м.Чернівці
12 грудня 2025 року Справа № 926/2689/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Світлана Гушилик, за участю помічника судді Петровської В., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/2689/25
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн» (58000, м.Чернівці, вул.Головна, 122)
До Приватного акціонерного товариства “Київстар» (03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 53)
Про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 1442198,55 грн
За зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства “Київстар» (03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 53)
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн» (58000, м.Чернівці, вул.Головна, 122)
Про визнання договору оренди №430283 від 01.10.2021 року продовженим на тих самих умовах і на той же строк
За участі представників:
Від первісного позивача та зустрічного відповідача: не з'явився
Від первісного відповідача та зустрічного позивача: Суха Ю.О. - адвокат (ордер серії ВС №1395539 від 28.08.2025р.)
Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв'язку “EasyCom».
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Київстар» про стягнення безпідставно набутих коштів за договором оренди від 01.10.2021 року в розмірі 1442198,55 грн, з яких: безпідставно збережених коштів в сумі 1362388,50 грн, інфляційних в сумі 61450,91 грн та 3% річних в сумі 18359,14 грн.
В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що між ТОВ “Даймондс Корпорейшн» та ПрАТ “Київстар» 01.10.2021 року укладено договір оренди, на підставі якого, відповідач використовує димову трубу XXXVI, розташовану за адресою Чернівецька обл., Чернівецький р-н, смт.Кострижівка, вул.Заводська, буд.14, для розміщення базової станції мобільного зв'язку строком до 31.08.2024 року. Однак, після закінчення строку дії договору, орендар продовжує розміщувати об'єкт електронних комунікацій - базову станцію стільникового зв'язку, що стало підставою для стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1362388,50 грн, та в подальшому призвело до нарахувань позивачем інфляційних в розмірі 61450,91 грн та 3% річних в розмірі 18359,14 грн.
13.08.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№2689, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.
Ухвалою суду від 15.08.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.09.2025 року.
28.08.2025 року від представника відповідача надійшли заява про вступ у справу як представника (вх.№3478) та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду (вх.№2858), яке задоволено ухвалою суду від 01.09.2025 року.
01.09.2025 року від Приватного акціонерного товариства “Київстар» надійшла зустрічна позовна заява (вх.№2902) про визнання договору оренди №430283 від 01.10.2021 року укладений між ПрАТ “Київстар» та ТОВ “Даймондс Корпорейшн» продовженим на тих самих умовах і на той же строк (т.1 а.с.42-141).
В обґрунтування зустрічних позовних вимог, ПрАТ “Київстар» зазначає, що орендодавець жодних заперечень стосовно продовження договірних відносин між сторонами не висловив, натомість орендар звернувся з листом про продовження дії договору. Також, орендар своєчасно оплачує орендну плату з моменту укладення договору оренди до сьогодні, а ТОВ “Даймондс Корпорейшн» її приймає, а відтак, сторони своїми діями підтвердили виконання договірних зобов'язань про продовження строку дії договору на тих же умовах, у зв'язку із чим ПрАТ “Київстар» просить визнати укладений договір оренди №430283 від 01.10.2021 року, продовженим на тих самих умовах і на той же строк, а саме на 2 роки та 10 місяців, тобто з 01.09.2024 року до 30.06.2027 року, шляхом оформлення додаткового договору про внесення змін до договору оренди №430283 від 01.10.2021 року в редакції додаткової угоди до договору оренди №430283 від 01.10.2021 року, яка укладена 08.08.2024 року.
У своєму відзиві на позовну заяву (вх.№3511 від 01.09.2025 року) ПрАТ “Київстар» заперечує проти задоволення позовних вимог щодо стягнення коштів, посилаючись на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а тому не може бути застосовано положення ст.1212 ЦК України, так як між сторонами існують договірні зобов'язання; Постанова КМУ №555, на яку він посилається, не поширюється на правовідносини, які виникли зі спірним майном, так як її положення регулюють розміщення обладнання на державному та комунальному майні; договір оренди продовжив свою дію, так як від орендодавця не надходило заперечень щодо його продовження, а відтак, слід застосовувати ст.764 ЦК України (т.1 а.с.143-245).
Ухвалою суду від 04.09.2025 року позовну заяву ТОВ “Даймондс Корпорейшн» залишено без руху.
