 3 174,80 грн.;
- податковим повідомленням-рішенням від 12.09.2025 №16217/Ж10/25-01-04-06-01, прийнятим на підставі висновків акту камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати податків від 19.08.2025 №14985/Ж5/25-01-04-06-01, згідно з яким було встановлено порушення п.57.1, п.57.3 ст.57, п.203.2 ст. 203 ПК України, платнику донараховано штрафні санкції на суму 963.25 грн.
Контролюючим органом відповідачу були надіслані вищезазначені податкові повідомлення-рішення, акти камеральних перевірок рекомендованими листами і повідомленням про вручення, що передбачено приписами пункту 58.3 стаїті 58. пункту 42.2 статті 42 ПК України (Акти перевірки та ППР були вручені платнику).
Крім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість, контролюючим органом відповідно до статті 129 ПК України нарахована пеня в загальній сумі 2,95 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є - податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПК України), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Функції контролюючих органів визначені ст. 191 ПК України, згідно з якою контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Статтею 20 ПК України встановлено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, зокрема пп. 20.1.4, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженого особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт, що підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та вручається або надсилається для підписання платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 цієї статті.
Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
За змістом пунктів 111.1 та 111.2 статті 111 Податкового кодексу України, за порушення законів з питань оподаткування до платників податків застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (п. 56.17 ст. 56 ПКУ).
В силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно, враховуючи терміни «податкове зобов'язання» та «податкове повідомлення-рішення», визначені пп.14.1.156 та пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).
Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п.57.3 ст.57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Як встановлено судом, сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач доводи позивача не спростував, доказів погашення податкового боргу до суду не надав.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 862 229,64грн.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п.27 4.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», доповненої згідно із Законом України №2719-ІХ від 03.11.2022, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру і він звільнений від сплати судового збору, позов задоволено повністю, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 12 933,44грн.
Керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 232, 233, 236-242, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути в доход державного бюджету з Приватного підприємства “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 45116887, вул. Громадська, буд. 60, м. Чернігів, 14037) 760 000,00 грн боргу по адміністративним штрафам та інших санкцій на рахунок: UА898999980314090542000025739; отримувач: ГУК у Черyіг.обл/тг мЧернігів/21081100, код ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Стягнути в доход державного бюджету з Приватного підприємства “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 45116887, вул. Громадська, буд. 60, м. Чернігів, 14037) 102 229,64 грн боргу по податку на додану вартість на рахунок: UА038999980313080029000025001; отримувач: ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/14060100, код ЄДРПОУ: 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).
Стягнути в доход державного бюджету з Приватного підприємства “Торговий дім “Чернігівнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 45116887, вул. Громадська, буд. 60, м. Чернігів, 14037) 12 933,44грн витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор