Справа № 464/8742/25
пр.№ 2-а/464/105/25
17 грудня 2025 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду міста Львова Шашуріна Г.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 2 взводу 3 роти 3 батальйону старшого лейтенанта Управління патрульної поліції у Львівській області Дубіля Івана Михайловича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову старшого лейтенанта Управління патрульної поліції у Львівській області Дубіля Івана Михайловича серії ЕНА № 6325367 від 11 грудня 2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 680 грн, за ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2025 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Оглянувши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.
Статтями 160, 161 КАС України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви, всупереч яким подана заява не містить:
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- не додано копії позовної заяви, а також копії доданих документів для відповідача.
Водночас у позовній заяві не зазначено відповідача суб'єкта владних повноважень. У даній справі суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є відповідний орган Національної поліції, що є юридичною особою.
Як регламентовано ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст.222 КУпАП).
При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Згідно з ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
З огляду на викладене, оскільки інспектор 2 взводу 3 роти 3 батальйону старшого лейтенанта Управління патрульної поліції у Львівській області Дубіль Іван Михайлович є особою, яка перебуває з органом поліції у трудових відносинах, тому останній не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом. Належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою. У цьому випадку є Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Подібні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а; від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17; від 19 грудня 2022 року у справі № 302/767/17.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в наданні позивачем позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248 КАС України,
Адміністративний позов залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано 17 грудня 2025 року.
Суддя Галина ШАШУРІНА