Ухвалою суду від 05.09.2025 року продовжено розгляд справи, прийнято зустрічну позовну заяву, вимоги за зустрічним позовом ПрАТ “Київстар» до ТОВ “Даймондс Корпорейшн» про визнання договору оренди №430283 від 01.10.2021 року продовженим на тих самих умовах і на той же строк об'єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ “Даймондс Корпорейшн» до ПрАТ “Київстар» про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 1442198,55 грн та призначено підготовче засідання на 25.09.2025 року.
22.09.2025 року від зустрічного відповідача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№3831), який обґрунтований тим, що орендар визнав припинення дії договору коли звернувся з листом про його продовження строком на 1 рік, а не на 3 роки, та сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року відкладено підготовче засідання на 14.10.2025 року.
13.10.2025 року від первісного позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі (вх.№4134).
Ухвалою суду від 14.10.2025 року продовжено строк підготовчого засідання та відкладеного його на 30.10.2025 року.
24.10.2025 року від представника зустрічного позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№4363), а саме стороною подано розрахунки платежів орендної плати протягом всього періоду оренди.
30.10.2025 року від зустрічного відповідача надійшов другий відзив на зустрічний позов (вх.№4443), в якому зазначені ті самі заперечення що і в попередньому, при цьому ТОВ “Даймондс Корпорейшн» наголошує, що він звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій з листом від 29.10.2025 року, в якому просить вирішити питання відповідальності ПрАТ “Київстар» за систематичні порушення щодо розміщення телекомунікаційного обладнання без будь-яких правових підстав (т.2 а.с.32-37).
Ухвалою суду від 30.10.2025 року відкладено підготовче засідання на 14.11.2025 року.
11.11.2025 року від ПрАТ “Київстар» надійшла відповідь на відзив (вх.№4673), в якій останній зазначає, що повторний відзив на зустрічний позов поданий з пропущеним строком, при цьому, заперечень стосовно продовження договірних відносин від контрагента не надходило, натомість ПрАТ “Київстар» звернувся до ТОВ “Даймондс Корпорейшн» з листом про продовження дії договору; орендодавець продовжує отримувати плату за договором (т.2 а.с.45-54).
Ухвалою суду від 14.11.2025 року закрито підготовче засідання за клопотанням ПРАТ “Київстар» (вх.№3888 від 14.11.2025р.) та призначено розгляд справи по суті на 04.12.2025 року.
26.11.2025 року від представника первісного позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№4928).
У зв'язку із браком часу, суд ухвалою від 04.12.2025 року оголосив перерву в розгляді справи по суті до 12.12.2025 року.
У судовому засіданні 12.12.2025 року представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Дослідивши всі докази та з'ясувавши обставини справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у ст.129 Конституції України та ст.ст.13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Заслухавши пояснення представника ПРАТ “Київстар», розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
22.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейш» набуло право власності на димову трубу - XXXVI, яка розташована за адресою: Чернівецька обл., Чернівецький р-н, смт.Кострижівка, вул.Заводська, буд.14, що є 5/1000 від об'єкту нерухомого майна комплексу, цукровий завод “Хрещатик», загальною площею 55045,2 кв.м.
01.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейш» (далі - орендодавець) та Приватним акціонерним товариством “Київстар» (далі - орендар) укладено договір оренди (далі - договір) (т.1 а.с.10-14), відповідно до якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування об'єкт оренди (згідно преамбули договору - димова труба ХХХVІ, яка знаходиться за адресою: Чернівецька обл., Чернівецький р-н, смт.Кострижівка, вул.Заводська, буд.14) (далі - об'єкт оренди), на умовах договору, а орендар зобов'язується прийняти об'єкт оренди та сплачувати орендодавцю орендну плату за користування ним (п.1.1 договору).
Об'єкт оренди надається орендарю з метою розміщення базової станції' мобільного зв'язку ПРАТ “Київстар». Об'єкт оренди надається в строкове платне користування з дати підписання сторонами акту приймання-передачі в строкове платне користування об'єкта оренди строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 31.08.2024 року (п.п.2.1 - 2.2 договору).
Згідно пунктів 2.3 - 2.5 договору, орендодавець має право за 180 днів до закінчення строку дії цього договору повідомити орендаря у порядку встановленому розділом 11 цього договору про своє небажання укладати з орендарем новий договір щодо оренди об'єкта оренди. Користування об'єктом оренди відбувається щомісячно протягом усього строку оренди. Датою отримання орендодавцем доходів від орендних платежів за цим договором є останній день відповідного поточного місяця, в якому орендар користувався об'єктом оренди.
Орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкті оренди в строк, визначений у п.4.3.1 договору, про що сторони підписують відповідний Акт приймання-передачі в строкове платне користування об'єкта оренди, в якому мають бути зазначені технічний стан об'єкта оренди на момент його передачі, перелік/склад і стан обладнання та майна, якими укомплектовано об'єкт оренди. Форма акту передачі визначається в додатку №2 до цього договору. Об'єкт оренди вважається переданим орендарю з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцеві протягом 2 (двох) календарних днів після закінчення строку оренди. Таке повернення оформлюється Актом приймання-передачі об'єкта оренди (далі - акт повернення), в якому сторонами мають бути зазначені технічний стан об'єкта оренди на момент його повернення, перелік/склад і стан обладнання та майна, якими укомплектовано об'єкт оренди. Фактичною датою повернення об'єкта оренди є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту повернення, який є невід'ємною частиною цього договору (п.п.3.2 - 3.5 договору).
У відповідності до п.п.4.1.4, 4.1.5 договору, оренда зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати встановлену цим договором плату за користування об'єктом оренди (орендну плату); звільнити Об'єкт оренди не пізніше дати підписання акту повернення.
Пунктом 4.3.1 договору визначено, що орендодавець зобов'язується не пізніше 10.10.2021 року передати орендареві об'єкт оренди в строкове платне користування в порядку, визначеному розділом 3 цього договору та попередити орендаря про особливі властивості та недоліки об'єкта оренди, які відомі орендодавцеві і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого об'єкта оренди під час користування ним.
За щомісячне користування об'єктом оренди/щомісячне надання орендодавцем послуг з користування об'єктом оренди орендарем сплачується щомісячна орендна плата, яка складає 6000,00 грн на місяць без ПДВ. Орендна плата є фіксованою на весь строк дії' цього договору і не підлягає коригуванню на індекс інфляції-. Звітним періодом за цим договором є один календарний місяць протягом якого орендар користувався об'єктом оренди/орендодавцем надавались послуги з користування об'єктом оренди. Визначена у цьому пункті орендна плата включає всі податки, збори та будь - які інші обов'язкові платежі, що підлягають сплаті у відповідності до чинного законодавства України, якщо такі наявні, або підлягатимуть сплаті в будь-який момент у майбутньому, за виключенням тих платежів, які орендар повинен здійснити окремо відповідно до вимог цього договору, що зазначені нижче (п.5.1 договору).
Нарахування орендної плати починається з дати, зазначеної в акті передачі, та припиняються датою підписання сторонами акту повернення. Датою здійснення оплати відповідно до умов цього договору вважається дата списання відповідних коштів банком з рахунку орендаря з метою здійснення останнім оплати згідно з цим договором. Розмір орендної плати може бути змінений лише за взаємною згодою сторін в письмовій формі, а також за рішенням суду у випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п.п.5.3, 5.4, 5.6 договору).
Пунктами 5.9, 5.10 договору встановлено, що у випадку припинення договірних відносин або у інших випадках необхідності, сторони зобов'язуються проводити звірку взаєморозрахунків за цим договором. При цьому, звірка взаєморозрахунків один раз на рік з обов'язковою для сторін. Орендар здійснює оплату орендної плати за поточний місяць не пізніше 25 числа поточного місяця на підставі цього договору в національній валюті України шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця, який визначений цим розділом 5.
Договір набуває чинності з дати його укладання і діє до 31.08.2024 року (включно). Якщо на дату закінчення строку дії цього договору які-небудь із зобов'язань сторін невиконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання. У разі, якщо згідно умов п.2.3 цього договору орендодавець за 180 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомить орендаря письмово про своє небажання укладати з орендарем новий договір оренди щодо об'єкта оренди, а орендар при цьому не висловлює свого заперечення проти укладання з орендодавцем нового договору оренди щодо об'єкта оренди, сторони зобов'язані укласти новий договір оренди на новий строк на тих самих умовах, що визначені цим договором (п.п.10.1, 10.2 договору).
Пунктом 11.1 договору встановлено, що всі повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за цим договором виконується в письмовій формі українською мовою та доставляються кур'єром або передплаченим рекомендованим поштовим відправленням та для зручності можуть дублюватись електронною поштою чи факсом відповідній стороні.
Факт отримання об'єкта оренди підтверджується додатком №1 до договору, а саме Актом приймання-передачі в строкове платне користування об'єкта оренди, який підписано уповноваженими представниками сторін.
