Справа № 456/5278/25
Провадження № 3/456/1996/2025
іменем України
11 грудня 2025 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Волоховського О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює електриком в Укртрансгаз, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.2 ст.130 КУпАП,
Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_1 19.09.2025 о 22:50 год. по вул. Миру в с. Лисятичі Стрийського району Львівської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя, поведінка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора алкотестер Drager 0191 та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських 131, 142, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Стаття (частина статті) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за вищезазначене адміністративне правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 2 статті 130 КУпАП - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Правова позиція сторони захисту.
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину не визнав та вказав, що транспортним засобом він не керував. Автомобіль стояв, його товариш пішов за запчастинами до автомобіля, він залишився очікувати в автомобілі. Під'їхали працівники поліції. Пропонували йому пройти огляд, він відмовився, оскільки автомобілем він не керував. Він боявся працівників поліції, тому залишився у автомобілі і замкнувся. Він телефонував на гарячу лінію, щоб повідомити про порушення, допущені працівниками поліції. Він сидів у автомобілі, щоб не викрали колеса з автомобіля.
В судовому засіданні адвокат Волоховський О.О. просить провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом не керував і в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Заслухавши позицію особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Волоховського О.О., та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Суд дотримався норм, визначених КУпАП, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторона захисту користувалася рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторони захисту суд розглянув відповідно до вимог закону.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та здобуті під час розгляду справи.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 19.09.2025 о 22:50 год. по вул. Миру в с. Лисятичі Стрийського району Львівської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя, поведінка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора алкотестер Drager 0191 та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських 131, 142, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 459183 від 19.09.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 19.09.2025 о 22:50 год. по вул. Миру в с. Лисятичі Стрийського району Львівської області, повторно протягом року, керував транспортним засобом марки Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя, поведінка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора алкотестер Drager 0191 та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських 131, 142, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП /а.с.1/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 19.09.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою приладу «Dr?ger 6820» ARLJ 0191/а.с.2/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння у ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ» /а.с.3/;
- довідкою заступника начальника Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Р.Захарчина, відповідно до якої згідно з базою ІКС ІПНП встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.09.2025 (справа №456/4418/25) /а.с.4/;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5760504 від 19.09.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн. /а.с. 6/;
- - рапортом поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області С.Черніховського від 19.09.2025, з якого вбачається, що 19.09.2025 близько 22:50 год. було зупинено транспортний засіб марки Volkswagen д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.09.2025. Під час спілкування з водієм були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а самерізкий запах алкоголю з порожнини рота, неприродна блідість обличчя, поведінка не відповідає обстановці, та запропоновано воді. пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер або в медичному закладі ВП Л1Л КНП ТМО СМОЛ на що ОСОБА_1 відмовився. В подальшому було складено адміністративний протокол за ч.2 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч.4 ст.126 КУпАП /а.с.7/;
- відеозаписом, оглянутим в судовому засіданні, з якого вбачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівник поліції демонструє йому відеозапис, на якому зафіксовано як автомобіль рухався під його керуванням та вказує водію, що той рухався їм назустріч, коли побачив їх, одразу зупинився та вимкнув фари. Водій вказаний факт заперечує та стверджує про те, що транспортним засобом він не керував. При цьому водій перебуває за кермом. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, водій відмовляється, при цьому стверджує, що автомобілем він не керував /а.с.8/.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинена повторно протягом року.
Норми права, які застосовує суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протокоів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
Спростування доводів сторони захисту щодо наявності підстав для закриття провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Доводи про те, що вина ОСОБА_1 не доводиться належними доказами та допустимими доказами до уваги судом не беруться, оскільки суд вважає, що сукупність зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
В судовому засіданні не встановлено порушень чинного законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки , затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та / або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їж і тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. При цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Згідно із п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання та використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України №100 від 03.02.2016 року, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Як вбачається з відеозапису, всі значимі обставини для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу і закінчуючи складенням щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, були зафіксовані, з якої вбачається наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'ягніння, вчиненого повторно протягом року.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 працівник поліції демонструє йому відеозапис, на якому зафіксовано як автомобіль рухався під його керуванням та вказує водію, що той рухався їм назустріч, коли побачив їх, одразу зупинився та вимкнув фари. Водій вказаний факт заперечує та стверджує про те, що транспортним засобом він не керував. При цьому водій перебуває за кермом. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, водій відмовляється, при цьому стверджує, що автомобілем він не керував.
Оглянуті в судовому засіданні відеозаписи суд вважає належними доказами, на яких зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
При цьому суд зауважує, що відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за своїм правовим змістом є намаганням водія транспортного засобу уникнути відповідного обстеження, яким можливо встановлення факту перебування його у стані сп'яніння.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо наявності в діях водія транспортного засобу складу адміністративного правопорушення, яке полягає у відмові виконати вимоги працівника поліції та пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння, суд враховує сукупність обставин, які дозволяють встановити психологічне ставлення водія транспортного засобу до виконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху та оцінює його дії на підставі сукупності доказів які містяться в матеріалах провадження.
Суд не бере до уваги твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, оскільки такі спростовуються сукупністю зібраних доказів у справі доказів, яким судом надано ретельну оцінку під час прийняття рішення, заперечення факту керування транспортним засобом розцінюються судом, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.
Відповідно роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівник поліції звертається до ОСОБА_1 , як до водія і пропонує пройти огляд, останній заперечує факт керування транспортним засобом, однак після демонстрації поліцейським відео файлу факту керування, жодних пояснень про те, за яких обставин він зупинився, чому він перебуває за кермом не надає.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що його товариш, який був водієм пішов за запчастинами, однак наведене не зафіксовано на відеозаписі. Крім того, анкетних даних водія ОСОБА_1 в судовому засіданні не повідомив, клопотання про його допит в судовому засіданні не подавав, що свідчить про непослідовність пояснень ОСОБА_1 та їх неспроможність.
Щодо ознак алкогольного сп'яніння, виявлених уОСОБА_1 , то виявлення та встановлення таких належить до безпосередньої компетенції працівника поліції згідно Закону України «Про поліцію», вимог КУпАП, вимог спільного наказу МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», і до обсягу перевірки судом не належить.
Поняття «виявлення у особи ознак сп'яніння» та «встановлення стану сп'яніння особи» є різними за своїм змістом. Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів.
На відеозаписі чітко видно, як працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що у нього є ознаки сп'яніння і пропонує пройти огляд.
На підставі наведеного, судом визнано доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloranand Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Зокрема, судом встановлено, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини були зафіксовані на відеозаписах наданих працівниками поліції, на яких чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння і останньому роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду.
Суд також зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне.
Таким чином, судом визнано доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Накладення стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстави для стягнення судового збору.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 605 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
В задоволенні клопотання адвоката Волоховського Олександра Івановича, поданого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за ч.2 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відмовити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, й накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 /тридцять чотири тисячі/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 /три/ роки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605/шістсот п'ять/ грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови буде проголошений о 12:00 год. 16 грудня 2025 року в залі судового засідання в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Суддя В.Л.Бучківська