Справа № 456/6162/25
Провадження № 1-кп/456/633/2025
судового засідання
16 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №42024142410000143від 11.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42024142410000143від 11.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про скасування арешту на майно, а саме просив скасувати частково арешт в частині заборони користування накладений на автомобіль «Ауді Q5», д.н.з НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , ключ запалення до нього та свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію цього автомобіля.
В обґрунтування поданих клопотань посилається на те, що арешт на автомобіль «Ауді Q5», д.н.з НОМЕР_1 , арешт на ключ запалення до нього та арешт на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу шляхом тимчасового позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись автомобілем з вилученням транспортного засобу та встановленням його на арешт майданчик накладено необґрунтовано, оскільки цим рішенням, з огляду на презумпцію невинуватості, обмежені права обвинуваченої ОСОБА_6 , як власника стосовно користування належним їй майном.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 та її захиниск - адвокат ОСОБА_5 подане клопотання про скасування арешту на майно підтримали у повному обсязі та просили такі задовольнити, з підстав зазначених у них.
Прокурор ОСОБА_3 заперечила проти задоволення клопотання про скасування арешту на майно, оскільки вважає його передчасним. У зв'язку з наведеним просить відмовити у задоволенні клопотань.
Потерпілий ОСОБА_4 при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч.1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зі змісту статті 174 КПК України вбачається, що підставами для скасування арешту майна є доведення заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано.
Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого суді Галицького районного суду м. Львова від 29 травня 2025 року накладено арешт, шляхом тимчасового позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись автомобілем «Ауді Q5», д.н.з НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_5 та ключем запалення до нього.
Крім того, іншою ухвалою слідчого суді Галицького районного суду м. Львова від 29 травня 2025 рокунакладено арешт шляхом тимчасового позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись мобільним телефоном «Айфон», банківською карткою «Приватбанку» № НОМЕР_6 , а також свідоцтва серії НОМЕР_3 про реєстрацію автомобіля «Ауді Q5», д.н.з НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_5 .
При вирішенні питання про скасування арешту на майно суддя бере до уваги те, що з аналізу ст.174КПК України вбачається, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Втім, судом встановлено, що арешт на майно, а саме на автомобіль «Ауді Q5», д.н.з НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , ключ запалення до нього та свідоцтво серії НОМЕР_3 про реєстрацію цього автомобіля, було накладено з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, для забезпечення подальшого призначення судових експертиз по вилучених речах і документах, оскільки є підстави вважати, що такі є засобом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто арешт накладено обґрунтовано.
Крім того, ризики, які слугували підставою для накладення арешту на майно на даний час фактично не змінилися.
Поряд з цим, слід зазначити, що санкція статті у даному кримінальному провадженні передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, з метою його збереження, є необхідність у накладенні арешту на вказане майно для запобігання можливості його відчуження, відтак такі клопотання про скасування арешту на майно є передчасним.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що обвинуваченою та її захисником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту на майно відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано, а тому суд вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 170-174, 315 КПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання про скасування арешту на майно накладене у кримінальному провадженні №42024142410000143 від 11.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_7