12.08.2024 року представником орендаря поштовим та електронним шляхом, надіслано орендодавцю листи №21971/10 від 08.08.2024 року, в яких зазначено про намір сторони продовжити термін дії договору, що підтверджується скріншотами з електронної скриньки сторони та рекомендованим повідомленням про вручення, та в яких зазначено про направлення двох примірників додаткової угоди на продовження терміну дії договору оренди (т.1 а.с.16, 81).
14.08.2024 року орендодавцем направлено електронний лист представнику орендаря, яким запропоновано укласти новий договір оренди, змінивши строк дії договору, розмір орендної плати та передбачити відповідальність орендаря за дострокове розірвання договору оренди, на який представник орендаря, листом зазначив, що він сумлінно дотримується договірних умов, вчасно виконує взяті на себе зобов'язання, та звернув увагу на те, що орендодавець не звернувся до орендаря про небажання укладати договір на новий строк, згідно п.10.2 договору, а тому сторони зобов'язані укласти договір на новий строк за тих самих умовах (т.1 а.с.15 - 16).
У зв'язку із тим, що орендар використовує об'єкт для власного використання без укладеного договору, первісний позивач просить повернути безпідставно набуті кошти за період користування з 01.09.2024 року по 01.08.2025 року з урахуванням нарахованих інфляційних та 3% річних в розмірі 1442198,55 грн.
В свою чергу, ПрАТ “Київстар» заперечує проти первісних позовних вимог, а тому звернулося з позовом про визнання договору оренди №430283 від 01.10.2021 року продовженим на тих самих умовах і на той же строк шляхом оформлення додаткового договору про внесення змін до договору оренди про внесення змін до договору оренди №4302 від 01.10.2021 року.
Вказане і стало причинами виникнення спорів за первісним позовом про повернення безпідставно набутих коштів та за зустрічним позовом про визнання договору оренди продовженим на тих самих умовах і на той же строк.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Водночас, приписи ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено судом та зазначається первісним позивачем, первісний відповідач користується майном, а саме: димовою трубою XXXVI, що розташована за адресою Чернівецька обл., Чернівецький р-н, смт.Кострижівка, вул.Заводська, буд.14, яка знаходиться у власності первісного позивача, на якій орендар розміщує власне обладнання.
Так, договір оренди від 01.10.2021 року укладений між сторонами до 31.08.2024 року, за яким орендар сплачував орендні платежі за користуванням димової труби для розміщення електричних комунікацій - базової станції стільникового зв'язку.
Як зазначає первісний позивач, договір оренди укладено строком до 31.08.2024 року, а відтак вважається закінченим, однак, після закінчення дії строку договору, первісний відповідач продовжує користуватися майном, у зв'язку із чим останній звернувся до суду з вимогою про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1362388,50 грн, у відповідності до вимог ст.1212 ЦК України, сума коштів розрахована на підставі Постанови КМУ №555 від 13.05.2025 року “Про затвердження Порядку розміщення об'єктів і споруд електронних комунікацій на земельних ділянках та інших об'єктах нерухомого майна державної та комунальної власності під час воєнного стану» (далі - Порядок), також первісний позивач нарахував у відповідності до вимог ст.625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 61450,91 грн та 3% річних в сумі 18359,14 грн.
Щодо безпідставно збережених коштів, які просить стягнути первісний позивач за використання майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Аналіз ч.1 ст.1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за наявності таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Отже, кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом положень глави 83 ЦК України, для кондикційних зобов'язань, характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов'язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду У складі Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 922/1830/20, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Судом встановлено, що між сторонами існують договірні відносини, так між сторонами укладено договір оренди обладнання за яким орендодавець передав орендарю у користування об'єкт оренди, що підтверджено актом приймання - передачі, при цьому, одна із сторін договору вважає, що його дія продовжена, що саме по собі виключає можливість застосування до спірних правових відносин ст.1212 ЦК України.
Що ж стосується Порядку, відповідно до якого первісний позивач розрахував суму коштів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 1 Порядку визначено, що цей Порядок визначає процедуру розміщення об'єктів і споруд електронних комунікацій на земельних ділянках та інших об'єктах нерухомого майна державної та комунальної власності під час дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Дія цього Порядку поширюється на об'єкти та споруди електронних комунікацій, які розміщуються на земельних ділянках, будівлях, спорудах, інших об'єктах нерухомого майна, в тому числі на інфраструктурі об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики у розумінні Закону України “Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж», на будівлях і спорудах закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та інших об'єктів соціальної сфери, в смузі відведення автомобільних доріг загального користування державного значення та за їх межами, в межах земель залізничного транспорту, що перебувають у державній або комунальній власності або користуванні, зокрема на праві постійного користування, господарського відання чи оперативного управління, державних органів, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій (п.2 Порядку).
Пунктом 15.2 договору оренди, укладеному між сторонами, зазначається, що сторони погодили, що на їхні договірні відносини та на цей договір не поширюються норми та дія Закону України “Про оренду державного і комунального майна» від 10.04.1992 року №2269 XII та постанови Кабінету Міністрів України “Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» від 04.10.1995 року №786.
Враховуючи те, що даний Порядок регламентує процедуру розміщення об'єктів і споруд електронних комунікацій на земельних ділянках та інших об'єктах нерухомого майна державної та комунальної власності, суд вважає, що положення Постанови, яка регулює відносини щодо розміщення обладнання на державне та комунальне майно аж ніяк не можуть застосовуватись до майна, яке знаходиться у приватній власності.
Таким чином, проведене первісним позивачем нарахування коштів у відповідності до Постанови КМУ №555 від 13.05.2025 року “Про затвердження Порядку розміщення об'єктів і споруд електронних комунікацій на земельних ділянках та інших об'єктах нерухомого майна державної та комунальної власності під час воєнного стану» є необгрунтованим.
Окрім того, в своєму розрахунку первісний позивач не обґрунтував та не підтвердив доказами орендовану площу об'єкта, що також унеможливлює перевірити вірність такого нарахування.
З урахуванням того, що судом встановлено, що розрахунок первісного позивача стосовно стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1362388,50 грн є необґрунтованим, нарахування інфляційних та 3% річних також не мають підтвердження, а відтак не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн» про стягнення коштів в розмірі 1442198,55 грн, з яких: безпідставно збережених коштів в сумі 1362388,50 грн, інфляційних в сумі 61450,91 грн та 3% річних в сумі 18359,14 грн.
Розглянувши зустрічні позовні вимоги, суд зазначає наступне.
Зустрічний позивач заперечує щодо закінчення дії договору, так як жодних заперечень стосовно продовження договірних відносин від зустрічного відповідача не надходило, натомість орендар поштовим листом №21971/10 від 08.08.2024 року та електронним листом від 12.08.2024 року звернувся до орендодавця про продовження строку дії договору на тих самих умовах, та зазначає, що за період з жовтня 2021 року по жовтень 2025 року здійснює щомісячні платежі в розмірі 6000,00 грн за договором оренди майна, які орендодавець продовжує приймати, що підтверджує його пролонгацію.
Підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Так, згідно п.10.2 договору оренди, у разі, якщо згідно умов п.2.3 цього договору орендодавець за 180 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомить орендаря письмово про своє небажання укладати з орендарем новий договір оренди щодо об'єкта оренди, а орендар при цьому не висловлює свого заперечення проти укладання з орендодавцем нового договору оренди щодо об'єкта оренди, сторони зобов'язані укласти новий договір оренди на новий строк на тих самих умовах, що визначені цим Договором.
Як свідчать матеріали справи, жодна зі сторін у вказаний строк не заявила про припинення правовідносин.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст.764 ЦК України).
Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу третього частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України, згідно з якою односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до вказаної норми ЦК України, підставою для продовження відносин найму є мовчазна згода наймодавця, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму. Таким чином, за приписами ст.764 ЦК України, необхідною умовою для продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, є відсутність заяви однієї із сторін про припинення умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, що наведене у ст.764 ЦК України спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов'язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
Подібна правова позиція сформована Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 05.08.2020 року у справі №921/163/19 (п.п. 6.10, 6.17).
Судом встановлено, що між сторонами існують договірні відносини, які полягають в оренді, а саме використання димової труби XXXVI, що розташована за адресою Чернівецька обл., Чернівецький р-н, смт.Кострижівка, вул.Заводська, буд.14, для розміщення базової станції мобільного зв'язку.
Зустрічний позивач довів, що він, як орендар, до закінчення дії договору оренди звернувся до орендодавця з пропозицією про продовження дії договору. При цьому, зустрічний відповідач не спростував того факту, що він, у відповідності до п.10.2 договору, повідомив орендаря за 180 днів до закінчення строку договору оренди письмово про своє небажання укладати новий договір.
Слід зазначити, що орендодавець своїм листом від 14.08.2022 року, який направлено на електронну адресу представника ПрАТ “Київстар», запропонував укласти новий договір, встановити строк дії договору оренди не менше ніж 2 року 11 місяців, збільшити розмір орендних платежів, передбачити відповідальність орендаря за дострокове розірвання договору. При цьому, докази направлення такого листа поштовим зв'язком, як того вимагає п.11.1 договору, в матеріалах справи відсутні.
Як встановлено судом, ПрАТ “Київстар» своєчасно оплачує орендну плату з моменту укладення договору оренди, а зустрічний відповідач її приймає. Заперечень орендодавця, щодо небажання укладасти новий договір матеріали справи не містять, так як і відсутні повідомлення орендодавця направлені належним чином орендарю про повернення майна у зв'язку з закінченням дії договору.
Відтак, сторони своїми конклюдентними діями підтвердили виконання договірних зобов'язань та продовження строку дії договору на тих же умовах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог, а відтак, зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Київстар» підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України»).
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Враховуючи наведені законодавчі приписи та з огляду на відсутність наведених з боку первісного позивача обставин, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається останній, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно із вимогами ст.129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за первісним позовом покласти на первісного позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що вимоги за зустрічним позовом є обґрунтованими, зустрічним відповідачем не спростовані, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням задоволення вимог зустрічного позову, за приписами ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на зустрічного відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 222, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн» (58000, м.Чернівці, вул.Головна, 122) до Приватного акціонерного товариства “Київстар» (03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 53) про повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 1442198,55 грн - відмовити.
2. Позовні вимоги за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства “Київстар» (03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 53) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн» (58000, м.Чернівці, вул.Головна, 122) про визнання договору оренди №430283 від 01.10.2021 року продовженим на тих самих умовах і на той же строк - задовольнити в повному обсязі.
3. Визнати договір оренди № 430283 від 01.10.2021 року укладений між Приватним акціонерним товариством “Київстар» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн» продовженим на тих самих умовах і на той же строк, а саме на 2 роки та 10 місяців, тобто з 01.09.2024 року до 30.06.2027 року, шляхом оформлення додаткового договору про внесення змін до договору оренди №430283 від 01.10.2021 року в наступній редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА до договору оренди №430283 від 01.10.2021 року
Ця додаткова угода до договору оренди №430283 від 01.10.2021 року укладена 08 серпня 2024 року у місті Чернівці між: Приватним акціонерним товариством “Київстар», юридичною особою належним чином створеною, зареєстрованою та діючою згідно з чинним законодавством України, код ЄДРПОУ 21673832, місцезнаходження якого: Україна, 03113, м.Київ, вулиця Дегтярівська, 53, в особі фахівця з оренди Каланчі Ігоря Івановича, який діє на підставі довіреності, надалі за текстом цього договору іменується “Орендар», з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн», юридичною особою, належним чином створеною та діючою згідно з чинним законодавством України, код ЄДРПОУ 44229284, місцезнаходження: м.Чернівці, вул.Головна, 122, в особі директора Романюк Юлії Володимирівни, надалі за текстом цього договору іменується “Орендодавець», з іншого боку, уклали дану додаткову угоду про наступне:
1. Сторони дійшли згоди внести зміни в пункт 10.1 договору оренди № 430283 від 01.10.2021 року та викласти його в наступній редакції:
10.1 Цим сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дати його укладання і діє до 30 червня 2027 року (включно). Якщо на дату закінчення строку дії цього договору які-небудь із зобов'язань сторін невиконані, вони залишаються чинними до їх повного виконання.
2. Інші умови договору оренди № 430283 від 01.10.2021 року не змінені цією додатковою угодою залишаються без змін у попередній редакції, і сторони підтверджують їх обов'язковість щодо себе.
3. Цю додаткову угоду укладено українською мовою, у двох примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному примірнику для кожної з сторін і є невід'ємною частиною договору оренди № 430283 від 01.10.2021 року.
В засвідчення вищевикладеного цю додаткову угоду підписано уповноваженими представниками сторін у місці і в дату, що першими зазначені вище
Орендодавець: ТзОВ “Даймондс Корпорейшн»
Ю.В.Романюк (директор)
Орендар: ПрАТ “Київстар»
І.І.Каланча (фахівець з оренди)
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Даймондс Корпорейшн» (58000, м.Чернівці, вул.Головна, 122, код 44229284) на користь Приватного акціонерного товариства “Київстар» (03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 53, код 21673832) судовий збір за подання зустрічної позовної заяви в сумі 3028,00 грн.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне рішення складено та підписано 17.12.2025 року.
Суддя Світлана ГУШИЛИК